Рішення № 2640710, 02.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.08 Справа№ 2/100

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства “Західукргеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України” в особі Львівської геологорозвідувальної експедиції, м. Львів до Приватного підприємства “Топій-Ко”, м. Львів про стягнення 12794 грн. 12 коп.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Західукргеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України” в особі Львівської геологорозвідувальної експедиції, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Топій-Ко”, м. Львів про стягнення 12794 грн. 12 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.10.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 18.11.2008р. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 02.12.2008р.

Позивач в судове засідання явку представника не забезпечив, подав клопотання за вих. №1102 від 01.12.2008р., яким уточнив позовні вимоги: просив стягнути з відповідача основний борг в розмірі 7794 грн. 12 коп. та судові витрати, слухати справу без участі його представника.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 31.10.2008р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

14 вересня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №27-10/641/07 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна.

За цим договором орендодавець (позивач) зобов’язувався передати, а орендар (відповідач) прийняти у строкове платне користування індивідуально визначене майно –нежилі приміщення загальною площею 376 м2, а саме будівлю майстерні, яка розміщена за адресою: м. Львів-Рудно, вул. Піскова, 3А.

Актом прийому-передачі нежилого приміщення в оренду позивач передав відповідачу обумовлений договором об’єкт оренди.

Згідно п. 3.1. договору орендна плата встановлювалася в розмірі 4700 грн. 00 коп. на місяць без врахування ПДВ.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору №27-10/641/07 від 14.09.2008р. щодо оплати, за період його дії у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 12794 грн. 12 коп. (довідка про розрахунки по орендній платі). Сума заборгованості підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, проведеної сторонами 14.10.2008р.

На дату проведення судового засідання відповідачем основний борг частково в розмірі 5000 грн. 00 коп. оплачено, що підтверджується клопотанням позивача за вих. №1102 від 01.12.2008р. та долученими копіями банківських виписок від 24.10.2008р., 03.11.2008р. та 28.11.2008. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 5000 грн. 00 основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 7794 грн. 12 коп. боргу. В частині стягнення основного боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп. провадження припинити.

У зв’язку з тим, що відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 2000 грн. 00 коп. 24.10.2008р., тобто до подання позовної заяви позивачем в суд (27.10.2008р.), судові витрати пропорційно в цій частині суд покладає на позивача. Решту судових витрат суд, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Топій-Ко”, м. Львів, вул. Гнатюка, 17/28 (ідентифікаційний код 33533587) на користь Дочірнього підприємства “Західукргеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України” в особі Львівської геологорозвідувальної експедиції, м. Львів, вул. Тургенєва, 33 (ідентифікаційний код 01432463) 7794 грн. 12 коп. боргу, 107 грн. 94 коп. державного мита, 99 грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5000 грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.