Постанова № 26406260, 11.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р.Справа № 17-26/17-1546-2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишева Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.10.2012р.:

від позивача: Гнєсний А.В., довіреність №519 від 06.06.2012р.;

Агєєва О.М., довіреність №214 від 03.01.2012р.;

від відповідача: Некрасов О.В., довіреність №33 від 01.06.2012р. ;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «Одеська залізниця»

на рішення господарського суду Одеської області

від 12 березня 2012 року

по справі № 17-26/17-1546-2011

за позовом: Державного підприємства «Одеська залізниця»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»

про стягнення 46045,25 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях оголошувалися перерви до 02.10.2012р., 09.10.2012р. та 11.10.2012р..

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України строк розгляду справи продовжено до 12.10.2012р..

В судовому засіданні 11.10.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2012р. по справі №17-26/17-1546-2011 (суддя Брагіна Я.В.) відмовлено у задоволенні позову Одеської залізниці до ПрАТ з ІІ «Синтез Ойл»про стягнення 46045,25 грн., з посиланням на те, що між ДП «Одеська залізниця»та ЗАТ «Синтез Ойл»укладено договір про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип і додаткові угоди до зазначеного договору. Добова переробна спроможність вантажних пунктів: вивантаження взимку -324 вагонів, влітку 624 вагони (п.9 договору). Сторонами по справі було погоджено місткість вантажних фронтів під'їзної колії, з визначенням добової переробної спроможності вантажних фронтів щодо вивантаження вантажів: колія №3 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів, сира нафта 60 вагонів (15 вагонів за 4 години); та бензин 40 вагонів (10 вагонів за 4 години); колія № 4 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів, сира нафта 60 вагонів (15 вагонів за 4 години) та бензин 40 вагонів (10 вагонів за 4 години); колія № 5 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів сирої нафти, або 20 вагонів мазуту та 30 вагонів бензин, дизельне пальне); колія № 6 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів сирої нафти, або 20 вагонів мазуту та 30 вагонів - сира нафта, дизельне пальне; колія № 3а (світлі нафтопродукти) -місткість фронту 4 вагони, добова переробна спроможність -24 вагонбензин або 12 вагонів дизельного палива. З положень договору про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип підтверджується, що сторонами по справі було визначено вантажну спроможність під'їзних колій в зимовий та в літній період. Матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували середньодобову планову норму вивантаження в листопаді місяці для відповідача 400 вагонів, і такі не надав позивач, отже позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові щодо норми вивантаження вагонів відповідачем в листопаді місяці 2010 року -400 вагонів. Відповідно до п.п. 8 -10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 (з відповідними змінами та доповненнями) у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Проте, позивачем не надано належних доказів, які би підтверджували повідомлення станцією призначення відповідача про затримку вагонів з його вини, бо в наданих позивачем повідомленнях зазначається, що станція призначення повинна повідомити вантажовласника про затримку вагонів, не надано позивачем і доказів, які би підтверджували погоджений із відповідачем спосіб повідомлення відповідача про затримку вагонів. Також позивачем видавались відповідні накази про затримку поїздів через неможливість прийняття їх станцією призначення, якими було затримано вагони із сирою нафтою, що прямували на адресу відповідача, але позивачем не надано доказів, які б підтверджували підставу видачі зазначених наказів про затримку вагонів, тобто документів на підставі яких видавались зазначені накази і по чиїй вині затримані вагони. Матеріали справи свідчать, що станціями Одеської залізниці, зокрема: Колосівка Од., Одеса -Пересип, Роздільна-Сортувальна було складено відповідні акти про затримку вагонів та видано повідомлення про затримку вагонів, проте, акти про затримку вагонів складені без присутності відповідача в порушення п.п. 8 -10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113, при цьому, позивач зазначав в позові про не вивантажені 404 вагони відповідачем за період із 11.11.10. по 16.11.10., а накази про затримку вагонів складені 17.11.10 та 18.11.10, акти про затримку вагонів також складені від 18.11.10 та від 17.11.10.. В силу положень п.п. 3, 4 Правил користування вагонами та контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за «Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)»форми ГУ-46, яка складається на підставі «Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)» форми ГУ-45, «Актів про затримку вагонів» форми ГУ-23а, «Актів загальної форми ГУ-23», відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відомості плати за користування вагонами не були підписані представником відповідача, а накопичувальні картки із запереченнями представника відповідача. Не надано позивачем і належних доказів, які би підтверджували пред'явлення для підпису відомості плати за користування вагонами відповідачеві, а складені акти загальної форми про відмову від підпису відомостей не являються належними доказами, оскільки складені в односторонньому порядку і в них не зазначено, коли були пред'явлені для підписання відомості. Як вбачається із узгодженого плану перевезення вантажів відповідачем на експорт через порти (припортові станції) на листопад 2010 року склали за добу за період: 01.11.10. -86,7 вагонів на добу; 02.11.10. -144,2 вагона на добу, із 06.11. по 08.11. -168,2 вагона на добу; із 09.11. по 16.11.10. - 211 вагонів на добу; із 17.11.10. по 19.11.10. - 257,1 вагонів на добу; із 20.11.10. по 22.11.10. - 315,5 вагонів на добу; із 23.11.10. до кінця місяця - 335,4 вагонів на добу. Таким чином, станом на 16.11.2010р. на адресу відповідача не надходило під вивантаження 11544 вагонів, з яких відповідачем по його вині не вивантажено 4752 вагона, оскільки в такій кількості вагонів навіть не було погоджено на перевезення вантажів для відповідача. Отже, станом на 16.11.2010р. позивач не довів належними доказами, які би підтверджували невивантаження з вини відповідача 4752 вагонів за період із 11.11.10. по 16.11.10. на ст. Одеса-Пересип. Згідно зі ст. 46 Статуту залізниць України, ст. 8 Правил зберігання вантажів єдиною підставою для нарахування вантажоодержувачу (вантажовідправнику) плати за зберігання вантажів у вагонах є затримка відповідних вагонів з вини цих осіб, ні положеннями Статуту залізниць України, ні положеннями Правил зберігання вантажів нарахування вантажоодержувачу (вантажовідправнику) плати за зберігання вантажу у вагонах у разі їх затримки за умови відсутності вини названих осіб не передбачено, проте, позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові, при цьому доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП «Одеська залізниця»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2012р. по справі №17-26/1-1546-2011, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що господарським судом при прийнятті рішення зроблено висновок, що позивачем не було доведено затримки вагонів та понаднормативне зберігання залежало не від відповідача , позивач не надав належних доказів відмови відповідача від одержання вантажів, повідомлення відповідача про надходження на його адресу вантажів та повідомлення про затримку вагонів з його вини не пізніше двох годин після отримання відповідного повідомлення від станції затримання вагонів. Між тим, судом невірно застосовано ст.ст. 42 та 47 Статуту залізниць України, з яких вбачається, що залізниця зобов'язана повідомити відповідача про прибуття вантажу на його адресу, а відповідач має право відмовитися від прийняття вантажу, лише після прибуття вантажу на станцію призначення, але предметом спору є стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах у зв'язку із затриманням вагонів на станціях, які розташовані на підходах до станції призначення. зі змісту наказів та актів про затримку вагонів вбачається , що залізниця здійснювала затримку вагонів у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником та неможливістю приймання їх станцією призначення. Також судом не надано належної оцінки доказам, які були надані позивачем на підтвердження передачі повідомлень про затримку вагонів (копіям телеграм, отриманих ст. Одеса-Пересип від станцій, на яких здійснювалася затримка вагонів, з відмітками представника відповідача про їх отримання).

29.05.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПрАТ з ІІ «Синтез Ойл»надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП «Одеська залізниця», в якій відповідач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

10.07.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП «Одеська залізниця»надійшла відповідь на відзив ПрАТ з ІІ «Синтез Ойл», в якій позивач спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві.

18.07.2012р. ДП «Одеська залізниця»надала до Одеського апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі.

23.07.2012р. ПрАТ з ІІ «Синтез Ойл»подало до апеляційного господарського суду відповідь на документ позивача «відповідь на відзив».

10.08.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП «Одеська залізниця»надійшли заперечення на відповідь ПрАТ з ІІ «Синтез Ойл».

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП «Одеська залізниця», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що між ДП «Одеська залізниця»та ЗАТ «Синтез Ойл», перейменованого на Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл», укладено договір про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип і додаткові угоди до зазначеного договору (арк. спр. 14-21, т. І), відповідно до п. 1, 5 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і тарифів залізничного транспорту України і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить підприємству і залізниці та примикає до станції Одеса-Пересип Одеської залізниці через стрілку № 14 у парній горловині «Нового парку»станції та обслуговується локомотивом залізниці, вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місця навантаження, вивантаження та на виставочні колії №1 або №2, де і проводиться здавання вагонів підприємству у комерційному та технічному відношеннях.

09.04.2011р. ДП «Одеська залізниця»звернулось до господарського суду з позовною заявою до ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»про стягнення 46045,25 грн. боргу, з яких 8385,25грн. - борг за користування вагонами та 37660,00грн. -борг за зберігання вантажу у вагонах, посилаючись на невиконання відповідачем в листопаді 2010 року середньодобової планової норми вивантаження 400 вагонів; з поданих під вивантаження 11544 вагонів з вини відповідача не вивантажено 4752 вагона, невиконання норми вивантаження вагонів ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»за період з 11.11.2010р. по 16.11.2010р. на станції Одеса-Пересип, що привело до затримки 404 вагонів. ДП «Одеська залізниця»обґрунтовувало позов п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999; наказами про затримку вагонів заступника начальника Одеської залізниці - виконуючого обов'язки начальника служби перевезень Лазурко Є.М.; пунктом 10 Правил користування вагонами та контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999р., яким передбачено, що облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією; телеграмами від станцій Колосівка; договором № 6033, укладеним між Одеською залізницею та відповідачем 01.12.2007р. (строк дії подовжено додатковою угодою від 27.08.2008 та 10.01.2011), відповідно до якого за користування вагонами і контейнерами ПАТ «Синтез Ойл»сплачує Одеській залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами; ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, згідно з яким плата за користування вагонами вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами, яким передбачено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; п. 3 Правил користування вагонами та контейнерами, згідно з яким, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за «Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)»форми ГУ-46, яка складається на підставі «Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)» форми ГУ-45, «Актів про затримку вагонів» форми ГУ-23а, «Актів загальної форми»ГУ-23; ст. 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, та п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644, яким встановлено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо); пунктами 1, 3 Розділу V «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць», Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.09 № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356 (далі - Тарифне керівництво № 1), яким передбачено, що при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, а час 30 хвилин та більше враховується як повна година, ставки плати за користування вагонами парку залізниць України залежно від часу користуванні наведені у таблиці 1 Тарифного керівництва № 1; ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, п. 5 Тарифного керівництв № 1, згідно з якими, якщо вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується у розмірі 50 відсотків ставок, зазначених у таблиці 1 Тарифного керівництва №1; ст. 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 та п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, відповідно до яких збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці - з моменту затримки; розділом ІІІ «Зборів за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів»глави 2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування»Тарифного керівництва № 1, якими затверджені ставки зборів за зберігання вантажу у вагонах; відомостями плати за користування вагонами та накопичувальними картками відповідно до яких загальна плата за користування вагонами та за зберігання вантажу у вагонах складає 46045,25 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. по справі №26/17-1546-2011 позов ДП «Одеська залізниця»задоволено: стягнуто з ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»на користь ДП «Одеська залізниця»борг за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах в сумі 46045,25 грн., державного мита в розмірі 460 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн..

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. по справі №26/17-1546-2011 рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. скасовано, позов залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011р. по справі №26/17-1546-2011 рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. у справі №26/17-1546-2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При цьому у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2011р. вказано: «Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції виходив з того, що плата за користування власними та орендованими вагонами нараховується відповідно до частини 2 статті 1 Статуту залізниць України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, пунктом 15 Правил користування вагонами і контейнерами, затв. наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/'3458, пунктом 5 Тарифного керівництва №1, якщо вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується у розмірі 50 відсотків ставок зазначених у таблиці №1 Тарифного керівництва №1.

Апеляційний суд рішення місцевого суду скасував та залишив без розгляду позовні вимоги з тих підстав, що позивачем не дотримано приписи параграфу 1 статті 30 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, яким передбачено, що право пред'явлення позову, який ґрунтується на договорі перевезення, належить тій особі, яка має право заявити претензію залізниці, вантажоодержувачу, вантажовідправнику. Позов може бути пред'явлений тільки після заявлення претензії у відповідності до вимог статті 29 цієї Угоди.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд дійшов його без врахування вимог законодавства, яке регулює спірні відносини та без усебічного з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності, чим порушив вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення, зокрема, статті 29, 30, якими передбачено претензійний порядок врегулювання спорів.

За таких обставин апеляційний суд припустився порушень норм Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування прийнятої у справі постанови.

Одночасно суд касаційної інстанції не може погодитись і з висновками суду першої інстанції, оскільки для вирішення спору про стягнення боргу за користування вагонами та зберігання вантажу необхідно було встановити обставини наявності або відсутності вини підприємства і його обізнаності про прибуття вагонів на станцію призначення чи про їх затримку на підходах до неї.

Місцевий суд зазначених обставин не досліджував, фактів повідомлення відповідача про прибуття чи затримку вагонів у спірний період не встановив, наявність чи відсутність вини не спростував.

Крім того, судом не досліджено договір про подачу та забирання вагонів, та не встановлено переробну спроможність вантажних пунктів восени та на весні, оскільки згідно пункту 9 вказаного договору вантажна спроможність визначена лише у зимовий та літній період, в той час як спір стосується листопада.»

За таких обставин, враховуючи вимоги Вищого господарського суду України, господарський суд зобов'язаний був встановити обставини наявності або відсутності вини підприємства і його обізнаності про прибуття вагонів на станцію призначення чи про їх затримку на підходах до неї, дослідити договір про подачу та забирання вагонів, та встановити переробну спроможність вантажних пунктів восени та на весні.

Дослідивши матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між ДП «Одеська залізниця»та ЗАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл», перейменованого в подальшому на ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»укладено договір про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип і додаткові угоди до зазначеного договору, за п.п. 1, 5 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і тарифів залізничного транспорту України і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить підприємству і залізниці та примикає до станції Одеса-Пересип Одеської залізниці через стрілку № 14 у парній горловині «Нового парку»станції та обслуговується локомотивом залізниці, вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місця навантаження, вивантаження та на виставочні колії №1 або №2, де і проводиться здавання вагонів підприємству у комерційному та технічному відношеннях.

Статтею 75 Статуту залізниць України встановлено, що у договорах про експлуатацію залізничної під'їзної колії і договорах про подачу та забирання вагонів повинні враховуватися вантажні фронти, умови і терміни навантаження маршрутів, а також можливість використання під'їзних колій для потреб залізниці. Вантажний фронт визначається кількістю вагонів, яку можна встановити за довжиною складської колії, що може бути використана для одночасного навантаження або розвантаження однорідних вантажів. Фронт механізованого навантаження та розвантаження визначається залежно від кількості механізмів.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій розмір вантажного немеханізованого фронту визначається кількістю вагонів, які можна поставити уздовж складської колії, що може бути використана для одночасного навантаження або вивантаження. Розміри фронтів та спеціалізація складських площ для однорідних вантажів на під'їзних коліях, які обслуговуються локомотивом залізниці, вказуються в договорі. Розмір вантажного фронту нафтових та інших рідких вантажів, які перевозяться наливом у цистернах, визначається кількістю стояків для наливу і зливу, а при міжрейковому зливі - кількістю цистерн, які стають уздовж колії, призначеної для зливу. При потребі фронт наливу і зливу може встановлюватися за видами наливу (темні, світлі масла).

Отже, однією із істотних умов договорів про подачу та забирання вагонів є погодження вантажного фронту, який визначається за довжиною складської колії, що може бути використана для одночасного навантаження або розвантаження однорідних вантажів.

Згідно з п. 9 договору максимальна добова переробна спроможність вантажних пунктів: вивантаження взимку - 324 вагонів, влітку 624 вагони.

Сторонами у п. 11 договору погоджено місткість вантажних фронтів під'їзної колії, з визначенням добової переробної спроможності вантажних фронтів щодо вивантаження вантажів: колія №3 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів, сира нафта 60 вагонів (15 вагонів за 4 години); та бензин 40 вагонів (10 вагонів за 4 години); колія № 4 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів, сира нафта 60 вагонів (15 вагонів за 4 години) та бензин 40 вагонів (10 вагонів за 4 години); колія № 5 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів сирої нафти, або 20 вагонів мазуту та 30 вагонів бензин, дизельне пальне); колія № 6 -місткість фронту 25 вагонів, термін виконання вантажних операцій -4 години, добова переробна спроможність -100 вагонів сирої нафти, або 20 вагонів мазуту, та 30 вагонів сира нафта, дизельне пальне; колія № 3а (світлі нафтопродукти) -місткість фронту 4 вагони, добова переробна спроможність -24 вагонбензин або 12 вагонів дизельного палива.

З положень договору про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип підтверджується, що сторонами по справі було визначено вантажну спроможність під'їзних колій в зимовий та в літній період.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі існують правовідносини з експлуатації під'їзної колії, врегульовані умовами договору про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип, за яким відповідач прийняв на себе зобов'язання навантажувати та вивантажувати вагони, що подаються позивачем у обсягах та згідно добової переробної спроможності, визначених договором, а саме: вивантаження взимку -324 вагони, влітку -624 вагони, про що суд зазначав вище.

Між тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували середньодобову планову норму вивантаження в листопаді місяці для відповідача у кількості 400 вагонів.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку, що ДП «Одеська залізниця»не довело належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, тих обставин, на які посилалося у позові щодо норми вивантаження вагонів відповідачем в листопаді 2010 року -у кількості 400 вагонів.

За ст. 46 Статуту залізниць України Правил зберігання вантажів одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці -з моменту затримки

Пунктами 8 -10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 (з відповідними змінами та доповненнями), встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника, в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4), наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

В порушення вищенаведених норм, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували повідомлення станцією призначення вантажовласника - ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»про затримку вагонів з його вини, оскільки в наданих ДП «Одеська залізниця»повідомленнях зазначається, що станція призначення повинна повідомити вантажовласника про затримку вагонів, не надано позивачем і доказів, які б підтверджували погоджений із відповідачем спосіб повідомлення вантажовласника про затримку вагонів.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Одеська залізниця»видавало відповідні накази про затримку поїздів через неможливість прийняття їх станцією призначення, зокрема: наказ №43 від 18.11.2010р. (арк. спр. 24 т. І), наказ №40 від 17.10.2010р. (арк. спр. 36 т. І), наказ №41 від 17.10.2010р.(арк. спр. 48 т. І), наказ №44 від 18.11.2010р. (арк. спр. 59 т. І), наказ №45 від 18.11.2010р. ( арк. спр. 72 т. І), наказ №42 від 18.11.2010р. (арк. спр. 85 т. І), якими було затримано вагони із сирою нафтою, що прямували на адресу ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл».

Проте ДП «Одеська залізниця»не надало до суду доказів, які б підтверджували підставу видачі зазначених наказів про затримку вагонів, тобто документів, на підставі яких видавались зазначені накази, та з чиєї вини відбулась затримка вагонів.

У матеріалах справи наявні відповідні акти про затримку вагонів та повідомлення про затримку вагонів, які складені станціями Одеської залізниці: Колосівка Од., Одеса -Пересип, Роздільна-Сортувальна, проте, акти про затримку вагонів складені в порушення п.п. 8 -10 Правил користування вагонами і контейнерами без присутності представників ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл».

При цьому, господарським судом першої інстанції цілком вірно зазначено, що ДП «Одеська залізниця»у позові вказувало на те, що вантажовласником не було вивантажено 404 вагонів за період з 11.11.2010р. по 16.11.2010р., а накази про затримку вагонів складені 17.11.2010р. та 18.11.2010р., акти про затримку вагонів також складені ДП «Одеська залізниця»18.11.2010р. (арк. спр. 26, 61, 74, 75, 87 т. І) та від 17.11.2010р. (арк. спр. 38, 39, 50 т. І).

Пунктом 14 договору про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію, що примикає до станції Одеса-Пересип, встановлено, що підприємство сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) -по ставках, установлених Правилами користування вагонами і контейнерами, Збірника правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України; підприємство також сплачує залізниці плату за користування вагонами, зберігання і охорону вантажів у вагонах, що не з вини залізниці простоюють на станції та на підходах до неї в затриманих поїздах в очікуванні подачі, такі випадки оформлюються згідно з розділом 6 Правил перевезення вантажів з покладенням на підприємство відповідальності за користування вагонами.

Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Згідно з п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами відомості плати відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами, відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника. Про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання локомотивом залізниці вантажовласник повинен повідомити станцію (форма повідомлення наведена у додатку 12). Спосіб повідомлення встановлюється в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договором про подавання та забирання вагонів). У повідомленні робиться відмітка про час його передачі та прийняття, вказуються прізвища працівників вантажовласника і станції, які його передали та прийняли. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Вантажовласник повинен призначити для приймання і передачі повідомлень працівників; їхні прізвища та номери телефонів надаються начальнику станції. Для запису повідомлень на станції ведеться «Книга повідомлень»(додаток 7). Облік часу користування контейнерами здійснюється за Пам'ятками про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8). Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні. У разі подавання вагонів без повідомлення, початок часу користування ними обчислюється після закінчення передбачених Правилами користування вагонами і контейнерами двох годин. Плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів. На станціях та під'їзних коліях із значним обсягом вантажної роботи облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними повинен провадитися з використанням персональних електронних обчислювальних машин за спеціально розробленою програмою.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відомості плати за користування вагонами не були підписані представником ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл», зокрема: відомість №221110016 (арк. спр. 29-30 т. І); відомість №21110994 (арк. спр. 31 т. І); відомість №21110995 (арк. спр. 34 т. І), №20110989 (арк. спр. 42-43 т. І), відомість №20110988 (арк. спр. 45-46 т. І), відомість №20110980 (арк. спр. 53-54 т. І), відомість №20110981 (арк. спр. 56-57 т. І), відомість №21110990 (арк. спр. 64 т. І) та інші, а накопичувальні картки підписані представниками ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»із запереченнями.

Не надано також ДП «Одеська залізниця»і належних доказів, які б підтверджували пред'явлення для підпису відомості плати за користування вагонами вантажовласнику, а складені акти загальної форми про відмову від підпису відомостей не являються належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки складені в односторонньому порядку, та в них не зазначено, коли були пред'явлені для підписання відомості.

З врахуванням вимог п.п. 1.1 -1.4 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002р. № 873 (з наступними змінами та доповненнями), перевезення вантажів залізницями здійснюються на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред'явленням, за окремими замовленнями відправників (вантажовласників або за їх дорученням - експедиторських організацій), одноразове перевезення може здійснюватися також за окремим замовленням без укладення договору на умовах, погоджених залізницею і відправником, передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження залізницею здійснюється через автоматизовану систему «МЕСПЛАН»(далі - АС МЕСПЛАН).

Положеннями п.п. 2.2, 2.6 Правил планування перевезень вантажів встановлено, що згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К (додатки 1 і 2) через АС МЕСПЛАН або на електронному носії у формі, сумісній з АС МЕСПЛАН, із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тонах. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу (додаток 3), для кожної станції відправлення. За два дні (не враховуючи дня подання) до початку декади відправник подає начальнику станції декадну заявку (додаток 5) в електронному вигляді з розподілом подачі вагонів на кожний день. Замість декадних заявок відправник може надати погоджений з вантажоодержувачем (портом) графік навантаження, який складається на місяць, в якому планується перевезення, або на строк виконання додаткового замовлення. Зміни до графіка можуть вноситися відправником за погодженням з вантажоодержувачем (портом) та залізницею.

Пунктами п.п. 7.1.1, 7.3.1.1, 7.3.1.3, 7.3.1.4 Правил планування перевезень вантажів встановлено, що планування перевезення вантажів у межах України здійснюється з використанням автоматизованої системи документообігу (далі - АС МЕСПЛАН) відповідно до вказаних Правил та цього Порядку, відправники експортних вантажів надають через АС МЕСПЛАН місячні планові замовлення на перевезення залізницям згідно з пунктами 3.1, 3.2 Правил, Укрзалізниця узгоджує плани перевезень експортних вантажів з морськими та річковими портами, із залізничними адміністраціями іноземних держав згідно з пунктами 3.5, 3.6 цих Правил.

Як вбачається з узгодженого плану перевезення вантажів ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»на експорт через порти (припортові станції) на листопад 2010 року склали за добу за період: 01.11.2010р. -86,7 вагонів на добу; 02.11.2010р. -144,2 вагона на добу, з 06.11.2010р. по 08.11.2010р. -168,2 вагона на добу; з 09.11.2010р. по 16.11.2010р. - 211 вагонів на добу; з 17.11.2010р. по 19.11.2010р. -257,1 вагонів на добу; з 20.11.2010р. по 22.11.2010р. - 315,5 вагонів на добу; з 23.11.2010р. до кінця місяця -335,4 вагонів на добу (арк. спр. 22-62 т. ІV).

Отже матеріали справи свідчать про те, що станом на 16.11.2010р. на адресу ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»не надходило під вивантаження 11544 вагони, з яких відповідачем з його вини не вивантажено 4752 вагона, оскільки в такій кількості вагонів навіть не було погоджено на перевезення вантажів для ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл».

Таким чином, господарським судом першої інстанції цілком вірно зроблено висновок, що ДП «Одеська залізниця»не надало належних доказів того, що за період із 11.11.2010р. по 16.11.2010р. на ст. Одеса-Пересип з вини ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»не було вивантажено 4752 вагони.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства (ст. 46 Статуту залізниць та Правил користування вагонами і контейнерами), єдиною підставою для нарахування вантажоодержувачу (вантажовідправнику) плати за зберігання вантажів у вагонах є затримка відповідних вагонів з вини цих осіб, ні положеннями Статуту залізниць України, ні положеннями Правил зберігання вантажів нарахування вантажоодержувачу (вантажовідправнику) плати за зберігання вантажу у вагонах у разі їх затримки за умови відсутності вини названих осіб не передбачено.

Проте, позивачем не було доведено належними доказами вину відповідача у затримці вагонів, які надійшли до останнього за період із 11.11.2010р. по 16.11.2010р., що виключає підстави для нарахування плати за користування вагонами та зберігання вантажу у сумі 46045,25 грн..

Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена, зокрема, у постановах від 10.05.2006р. № 1/325, від 17.08.2006р. № 2/524, від 26.07.2006р. № 2/46 та від 26.04.2012р. по справі № 5016/3279/2011 (8/155) тощо.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2012р. по справі №17-26/17-1546-2011 залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2012р. по справі №17-26/17-1546-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 12.10.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.