Постанова № 26409222, 27.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 2а-5231/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представника позивача - Сімаковича П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті-Трейд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-5231/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті-Трейд"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІ-ТРЕЙД" (далі по тексту - ТОВ «Ті-Трейд»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000011540 від 12.04.2012 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 р. по справі № 2-а-5231/12/2070 замінено первинного відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова - його правонаступником - Державною податковою інспекцію у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. по справі № 2-а-5231/12/2070 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ-ТРЕЙД" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки доказам у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. по справі № 2-а-5231/12/2070 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.1, ч.2 ст.3, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.1, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704. Стверджує, що висновок про нікчемність правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ "Промтехноопт" зроблено відповідачем за відсутності належних та допустимих доказів. Вказує, що реальність господарських операцій з поставки позивачеві товарів від ТОВ «Промтехноопт» підтверджена належним чином оформленими первинними документами, а тому вважає, що позивачем цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми за результатами господарських відносин із ТОВ "Промтехноопт", внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладений у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. по справі № 2-а-5231/12/2070 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подав клопотання про розгляд справи без участі свого представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ті-Трейд» з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Промтехноопт" код ЄДРПОУ 37092055 за період з 01.04.11 по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 23.03.12 р. за №75/07-013/34757026, яким зафіксовано порушення ТОВ "ТІ-ТРЕЙД" п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету усього на суму 33413,00 грн., в т.ч. по податковим періодам:

- квітень 2011 р. - у розмірі 2934,00 грн.;

- травень 2011 р. - у розмірі 2668,00 грн.,

- червень 2011 р. - у розмірі 8567,00 грн.;

- липень 2011 р. - у розмірі 4863,00 грн.;

- серпень 2011 р. - у розмірі 14381,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011540 від 12 квітня 2012 року про збільшення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 33413 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6838,25 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем завищено податковий кредит за квітень-серпень 2011 року на 33413 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту ПДВ за нікчемним правочином, а відтак, податкове повідомлення-рішення №0000011540 від 12 квітня 2012 року про донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки від 23.03.2012 р. за №75/07-013/34757026 висновок відповідача про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ "Промтехноопт".

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним та таким, що не може бути покладений в основу твердження про завищення позивачем суми податкового кредиту, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що позивачем за результатами відносин з ТОВ "Промтехноопт", за квітень-серпень 2011 року до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ в загальному розмірі 33413 грн.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість з 01.01.2011 року визначені положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Промтехноопт» (Продавець) та ТОВ «Ті-Трейд» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 132 від 12.04.2011 р. (т.1, а.с.53-54), за умовами якого Продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити товар - запасні частини та витратні матеріали до автомобілів в кількості та за ціною згідно рахунків-фактур. Передача та прийняття товару здійснюється сторонами за заявкою Покупця на умовах самовивозу.

Матеріалами справи підтверджено, що в рамках виконання даного договору, згідно копій видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 55-64), ТОВ "Промтехноопт" поставлено на адресу позивача та витратні матеріали до автомобілів на загальну суму 167060,00 грн. в т.ч. ПДВ 33412,00 грн.

Поставлені товарно-матеріальні цінності були оплачені позивачем в безготівковій формі, згідно рахунків-фактур (т.1, а.с.65-74), в яких міститься посилання на номер та дату договору, про що свідчать надані до матеріалів справи копії банківських виписок по рахунку позивача (т.2, а.с.167, 191, 199, 215).

На кожну поставку товару постачальником ТОВ «Промтехноопт» було виписано позивачеві податкові накладні, копії яких надані до матеріалів справи (т.1, а.с.75-84).

Транспортування придбаного товару здійснювалось за рахунок позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі укладеного між ними договору № 1 від 11.04.2011 р. (т.3, а.с.101-102), що підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (т.1, а.с.85-108).

Слід відмітити, що вантажовідправником у даних податкових накладних зазначено -ТОВ "Промтехноопт", вантажоодержувачем - ТОВ «Ті-Трейд», пункт навантаження -м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, пункт розвантаження - Харківська область, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8; товарно-транспортні накладні скріплені печатками вантажовідправника та вантажоодержувача.

Матеріалами справи підтверджено, що за адресою : Харківська область, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, 8, знаходиться склад, частину якого орендує позивач згідно договору № 21-п/11, укладеного із АТЗТ «Весотра-Харків» (т.3, а.с.105-107).

Отримані від ТОВ «Промтехноопт» товари були оприбутковані на складі позивача, про що свідчать надані до матеріалів справи копії карток складського обліку матеріалів за спірний період (т.3, а.с.155- 250, т.4, а.с.1-154), та видані в користування згідно накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (т.3, а.с.107-154) менеджеру із запасних частин ОСОБА_3, з яким ТОВ «Ті-Трейд» укладено договір про повну матеріальну відповідальність (т.4, а.с.163).

Колегією суддів встановлено, що виписані ТОВ "Промтехноопт" податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а видаткові накладні, товарно-транспортні накладні -у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Придбані позивачем у ТОВ "Промтехноопт" товари були в подальшому використані безпосередньо у власній господарській діяльності в рамках виконання господарських зобов`язань позивача як виконавця робіт по ремонту і технічному обсліговуванню автомобіля по угодам із ТМ-Вера, ТОВ «Експрес», фірми «Люстдорф», «Екотек», ПП «Транс Сервіс», ТОВ «Слов`яни», ФОП ОСОБА_4, ТОВ НВП «Фактор», ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «СВД», ПрАТ «ТЦРП», АТ «Хардіпротранс», АБ «Експрес-Банк», ТОВ «Слобожанський миловар», ДП «Клінічний санаторій «Роща», ПП «Контіненттранс»,ТОВ «Девелопм6ент Констракшн Холдінг» ДП «Зміївське лісове господжарство», ЗАТ «Новий стиль», ТОВ «Охорона і технології», або реалізовані вказаним контрагентам як подальшим покупцям, про що свідчать надані до матеріалів справи копії актів здачі-прийому-робіт, видаткових накладних, актів про надання послуг з технічного обслуговування та продажу запасних частин, податкових накладних, технічних завдань, довідок-розрахунків, нарядів-замовлень, банківських виписок (т.1, а.с.119-250, т.2, а.с.1-221, т.3, а.с.1-89, т.4, а.с.166-243).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", та виконаного за перевіряємий період.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що ТОВ "Промтехноопт" на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів купівлі-продажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія суддів відзначає, що сам лише висновок податкового органу про неможливість реального здійснення ТОВ "Промтехноопт" фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, не має своїм наслідком нікчемність укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати належним та достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Зафіксоване в акті перевірки твердження відповідача про відсутність розумних економічних та інших причин для укладення спірного правочину, спростовується матеріалами справи, які свідчать про використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності позивача, здійснюваній з метою отримання прибутку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки акту перевірки № 75/07-013/34757026 від 23.03.12 р. ґрунтуються виключно на відомоcтях актів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про проведення перевірок ТОВ "Промтехноопт" № 1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 року, № 220 /23-03-05/37092055 від 07.11.2011 року, № 9/23-03-05/37092055 від 13.09.2011 року та № 111/23-03-05/37092055 від 21.10.2011 року.

Зазначеними актами зафіксовано неможливість реального здійснення вказаним контрагентом позивача фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, з огляду, зокрема, на відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів, наявність в штаті лише керівних посад, порушення ним п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; відсутність ТОВ "Промтехноопт" за юридичною адресою; відсутність реального вчинення господарських операцій за квітень, травень, червень, липень, серпень, та вересень 2011 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З наданих позивачем до матеріалів справи доказів судом встановлено, що згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.11р. по справі № 2а-9525/11/2070, яка набрала законної сили 31.01.12р. дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт", на підставі якої було складено акт № 1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 року, визнано неправомірними.

Таким чином, неправомірність дій ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ "Промтехноопт", встановлена судовим рішенням, які набрали законної сили, а відтак, вказаний акт не береться до уваги колегією суддів з огляду на його невідповідність вимогам ст.70 КАС України щодо належності та допустимості доказів, оскільки одержаний з порушенням закону.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача в акті 75/07-013/34757026 від 23.03.12 р. на акти перевірки "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" № 111/23-02-05/37092055 від 21.10.11р., № 9/23-03-05/37092055 від 13.09.11р., № 220/23-03-05/37092055 від 07.11.2011 р. як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Крім того, колегія суддів зауважує, що вказані акти № 111/23-02-05/37092055 від 21.10.11р., № 9/23-03-05/37092055 від 13.09.11р., № 220/23-03-05/37092055 від 07.11.2011 р. стосуються виключно відносин ТОВ «Промтехоопт» із ТОВ «Агро-Сінергетика», ТОВ «Експертно-консалтингова група «Анталекс», ТОВ «Спецінжбуд», і не можуть бути належним доказом по справі за позовом ТОВ «Ті-Трейд», оскільки не стосуються спірних правовідносин.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), колегія суддів приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки №75/07-013/34757026 від 23.03.12 р. суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання ТМЦ у ТОВ «Промтехноопт», що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Колегія суддів зауважує, що податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі вартості придбаних у ТОВ "Промтехноопт" товарів, на відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; незнаходження ТОВ "Промтехноопт" за місцезнаходженням спростовується фактичними обставинами, встановленими у справі та відомими самому відповідачу, та, крім того, не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні та первинні документи по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем товарів та послуг сторонами не заперечується.

Колегія суддів відмічає, що контрагенти позивача у спірних правовідносинах на час видачі спірних податкових накладних зареєстровані як платники податку на додану вартість, тобто, у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Колегією суддів взято до уваги те, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, які складалися між позивачем та його контрагентами за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.

З огляду на викладене, підстави для визнання договорів між позивачем та вказаними контрагентами нікчемним або недійсним у відповідача відсутні.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобов'язання за спірним договором як ТОВ «Ті-Трейд», так і ТОВ "Промтехноопт» були виконані в повному обсязі та належним чином: отримано певний обсяг товару, за який сплачено відповідну суму грошових коштів, позивачем нараховано та сплачено ПДВ на суму вартості товарів, що є підставою вважати такий договір укладеним, та таким, що має реальні правові наслідки.

Колегія суддів зазначає, що правочин був укладений право- і дієздатними юридичними особами, ні предмет цього правочину, ні зміст прав та обов'язків його сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.п. п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми в розмірі 33413,00 грн., зроблений за відсутності належних і допустимих доказів, з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому не може слугувати підставою для зменшення позивачу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти викладених в акті перевірки № 75/07-013/34757026 від 23.03.2012 р. порушень слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова №0000011540 від 12 квітня 2012 року - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. по справі № 2-а-5231/12/2070 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п.3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті-Трейд" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-5231/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті-Трейд" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000011540 від 12.04.2012 р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст постанови виготовлений 02.10.2012 р.