Рішення № 2640977, 27.11.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2008 р.

Справа № 18/29-3232

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства «Колос»с. Задарів Монастирський район Тернопільська область

про стягнення заборгованості у сумі 58 895,75 грн., з яких: 38 027,05 грн. –борг, 3 802,7 грн. –штраф, 7 928,14 грн. –пеня, 8 021,99 грн. –інфляційні нарахування, 1 115,87 грн. –3% річних від простроченої суми.

За участю представників:

Позивача: не з’явився

Відповідача: не з’явився

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з приватного агропромислового підприємства «Колос»заборгованості за отриманий товар у сумі 58 895,75 грн., з яких: 38 027,05 грн. –борг, 3 802,7 грн. –штраф, 7 928,14 грн. –пеня, 8 021,99 грн. –інфляційні нарахування, 1 115,87 грн. –3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі –продажу № 7 ЗК 23/ТЕТО від 20.04.2007 р., зокрема не проведенням в повному обсязі оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій сумі.

В підтвердження викладеного додає договір купівлі –продажу № 7 ЗК 23/ТЕТО від 20.04.2007 р., додаток № 1 до договору купівлі –продажу № 7 ЗК 23/ТЕТО від 20.04.2007 р., додаток № 2 до договору купівлі –продажу № 7 ЗК 23/ТЕТО від 20.04.2007 р., видаткову накладну № АТ-0000244 від 07.05.2007 р., довіреність серії ЯНА від 07.05.2007 р., видаткову накладну № АТ-0000347 від 17.05.2007 р., довіреність серії ЯНА № 521480 від 10.05.2007 р., видаткову накладну № АТ-0000678 від 20.06.2007 р., довіреність серії ЯНА № 521483 від 20.06.2007 р., видаткову накладну № АТ-0000679 від 20.06.2007 р., виписки з особового рахунку, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

В судовому засіданні 13.11.2008 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений в порядку, визначеному ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 цього кодексу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

20.04.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна», як продавцем та приватним агропромисловим підприємством «Колос», як покупцем, був укладений договір купівлі –продажу № 7 ЗК 23/ТЕТО (надалі –договір), предметом якого є купівля –продаж засобів захисту рослин, згідно специфікацій, визначених у додатках, які є невід’ємною частиною цього договору (п. 1. договору).

Ціни та загальна вартість товару визначаються в гривнях та зазначені у додатках до цього договору. В ціну товару входить вартість тари, упаковки, маркування та доставка товару згідно базису поставки, вказаного у п. 3.3. ( п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.4. договору покупець здійснює передплату за товар в розмірі 40 % вартості кожної окремої партії товару зазначеної в додатку до договору. Решта вартості товару (вартість товару зменшена на суму здійсненої передплати) виплачується покупцем, згідно графіку:

- до 20 серпня 2007 р. –30 % вартості партії товару отриманого покупцем;

- до 01 листопада 2007 р. –30 % вартості партії товару отриманого покупцем.

Повний розрахунок здійснюється до 01 листопада 2007 р.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору купівлі –продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання п. 2.1. договору сторонами підписано додатки до даного договору, якими, власне, визначено перелік товарно –матеріальних цінностей, що постачаються продавцем загальною вартістю 118 890,56 грн., в тому числі 19 815, 09 грн. ПДВ.

У відповідності вищезазначеного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»передало, а приватне агропромислове підприємство «Колос»отримало:

- згідно видаткової накладної № АТ-0000244 від 07.05.2007 р., через Шмирка В.С. по довіреності серії ЯНА № 521178 від 07.05.2007 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 6 259,26 грн.;

- згідно видаткової накладної № АТ-0000347 від 17.05.2007 р., через Шмирка В.С. по довіреності серії ЯНА № 521480 від 10.05.2007 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 26 255,48 грн.;

- згідно видаткової накладної № АТ-0000678 від 20.06.2007 р., через Шмирка В.С. по довіреності серії ЯНА № 521483 від 20.06.2007 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 7 182 грн.;

- згідно видаткової накладної № АТ-0000679 від 20.06.2007 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 14 833,03 грн.

Таким чином, зобов’язання приватного агропромислового підприємства «Колос»по сплаті отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»товарно –матеріальних цінностей за договором становить 54 529, 77 грн.

Проте, всупереч умов даного договору, а саме п. 2.4., відповідачем здійснена лише часткова сплата наявної у нього заборгованості в сумі 16 502,72 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача, а відтак позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 38 027,05 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.4. договору у разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку встановленого п. 2.4. цього договору і додатку, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати встановлених п. 2.4. цього договору і додатком.

У відповідності п. 5.4. договору відповідачу нараховано штраф у розмірі 10 % від 38 027,05 грн., що становить 3 802,70 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 8 021,99 грн. за період з листопада місяця 2007 року по вересень місяць 2008 року та 3 % річних в сумі 1 115,87 грн. за період з 31.10.2007 р. по 24.10.2008 р.

Розглянувши представлений розрахунок штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Договором визначено, що покупець за несвоєчасну або неповну оплату за товар, сплачує пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення до моменту повної оплати заборгованості (п. 5.5. договору).

Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким він просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати у сумі 7 928,14 грн., що нарахована за період з 31.10.2007 р. по 24.10.2008 р.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в вказаній сумі.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем решти частини заборгованості в вищезазначеній сумі за договором в матеріалах справи відсутні, а відтак позов підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 588,96 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Разом з тим, згідно платіжного доручення № 4353 від 28.10.2008 р. позивачем за подання даного позову було сплачено 634 грн. державного мита, що з врахуванням ціни позову (58 895,75 грн.) на 45,04 грн. більше ніж передбачено ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993 р., а отже, в силу п. 1 ст. 8 цього Декрету воно підлягає поверненню позивачу частково в сумі 45,04 грн., для чого суд вважає за необхідне видати товариству з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»довідку про повернення зайво сплаченого державного мита.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного агропромислового підприємства «Колос»(с. Задарів Монастирський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 30155993, п/р 26009306682190 в ЦБ ПІБ, м. Тернопіль, МФО 338426) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна» (м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, ідентифікаційний код 32154038, п/р 26007301009748 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767):

- 46 049 (сорок шість тисяч сорок дев’ять) грн. 04 коп. боргу з врахуванням індексу інфляції;

- 1 115 (одну тисячу сто п'ятнадцять) грн. 87 коп. 3% річних від простроченої суми;

- 3 802 (три тисячі вісімсот дві) грн. 70 коп. штрафу;

- 7 928 (сім тисяч дев’ятсот двадцять вісім) грн. 14 коп. пені;

- 588 (п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 96 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу;

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили;

4. Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна»м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55 видати довідку на повернення зайво сплаченого ним в дохід Державного бюджету України 45 (сорок п’ять) грн. 04 коп. державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня підписання рішення 28 листопада 2008 року.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька