Рішення № 2641207, 05.12.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2008 р.

Справа № 13/156-3242

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

розглянув справу

за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк", пр. Московський, 60, м. Харків, 61000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост", юридична адреса: вул. Грушевського, 23, м.Тернопіль, 46001; фактична адреса: вул. Живова, 11, м. Тернопіль, 46000

За участю представника:

позивача: Хаблюк В.В. – довіреність №б/н від 18.08.2008р.

відповідача: не з’явився

Суть справи :

Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк" звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост" боргу в розмірі 10 128 грн. 03 коп. за кредитним договором №183/15-06/01 від 16.01.2006р.

Відповідач витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданнях не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст. 64, 77 ГПК України (за юридичною адресою підприємства та за адресою здійснення діяльності), про що свідчать поштові повідомлення із зазначенням дати вручення 07.11.08р. та 21.11.2008р.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду стало неналежне виконання зобов’язань згідно умов кредитного договору №183/15-06/01 від 16.01.2006 року. Посилаючись на те, що у добровільному порядку відповідач не погашає борг, позивач просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 10128,03 грн., витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 29 ГПК України.

Розгляд справи двічі відкладався до 28.11.2008р. та до 05.12.2008р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення, докази, а відповідачу забезпечити участь повноважного представника в засіданні.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Учаснику судового процесу роз’яснено його права та обов’язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

- 16 січня 2006 р. між АКІБ «УкрСиббанк», як Банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост", як Позичальником, укладено кредитний договір №183/15-06/01, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 23570,00 грн. під 17% річних, з датою остаточного погашення до 15.01.2009 року згідно Графіку погашення кредиту, який є невід’ємною частиною даного Договору (Додаток 1). Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку.

Факт отримання вищезазначеного кредиту відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору у забезпечення виконання зобов’язань Позичальника Банком прийнято : автомобіль марки ІЖ –2717230, тип ТЗ фургон малотонаж, 2004р. випуску, реєстраційний №В01398АС, шасі (кузов, рама, коляска) № (VІN) ХТК27170050065345, що знаходиться за адресою м.Тернопіль, вул. Живова,11, є власністю Заставодавця на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КХС №981622, виданого і зареєстрованого Тернопільським МРЕВ 12 січня 2006 року. За домовленістю сторін вартість предмету застави складала 29 970,00 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят грн.) 00 коп.

Однак, свої зобов’язання згідно Договору №183/15-06/01 від 16.01.2006р. та Додаткової угоди від 25.03.2007 року до цього договору ТзОВ "Тер-Фрост" не виконало, кредит перед АКІБ "Укрсиббанк", не погасило.

Умовами договору (п.10.2) сторони погодили, що в разі настання термінів виконання зобов’язань щодо сплати сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, сум штрафних санкцій (пені), інших грошових зобов’язань Позичальника, нарахованих Банком по цьому Кредитному договору, здійснювати договірне списання та списувати з поточних рахунків Позичальника кошти на користь Банку, але як вбачається з, наданого Банком, листа від 14.11.2008р. № 137-51/569 станом на 12.11.2008 року на арештованих рахунках боржника недостатньо коштів для погашення заборгованості в сумі 10128,03 грн.

Наявність у ТОВ «Тер-Фрост»перед Банком простроченої заборгованості за кредитом протягом 215 днів суд розцінює, як неспроможність товариства виконувати умови Кредитних договорів щодо належного погашення отриманого кредиту та відсотків за користування ним. Згідно із ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про заставу»(№2654-ХІІ), за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Статтею 4 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. за №1255-ІУ, визначено, що забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення зобов'язання боржника перед обтяжувачем. Ст. 21 зазначеного Закону передбачає, що до забезпечувальних обтяжень належить в тому числі «застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору».

Таким чином, майно, що складає предмет застави за Договором застави транспортного засобу від 16.07.2007 року, є забезпечувальним обтяженням зобов'язань Відповідача по кредитному договору.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Так як термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний Позивачем таким, що настав достроково, Позивач, на підставі ст. ст. 23, 24 Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 20 Закону України «Про заставу»та п.5.1. Договору застави, отримав право звернення на предмет застави в порядку передбаченому п. 5.4.. яким передбачено право Позивача звернути стягнення на Предмет застави на підставі рішення суду.

Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили, що у разі порушення Позичальником будь-якого зобов’язання: зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами цього договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,4% від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення 3920,00 грн. основного боргу, 4552,11 грн. простроченого боргу, 1171,83 грн. прострочених процентів по кредиту за період з 29.12.2007р. по 18.08.2008р. (234 дн.), поданий розрахунок санкцій в сумі 102,97 грн. пені по прострочених відсотках за період з 07.05.2007р. по 18.08.2008р. та пені в сумі 381,12 грн. по простроченому кредиту за період з 17.11.2007р. по 18.08.2008р. (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 15.08.2006 року), суд дійшов до висновку, що зазначені вимоги є правомірними, доведеними документально, відповідачем не запереченими, а тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Фрост", юридична адреса: вул. Грушевського, 23, м.Тернопіль; фактична адреса: вул. Живова, 11, м. Тернопіль, ідент. код 31914638, МФО 3511005 в користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк", пр. Московський, 60, м. Харків, МФО 351005, код 09807750 на рахунок №29097952330008 із зазначенням в платіжному дорученні призначення платежу : «Кредиторська заборгованість по погашенню кредитів»:

- 3920 грн. 00 коп. основного боргу; 4552 грн.11 коп. простроченого боргу; 1171 грн. 83 коп. прострочених процентів, 102 грн. 97 коп. пені по прострочених відсотках; 381 грн. 12 коп. пені по простроченому кредиту; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 11 грудня 2008 р., через місцевий господарський суд.

Суддя С.Г. Стопник