Ухвала суду № 26407078, 10.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/566/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Калитки О. М. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.,

за участю: представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмекс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1670/566/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмекс"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

01 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юмекс» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0018511510.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмекс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначену постанову Товариством з обмеженою відповідальністю «Юмекс» подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 серпня 2011 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

За висновками перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із неподанням декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року по граничному строку подання 10 травня 2011 року.

Правомірність підстав та порядок проведення перевірки позивачем не оспорювалася.

За наслідками перевірки складено Акт від 17 серпня 2011 року №5545-15/30859697 у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки від 17 серпня 2011 року №5545-15/30859697 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0018511510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 1020,00 грн., в тому числі 1020,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У ході апеляційного розгляду встановлено, що 17 серпня 2011 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

За висновками перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із неподанням декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року по граничному строку подання 10 травня 2011 року.

Правомірність підстав та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За наслідками перевірки складено Акт від 17 серпня 2011 року №5545-15/30859697 у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки від 17 серпня 2011 року №5545-15/30859697 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0018511510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 1020,00 грн., в тому числі 1020,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатом процедури адміністративного узгодження, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Проте позивач не погодився із зазначенимподатковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 27 вересня 2011 року №0018511510, колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що ТОВ «Юмекс» направило до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.

Однак листом від 16 травня 2011 року №10796/10/28-04, копія якого залучена до матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва повідомила позивача про те, що надіслана ним податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року не визнана як податкова звітність. Крім того, у зазначеному листі позивачу було запропоновано подати нову декларацію з податку на прибуток підприємства, оформлену належним чином відповідно до діючого законодавства.

Повідомлення про невизнання податкової декларації як податкову звітність, оформлене листом від 16 травня 2011 року №10796/10/28-04, отримане ТОВ «Юмекс» 26 травня 2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також колегією суддів встановлено, що дії податкового органу щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток як податкової звітності ТОВ «Юмекс» у судовому порядку не оскаржувалися. Разом з тим, нової декларації з податку на прибуток підприємства, оформленої належним чином відповідно до діючого законодавства підприємством позивача не подано.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу Україникамеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За наслідками проведеної відповідачем перевірки 17 серпня 2011 року встановлено неподання декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року по граничному строку подання 10 травня 2011 року.

Акт камеральної перевірки від 17 серпня 2011 року №5545-15/30859697 направлено ТОВ «Юмекс» 17 серпня 2011 року.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цьогоКодексунезалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Встановлено також, що податковим повідомленням-рішенням від 25 березня 2011 року №0004501510 було застосовано до ТОВ "Юмекс" штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. за неподання (несвоєчасне подання) декларації з податку на прибуток за 2010 рік. Зазначена сума штрафних (фінансових) санкцій сплачена підприємством позивача у добровільному порядку.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу Українипередбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, на підставі виявленого порушення Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0018511510 на загальну суму 1020,00 грн.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на неправомірність невизнання декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року як на підставу для скасування податкового повідомлення рішення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у судовому порядку дії податкового органу щодо відмови у прийнятті декларації позивачем не оскаржувалися та, відповідно, протиправними не визнавалися.

Предметом розгляду даної адміністративної справи була правомірність винесення податкового повідомлення рішення від 27 вересня 2011 року №0018511510, а не перевірка підстав невизнання податкової декларації з податку на прибуток як податкової звітності.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року №0018511510. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва норм чинного законодавства України та не надано доказів на обґрунтованість даного позову.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмекс" залишити без задоволення.

постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1670/566/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Калитка О. М. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 16.07.2012 р.