Ухвала суду № 26407437, 20.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р.Справа № 2а-1870/5348/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Бондара В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсмаш" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-1870/5348/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсмаш"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної Податкової Служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсмаш" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної Податкової Служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0002051502/2939, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 1454грн.56коп. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 727грн.28коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року відмовлено в задоволені позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про оренду землі ".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2012 року ТОВ "Ресурсмаш" подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік, згідно якої нарахована орендна плата в сумі 11 304 грн. 64коп. (а.с.13-14).

За результатами камеральної перевірки податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік був складений акт від 20.03.2012 року №1699/152/31930328 (а.с.16-18).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012р. №0002051502/2939, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Ресурсмаш" за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 2181грн.84коп. (з них: 1454грн.56коп. - за основним платежем, 727грн.28коп. - за штрафними санкціями) (а.с.24).

Приймаючи рішення про відмовув задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2003 року між ТОВ "Ресурсмаш" та Сумською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого ТОВ "Ресурсмаш" прийняло у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку за адресою: м. Суми, вул. Ковпака,4, (а.с.7-10).

Пунктом 2.3 вищевказаного договору передбачено, що орендна плата за землю на рік становить 1, 1 % від грошової оцінки землі.

У відповідності до п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII цього кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог п.288.1. та п.288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати. Згідно п.п.288.5.1 п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу. Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку, тому з 01.01.2011 року позивач повинен сплачувати річну суму платежу орендної плати не менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ст. 274 Податкового кодексу України.

Між тим, перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень 2012 року, зазначеного товариством "Ресурсмаш" у податковій декларації з плати за землю за 2012 рік, є меншим, ніж визначено вищевказаними нормами Податкового кодексу України, оскільки позивачем визначене податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень 2012 року в розмірі 1,1 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Заниження розміру орендної плати призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень 2012 року на 1454грн.56коп.

З огляду на викладене, відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2011року №00008161502/71398, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в розмірі 1454грн.56коп.

Посилання позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки є безпідставним, оскільки Податковим кодексом України орендна плата віднесена до загальнодержавного земельного податку і встановлена в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку.

Тому позивач з 01.01.2011року повинен сплачувати орендну плату, річна сума платежу за якою не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відносини з приводу порядку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за своєю правовою природою є публічно-правовими, а не приватноправовими, регулюються положеннями спеціальних законів та інших нормативно-правових актах, прийнятих на їх виконання, а тому положення договорів оренди земельної ділянки, які суперечать чинному законодавству України в частині визначення розміру орендної плати, є неправомочними. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, і не можуть передбачати укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1.ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсмаш" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-1870/5348/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Бондар В.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.