Постанова № 26411447, 03.10.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6037/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представників позивача: Саранча Н.А. (довіреність №34/24 від 18.07.2012, дійсна до 30.12.2012)

Курячої О.В. (довіреність №32/24 від 28.08.2012, дійсна до 31.12.2012),

представника відповідача: Шеховцева О.О. (довіреність №973/10 від 27.03.2012, дійсна до 27.03.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «МАРШАЛ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Луганське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики та охорони сигналізації «Спецавтоматика» (далі ПАТ «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганській області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 25.07.2012 № 0001462310.

Ухвалою суду від 19.09.2012 замінено неналежного позивача по справі на Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «МАРШАЛ» (далі ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ») у зв'язку з перетворенням позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у період з 04.07.2012 13.07.2012 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів у ТОВ «ВТК «Окнополь» у липні, жовтні 2011 року та ПП «Візіт Торг» у листопаді, грудні 2011 року, про що складений акт від 13.07.2011. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0001462310 від 25.07.2012, згідного якого підприємству донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 47620,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 23810,00 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення винесено незаконно, є необґрунтованим та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як зазначено в позові, між позивачем та ТОВ «ВТК «Окнополь» і ПП «Візіт Торг» були укладені договори поставки обладнання. На підтвердження взаємовідносин з постачальниками та наявності поставок товарів перевіряючим були надані всі необхідні документи податкової та бухгалтерської звітності. Тому, на думку позивача, викладені в акті перевірки висновки щодо укладення зазначених договір, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, не можуть бути належними доказами наявності порушень ПАТ «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика» ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

Також позивач зазначив, що чинним законодавством України на платника податку не покладено обов'язок при формуванні податкового кредиту та заявлені суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

На підставі викладеного, позивач просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001462310 від 25.07.2012.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська було проведено перевірку позивача, за результатами якої 13.07.2012 складено акт, згідно якого виявлено заниження ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Візіт торг» на загальну суму 47620,00 грн., в тому числі: за липень 2011 року - 7500,00 грн., за жовтень 2011 року - 20333,00 грн., за листопад 2011 року - 15000,00 грн., за грудень 2011 року - 4787,00 грн. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення, відповідно до якого ПАТ «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 71430,00 грн. у зв'язку з тим, що за результатами перевірки встановлено, що господарські операції між ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Візіт торг» з ПАТ «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика» не підтверджуються первинними документами, реальністю настання правових наслідків та здійснення господарських операцій, наявності у контрагентів позивача матеріально - технічної бази. Такий висновок, як зазначає відповідач, зроблено на підставі того, що контрагенти ПАТ «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика» мають ознаки фіктивності, зареєстровані на підставних осіб та за юридичною адресою не знаходяться, а тому податкові та видаткові накладні, виписані на ім'я позивача, є недійсними, не підтверджують реальність проведених господарських операцій. Тому позивачем неправомірно сформовано податковий кредит в липні 2011 року, жовтні - грудні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Візіт торг». Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 44/1 від 20.08.2012 діяльність Приватного акціонерного товариства «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика» припинена шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «МАРШАЛ» (а. с. 134).

ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.03.1994 за № 13821450000019548 (а. с. 126-127), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 128). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з 30.03.1994 за № 01809.

Як було встановлено в судовому засіданні, ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200066626 від 15.07.1997 (а. с. 130).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 04.07.2012 по 13.07.2012, відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 04.07.2012 № 543, було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів у ТОВ «ВТК «Окнополь» у липні, жовтні 2011 року та ПП «Візіт Торг» у листопаді, грудні 2011 року, про що складений акт від 13.07.2012 № 946/22/04671406 (а. с. 14-27), згідно якого виявлено порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 47620,00 грн., в тому числі: за липень 2011 року - 7500,00 грн., за жовтень 2011 року - 20333,00 грн., за листопад 2011 року - 15000,00 грн., за грудень 2011 року - 4787,00 грн.

Листом ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 24.07.2012 № 8070/22-221 позивачу було надано відповідь на заперечення від 19.07.2012 № 4225/8 до акту перевірки від 13.07.2012, відповідно до якої висновки акту залишені без змін (а. с. 9-13).

В ході проведення перевірки ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ» відповідачем були використані дані актів перевірки ДПІ в м. Сімферополі від 06.04.2012 № 20/22/36070617 (а. с. 89-99) та від 06.04.2012 № 26/22/37081939 (а. с. 100-117) про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Візіт Торг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 та за період з 26.04.2010 по 31.03.2012 відповідно. В результаті зазначених перевірок встановлено порушення ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Візіт Торг» до реальних вигодонабувачів, не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями.

На підставі акту перевірки від 13.07.2012 № 946/22/04671406 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0001462310 від 25.07.2012, відповідно до якого позивачу донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 71430,00 грн., у тому числі за основним платежем - 47620,00 грн., за штрафними санкціями - 23810,00 грн. (а. с. 8).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «ВТК «Окнополь» було укладено договір поставки № 139 від 11.10.2011 (а. с. 31-32), предметом якого є постачання обладнання, за якими продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари, та договір постачання № 84 від 04.072011 (а. с. 39), предметом якого є постачання обладнання. На виконання умов зазначених договорів поставлено товар, а саме прес гідравлічний та машина листогибна, на що виписано податкові накладні (а. с. 34, 42). ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ» отримано товар від ТОВ «ВТК «Окнополь» згідно видаткових накладних (а. с. 38, 47). Розрахунки між підприємствами за отриманий товар проводились у безготівковій формі по платіжним дорученням № 7188 від 11.10.2011 на суму 122000,00 грн. (а. с. 33) та № 4375 від 06.07.2011 на суму 45000,00 грн. (а. с. 41). Факт транспортування товару автотранспортом ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ» позивач підтвердив подорожніми листами (а. с. 35, 43-44), отримання товару - актами приймання передачі основних засобів (а. с. 36, 45-46). Товарно-транспортні накладні відсутні.

Крім того, між позивачем та ПП «Візіт Торг» було укладено договір поставки № 163 від 31.10.2011 (а. с. 60-61), предметом якого є постачання обладнання, та договір постачання № 264 від 09.12.2011 (а. с. 49-50), предметом якого є постачання обладнання, за якими продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. На виконання умов вказаних правочинів поставлено товар, а саме верстак токарно-нарізний та верстак пружинний, на що виписано податкові накладні (а. с. 55, 62). ТОВ «ЛЗТА «МАРШАЛ» отримано товар від ПП «Візіт Торг» згідно видаткових накладних (а. с. 58), ціна та кількість яких зазначені в рахунках - фактурах (а. с. 59). Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі по платіжним дорученням № 7883 від 02.11.2011 на суму 90000,00 грн. (а. с. 63) та № 9131 від 09.12.2011 на суму 28720,00 грн. (а. с. 54). Транспортування товару здійснювалось автотранспортом позивача, про що свідчать подорожні листи (а. с. 64-65) та ТОВ «Грузовик Транс Сервіс», про що свідчить акт про надання послуг від 736 від 21.12.2011 (а. с. 53). Отримання товару позивач підтверджив актом приймання передачі основних засобів (а. с. 56-57). Товано-транспортні накладні відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, по відношенню ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Візіт Торг» були порушені кримінальні справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, оскільки, відповідно до пояснень керівників даних підприємств, підприємства фактично не проводили реалізацію товарів та не надавали будь-які інші послуги, документи на підприємстві підписувались ними за винагороду.

Крім того, відповідно до судового запиту від 20.09.2012 на ім'я Головного слідчого управління Державної податкової служби України (а. с. 169), було на дано постанову старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України, майора податкової міліції Мазуркевича В.А. від 12.03.2012 про порушення кримінальних справ за фактом фіктивного підприємництва відносно ТОВ «ВТК «Окнополь» та відносно керівника ПП «Візіт Торг» ОСОБА_5 (а. с. 171-176).

Як вбачається із витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності за КВЕД ТОВ «ВТК «Окнополь» є надання постуг бронювання та пов'язана з цим діяльність (79.90), а також роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля товарами господарського призначення, продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність у сфері права (а.с.163).

Основним видом діяльності за КВЕД ПП «Визит Торг» є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (51.39.0) а також оптова торгівля непродовольчими товарами споживчого призначення, дослідження кон`юктури ринку, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі та роздрібна торгівля продовольчими товарами (а.с.167).

Відповідно наданих позивачем документів його контрагенти ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Визит Торг» продали йому виробниче обладнання, що не охоплюється діяльністю цих підприємств, оскільки така торгівля не передбачена видами діяльності відповідно до їх установчих документів.

Крім того, в судовому засіданні були досліджені технічні паспорти придбаного обладнання із яких вбачається, що це обладнання виготовлено у різні часи на різних підприємствах, тривалий час використовувалось на різних інших підприємствах. Підприємства-постачальники ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Визит Торг» не є виробниками верстаків, пресів та листозгибних машин. Де, коли і у кого придбавалось постачальниками вказане виробниче обладнання позивач не пояснив.

Крім того, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, шляховий лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Як встановлено судом, а ні при проведенні перевірки а ні в судовому засіданні позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення товару.

Суд не може прийняти як беззаперечний доказ транспортування товару тільки подорожні листи, оскільки вони є невід'ємною частиною товарно-транспортних накладних, а товарно-транспортні накладні відсутні.

Таким чином суд вважає, що позивачем не доведений факт придбання товару у ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Визит Торг» відповідно до договорів №84 від 04.07.11, №139 від 11.10.11, №163 від 31.10.11, №263 від 09.12.11.

Відповідно до роз'яснень Вищого адміністративного суду України, викладених в Листі від 02.06.2011 року №742 за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи фінансово-господарські документи суд прийшов до висновку, що договори поставки ТМЦ, укладені між позивачем та ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Визит Торг», не мали реального характеру, а лише мали за мету отримання грошових коштів та формування податкового кредиту, податковий кредит було сформовано неправомірно, без додержання всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України, оскільки позивач не довів правомірності здійснення та виконання укладених правочинів по взаємовідносинам з ТОВ «ВТК «Окнополь» та ПП «Візіт Торг» за період липень, жовтень-грудень 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що позивачем не надано суду будь - яких доказів, які б беззаперечно свідчили про реальність укладених правочинів.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позову щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2012 № 0001462310, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод трубопровідної арматури «МАРШАЛ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2012 № 0001462310 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 47620,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 23810,00 грн. - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 08 жовтня 2012 року.

Суддя В.В. Матвєєва