Ухвала суду № 26408360, 04.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 2а-5224/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-5224/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Алькор ЛТД"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Алькор ЛТД", звернувся суду з адміністративним позовом до відповідача, Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, та просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0000092221 від 18.04.12, та №0000102221 від 18.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі №2а-5224/12/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкові повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000092221 від 18.04.2012 року та №0000102221 від 18.04.2012 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі №2а-5224/12/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 06.04.2012 року №161/22-204/36458780, в якому зроблені висновки про порушення позивачем: 1. По податку на прибуток: -п.44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток на загальну суму 291280 грн., у т.ч. у 4 кварталі 2011 року на суму 256993 грн. та у 1 кварталі 2012 року на суму 34287 грн. 2. По податку на додану вартість: п. 1.44.1 СТ.44, СТ.185, ст..186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість загальну суму 256127 грн., у т.ч. за жовтень 2011 року на суму 78346 грн., за листопад 2011 року на суму 63713 грн., за грудень 2011 року на суму 81413 грн. та за січень 2012 року на суму 32655 грн.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце при здійсненні позивачем господарських операцій з ТОВ "Промтехноопт".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ "ТД "Алькор Лтд", (покупець), та ТОВ "Промтехноопт", (постачальник) укладено договір № 040101 від 04.01.2011р. Предмет договору - електрообладнання, підшипники, резино-технічні вироби. Загальна сума договору відповідна сумі рахунків-фактур, з урахування ПДВ 20% (а.с.61,т.1).

Відповідно до договору № 040101 від 04.01.2011р. у жовтні 2011р. позивач отримав від ТОВ "Промтехноопт" товар, що підтверджується видатковою накладною № 1115 від 03.10.2011р. на суму 470 074,84 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 78345,81 грн., товарно-транспортною накладною № 1115 від 03.10.2011, податкова накладна № 55 від 03.10.2011 на суму 470 074,84 грн. у т.ч. .ПДВ 20% - 78345,81 грн.

Відповідно до договору № 040101 від 04.01.2011р. у листопаді 2011р. позивач отримав від ТОВ "Промтехноопт" товар, що підтверджується видатковою накладною № 1480 від 01.11.2011р. на суму 382277,41 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 63712,90 грн., товарно-транспортною накладною № РН1480 від 01.11.2011, податкова накладна № 36 від 01.11.2011 на суму 382277,41 грн. у т.ч. .ПДВ 20% - 63712,90 грн.

Відповідно до договору № 040101 від 04.01.2011р. у грудні 2011р. позивач отримав від ТОВ "Промтехноопт" товар, що підтверджується видатковою накладною № 1690 від 01.12.2011р. на суму 488 480,05 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 81413,34 грн., товарно-транспортною накладною № 1690 від 01.12.2011, податкова накладна № 38 від 01.12.2011 на суму 488480,05 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 81413,34 грн.

Відповідно до договору № 040101 від 04.01.2011р. у січні 2012р. позивач отримав від ТОВ "Промтехноопт" товар, що підтверджується:

1) видатковою накладной № 10 від 10.01.2012р. на суму 59818,76 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9969,79 грн., товарно-транспортною накладною № 47 від 10.01.2012, податкова накладна № 101 від 10.01.2012 на суму 59818,76 грн. у т.ч .ПДВ 20% - 9969,79 грн.;

2) видатковою накладною № 14 від 16.01.2012р. на суму 59912,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9985,40 грн., товарно-транспортною накладною № 53 від 16.01.2012, податкова накладна № 172 від 16.01.2012 на суму 59912,40 грн. у т.ч .ПДВ 20% - 9985,40 грн.;

3) видатковою накладною № 18 від 17.01.2012р. на суму 59708,10 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9951,35 грн., товарно-транспортною накладною № 61 від 17.01.2012, податкова накладна № 196 від 17.01.2012 на суму 59708,10 грн. у т.ч .ПДВ 20% - 9951,35 грн.;

4) видатковою накладною № 22 від 23.01.2012р. на суму 16488,42 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2748,07 грн., товарно-транспортною накладною № 72 від 23.01.2012, податкова накладна № 289 від 23.01.2012 на суму 16488,42 грн. у т.ч .ПДВ 20% - 2748,07 грн.;

Відповідно до платіжних доручень які містяться в матеріалах справи, позивачем повністю перераховано вартість товарно-матеріальних цінностей за договором.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до матеріалів справи позивач виконав вимоги Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що викладені в акті перевірки висновки відповідача є помилковими і акт перевірки не містить належних доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України, а тому рішення відповідача не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст. ст. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-5224/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Калитка О. М.