Постанова № 26406148, 09.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.Справа № 5024/1085/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Андрєєвої Е.І.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 754 від 05.10.2012 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Е.І. Андрєєвої)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Попель І.О. (довіреність № 2523/5 від 01.11.2011 року)

від відповідача: Жук Ю.В. (довіреність № 01-04-08/2275 від 11.10.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

на рішення господарського суду Херсонської області від „21" серпня 2012 року

по справі № 5024/1085/2012

за позовом Херсонського міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго", м. Херсон

до Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон

про стягнення 11 171,18 грн.

В С Т А Н О В И В :

19.07.2012 року Херсонське міське комунальне підприємство „Херсонтеплоенерго" (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 11 171,18 грн., у тому числі 9 637 грн. 90 коп. пені за несвоєчасну оплату послуг з підкачування холодної води, наданих у квітні-травні 2012 року в сумі 858 082 грн. 90 коп. на підставі укладеного між сторонами договору № 119/14 від 27.04.2012 року, а також 1 533 грн. 28 коп. 3 % річних за прострочення боржником грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повної та своєчасної оплати вартості виконаних послуг.

ХМКП „Херсонтеплоенерго" письмовою заявою від 21.08.2012 року зменшило позовні вимоги в частині заявленої до стягнення пені до 8 185 грн. 70 коп., з врахуванням дат виставлених на оплату рахунків, а також збільшило в частині стягнення річних до 1 637 грн. 16 коп. Загальний розмір позовних вимог, згідно даної заяви, склав 9 822,86 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.08.2012 року по справі № 5024/1085/2012 (суддя Задорожна Н.О.) зменшено розмір позовних вимог ХМКП „Херсонтеплоенерго" до 9 822 грн. 86 коп. Позовні вимоги ХМКП „Херсонтеплоенерго" задоволені повністю. Стягнуто з МКП „ВУВКГ м. Херсона" на користь ХМКП „Херсонтеплоенерго" 8 185 грн. 70 коп. пені, 1 637 грн. 16 коп. річних та 1 609 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови договору, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг з підкачування холодної води, наданих у квітні-травні 2012 року та за прострочення боржником грошового зобов'язання, є правомірними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, МКП „ВУВКГ м. Херсона" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити, зменшивши розмір пені. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, несвоєчасна оплата боргу є наслідком важкого фінансового становища комунального підприємства, господарська діяльність якого є збитковою внаслідок несвоєчасного відшкодування місцевим бюджетом різниці в тарифах та несвоєчасних розрахунків споживачів за одержані послуги.

Скаржник посилається і на те, що споживачі розраховуються несвоєчасно і не в повному обсязі за надані МКП „ВУВКГ м. Херсона" послуги, що також негативно впливає на роботу підприємства.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу МКП „ВУВКГ м. Херсона" залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 27.04.2012 року між МКП „ВУВКГ м. Херсона" (Замовник) та ХМКП „Херсонтеплоенерго" (Учасник) укладено договір про закупівлю послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у випадках недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання № 119/14 (а.с.8-9).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Учасник зобов'язався протягом 2012 року надавати послуги з підкачування холодної води для забезпечення холодною водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання, що відображено у Порядку надання послуг з підкачування холодної води для забезпечення холодною водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору, а Замовник -прийняти і оплатити надані послуги.

Ціна цього Договору, згідно з плановою калькуляцією, погодженою сторонами, становить 2 283 837 грн., у тому числі ПДВ -380 639,50 грн. (пункт 3.1 Договору).

Згідно із розділом 4 Договору, розрахунки здійснюються по факту надання послуг протягом 5-ти днів після отримання платіжного документа від Учасника.

Строк (термін) надання послуг: з моменту підписання Договору до 31.12.2012 року. Послуги надаються у ЦТП, ТП та котельнях у різних районах міста згідно з додатком № 2 (пункти 5.1-5.2 Договору).

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, приймати послуги згідно з актом виконаних робіт (пункти 6.1.1-6.1.2 Договору).

Відповідно до пункту 7.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати послуг з вини Замовника, Замовник зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно із пунктом 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року.

Невід'ємними частинами Договору № 119/14 від 27.04.2012 року є Додаток №1 „Порядок надання послуг з підкачування холодної води для забезпечення холодною водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання" (а.с.10) та Додаток № 2 „Перелік ЦТП, ТП та котелень, на яких розташовані насосні станції підкачування холодної води та насоси для підвищення тиску холодної води" (а.с.11).

На виконання умов Договору № 119/14 від 27.04.2012 року протягом квітня-травня 2012 року ХМКП „Херсонтеплоенерго" надано МКП „ВУВКГ м. Херсона" послуги з підкачування холодної води на загальну суму 858 082 грн. 90 коп., що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1560 від 27.04.2012 року на загальну суму 479 722,84 грн. (79 953,81 грн. -ПДВ) та № 1653 від 30.05.2012 року на загальну суму 378 360,06 грн. (63 060,01 грн. -ПДВ). Зазначені акти підписані представниками виконавця та замовника та засвідчені їх печатками (а.с.13, 16).

На оплату зазначених послуг ХМКП „Херсонтеплоенерго" виписано та надано МКП „ВУВКГ м. Херсона" рахунки на оплату № 1917 від 27.04.2012 року на загальну суму 479 722,84 грн. (79 953,81 грн. -ПДВ) та № 1985 від 30.05.2012 року на загальну суму 378 360,06 грн. (63 060,01 грн. -ПДВ) (а.с.12, 15).

Рахунок № 1917 від 27.04.2012 року на оплату послуг, наданих у квітні 2012 року, згідно супровідного листа від 10.05.2012 року № 1228-02 особисто вручено МКП „ВУВКГ м. Херсона" 10.05.2012 року, що підтверджується відповідною відміткою у нижньому правому куті листа (а.с.18).

Рахунок № 1985 від 30.05.2012 року на оплату послуг, наданих у травні 2012 року, згідно супровідного листа від 08.06.2012 року № 1444-09 особисто вручено МКП „ВУВКГ м. Херсона" 08.06.2012 року, що підтверджено відповідною відміткою у нижньому правому куті листа (а.с.19).

Також сторонами складено, погоджено, затверджено та підписано калькуляцію вартості послуг ХМКП „Херсонтеплоенерго" з підкачування холодної води за квітень-травень 2012 року на загальну суму 858 082,90 грн. (479 722,84 грн. + 378 360,06 грн.) (а.с.14, 17).

Між тим, зазначені вище рахунки залишені МКП „ВУВКГ м. Херсона" не сплаченими, а заборгованість непогашеною.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ХМКП „Херсонтеплоенерго" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги МКП „ВУВКГ м. Херсона", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, Договір № 119/14 від 27.04.2012 року є підставою для виникнення у сторін (ХМКП „Херсонтеплоенерго" та МКП „ВУВКГ м. Херсона") за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що ХМКП „Херсонтеплоенерго", надавши МКП „ВУВКГ м. Херсона" протягом квітня-травня 2012 року послуги з підкачування холодної води на загальну суму 858 082 грн. 90 коп., виконало покладені на нього Договором № 119/14 від 27.04.2012 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг), калькуляцією, рахунками, які містять підписи та печатки сторін.

Між тим, МКП „ВУВКГ м. Херсона", за отримані від ХМКП „Херсонтеплоенерго" послуги, в свою чергу, в порушення умов Договору № 119/14 від 27.04.2012 року та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме не розрахувалось взагалі, залишивши і наданий час не погашеною заборгованість у розмірі 858 082 грн. (479 722,84 грн. (79 953,81 грн. -ПДВ) -квітень 2012 року + 378 360,06 грн. (63 060,01 грн. -ПДВ) -травень 2012 року.

МКП „ВУВКГ м. Херсона" дані обставини підтвердило, як в місцевому господарському суді, так і в суді апеляційної інстанції, але послалося на поважні причини, якими вважає важке фінансове становище комунального підприємства у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням місцевим бюджетом різниці в тарифах та несвоєчасних розрахунків споживачів за одержані послуги.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст.610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до пункту 7.3 Договору № 119/14 від 27.04.2012 року, у разі несвоєчасної оплати послуг з вини Замовника, Замовник зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як передбачено частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За приписами ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частини 1, 2, 4 ст.217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з розрахунку суми пені, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 8 185,70 грн.:

- по сплаті боргу за квітень 2012 року за період з 15.05.2012 року по 20.06.2012 року в розмірі 7 097,27 грн.;

- по сплаті боргу за травень 2012 року за період з 13.06.2012 року по 20.06.2012 року в розмірі 1 088,43 грн.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Як вбачається з розрахунку суми 3 % річних, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 1 637,16 грн.:

- по сплаті боргу за квітень 2012 року за період з 15.05.2012 року по 20.06.2012 року в розмірі 1 419,48 грн.;

- по сплаті боргу за травень 2012 року за період з 13.06.2012 року по 20.06.2012 року в розмірі 217,68 грн.

Судова колегія вважає, що розрахунок пені та 3 % річних здійснений позивачем у відповідності до умов договору та норм чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги ХМКП „Херсонтеплоенерго" про стягнення з МКП „ВУВКГ м. Херсона" пені в сумі 8 185,70 грн. та 3 % річних в сумі 1 637,16 грн. є підставними, правомірними, обґрунтованими та вірно задоволені місцевим господарським судом.

Крім того, судова колегія вважає зазначити, що стаття 83 ГПК України та стаття 233 ГК України надають лише суду право, а ні обов'язковість зменшувати розмір неустойки (пені, штрафу) і тільки у виняткових випадках порушення суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань. Той факт, що МКП „ВУВКГ м. Херсона" знаходиться у тяжкому фінансовому стані не є безумовною підставою для зменшення розміру пені. Більш того, ХМКП „Херсонтеплоенерго" також перебуває у складному матеріальному становищі, тобто сторони перебувають у рівних умовах.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги МКП „ВУВКГ м. Херсона", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

МКП „ВУВКГ м. Херсона" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ХМКП „Херсонтеплоенерго".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2012 року по справі № 5024/1085/2012 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга МКП „ВУВКГ м. Херсона" -без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „21" серпня 2012 року по справі № 5024/1085/2012 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „10" жовтня 2012 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Е.І. Андрєєва