Ухвала суду № 26408493, 04.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/1320/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2012р. по справі № 2а-1870/1320/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби , Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання дій незаконними, зобо'язання вчинити пенвні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач - 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - відповідач - 2), в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.01.2012 р. №000182306/3593, №000192306/3598, №172306/3587 та стягнути з Державного бюджету України на його користь суму бюджетного відшкодування в розмірі 149988 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року по справі № 2а-1870/1320/12 позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 17.01.2012 р. №000182306/3593, №000192306/3598, №172306/3587.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування в розмірі 149988 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп.

Відповідач - 1, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що 23.12.2011 р. відповідачем - 1 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період листопад 2008 р. - червень 2009 р., квітень 2010 р., червень 2010 р. - березень 2011 р. та податкового кредиту за листопад 2008 р.- червень 2009 р., квітень 2010 р., червень 2010 року - березень 2011 р., за підсумками якої складено акт перевірки від 26.12. 2011 р. за № 9611/23-620/31397624.

На підставі висновків даного акта перевірки 17.01.2012 р. відповідачем - 1 було прийнято податкові повідомлення - рішення: - №000182306/3593, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2008 р. - січень 2009 р., квітень - травень 2009 р., червень - грудень 2010 р., лютий - березень 2011 р. в розмірі 39401,65 грн.; №000192306/3598, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 79728,75 грн., з яких: 63783,00 грн. - за основним платежем, 15945,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №172306/3587 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 р. - лютий 2009 р., травень - червень 2009 р., квітень - листопад 2010 р. в розмірі 119990,76 грн., з яких 2997,69 грн. - штрафні санкції.

Приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача - 1 щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України при формуванні суми бюджетного відшкодування та податкового кредиту є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 26.12.2011 р. № 9611/23-620/31397624, заниження задекларованих позивачем податкових зобов'язань по наступних контрагентах: ПП "МИРАКОМ", ОСОБА_1, АТ «Галичфарм», ЗАТ «Іса-Інтерпапір», ТОВ «Восток Телеком», Державного підприємства спеціального зв'язку, ТОВ «Аква косметик груп», ОСОБА_2, ТОВ «Ексімтрейд», ІП «Время и К», ТОВ «Біо-Фудз», ЗАК НВЦ «Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод»,ОСОБА_3, ТОВ «Медагропром», ТОВ»Індустріальний парк Патріот», ПВКФ «Видавництво «Макден», ТОВ «Фармацевтична Компанія «Здоров'я», ОСОБА_4, ТОВ «Фудз Трейд», ОСОБА_5, ТОВ «М-Сервіс», ТОВ «Мікра», МП «Ремікс», ТОВ «Вікінг», ТОВ «Техкомсервіс»,, ТОВ «МП «Промтехкомплект», ТОВ «Лорант», ТД «Континуум- Галичина», ТОВ «Любисток», ТОВ «ДКП» Фармацевтична фабрика, ТОВ «АЙС-Крим», ПП «СКМК», ТОВ «Альфатранс», ТОВ «Сумитеплоенерго», Південна Залізниця, ПАТ «Концерн Галнафтогаз», ТОВ «Еквіла», ОСОБА_6, Сумська ОДТРК, ТОВ «Флорес плюс», ТОВ «ФА-Ойл», ТОВ «АЦ- ЮРІЙ-М», ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Медагропром», ПП «Компанія «Зоряне небо», ТОВ «Перспектива-С», ПФ «Комагросервіс», ТОВ «Огородник», ТОВ «Візаві інжиніринг», ТОВ «Двелінг», ТОВ «Сумська кріпильна метисна компанія», ТОВ «НВО Фітобіотехнології», ТОВ «Горобина», ПАТ «Сумиобленерго», ТОВ «Євро експрес», ТОВ «Міст експрес», ПАТ «Укртелеком», ПП «Едель», ДП «Сумське лісове господарство», ТОВ «СТВ ЛТД», НВ ТОВ «Екомед», ТОВ ВКФ «Аккад», ТОВ «ТВМ-2007», КП «Торг центр», ПП «Бонас», ОСОБА_7, ТОВ «Дао лоджистікс», ТОВ «Італавто Суми», ТОВ ВКФ «Легуті», ТОВ «Артемсіль-регіон», ТОВ «Струм», ПП «Черевичник» ПНВФ «Гермет», ТОВ НВО «МСК інвест», ПП «Квадро», ПРАТ «Сумське АТП», ОСОБА_8

Порушення відповідачем - 1 виявлені на підставі розбіжностей в системі співставлення позивача із його контрагентами. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами під час перевірки не досліджувалось, запити на зустрічні перевірки не надсилались, сторонами не заперечувалась.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким випадком, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З урахуванням наведеної норми, питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і це положення законодавцем не поставлено у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ.

Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування, у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копій договорів, копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальниками позивача та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників (а.с.115-250 т.1;1-75,123-249 т.2;1-117т.3).

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на відповідача - 1, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, позивач, обґрунтовано, з дотриманням процедури, встановленої положеннями вищенаведеної норми Закону, скористався своїм правом на відшкодування сум надмірно сплаченого податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення відповідача - 1 від 17.01.2012 р. №000182306/3593, №000192306/3598, №172306/3587, винесені з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв'язку з чим, колегія суддів, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2012р. по справі № 2а-1870/1320/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.