Постанова № 26406048, 09.10.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 року Справа № 15/5005/4737/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. -доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 17.09.12.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року у справі № 15/5005/4737/2012

за позовом публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод», м.Синельникове, Дніпропетровської області

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Синельникове

про стягнення 6073 грн.83 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Синельниківський ресорний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 6 073 грн. 83 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №124/01 про оперативну оренду нежитлових приміщень в частині повного та своєчасного розрахунку.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року у справі № 15/5005/4737/2012 (суддя -Петренко Н.Е.) позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" суму основного боргу у розмірі 4813 грн. 90 коп., інфляційні витрати у розмірі 857 грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 385 грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609 грн. 50 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернулась з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати в повному обсязі та відмовити у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р. у справі № 15/5005/4737/2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -частковому задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.07.07р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №124/01 про оперативну оренду нежитлових приміщень (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого з метою ефективного використання майна позивач передає, а відповідач приймає в термінове користування, не жиле приміщення, "ІНФОРМАЦІЯ_1", інв. № 88760 площею 33 м2, балансовою вартістю 100 000,00 грн., за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі позивача.

Відповідно до п.2.1. договору, вступ відповідача у термінове користування майном настає з дати підписання акта прийому-передачі вказаного майна (забезпечення комунальними послугами здійснюється за окремими угодами).

Позивач передає відповідачу майно, зумовлене п. 1 цього договору, у технічно задовільному стані та гарантує, що майно, яке передається в оренду не є проданим, або закладеним, не находиться під арештом (п. 2.4. договору).

Повернення орендованого майна позивачу здійснюється за актом прийому-передачі (п.2.5. договору).

Відповідно п.3.1. договору, орендна плата вноситься відповідачем позивачу у розмірі 510,00 грн. з ПДВ щомісяця.

Згідно п.3.2. договору, орендна плата вноситься передоплатою, не пізніше 10 числа поточного місяця і не залежить від результатів господарської діяльності відповідача.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції, що встановлюється Міністерством статистики України щомісячно, якщо він перевищує 1,0 та з урахуванням використаної електроенергії відповідним актом взаєморозрахунку за поточний місяць (п.3.3. договору).

В п. 3.4. договору зазначено, що розмір орендної плати може бути змінений за вимогою однієї зі сторін, у разі зміни ціни і тарифу, та в інших випадках, які передбачені законодавством України. Зміна розміру орендної плати оформляється додатковою угодою.

Пунктом 5.2.4. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір діє з 16.07.07р. по 31.12.07р.

В п.8.6. договору зазначено про те, що після закінчення терміну дії договору оренди відповідач має право на його продовження. При відсутності заяви однієї з сторін про припинення дії договору оренди за місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той термін і на тих же умовах.

На виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу нежитлове приміщення у відповідності з умовами договору, що підтверджує Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 16.07.07р.(а.с.13).

Позивач зазначає, що на підставі письмової заяви відповідача від 18.11.09р. (а.с.23) договір було розірвано за взаємною згодою сторін, а орендоване майно повернуто, що підтверджує Акт прийому-передачі приміщення від 18.11.09р. (а.с.23). Крім того, в письмовій заяві відповідач зобов'язався погасити заборгованість впродовж чотирьох місяців у повному обсязі.

Позивач стверджує, що не зважаючи на припинення договірних відносин відповідач не розрахувався у повному обсягу за орендоване приміщення. Так, станом на 23.05.12р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 813 грн. 90 коп.

Як зазначає позивач, 05.10.11р. він направив на адресу відповідача претензією (а.с.24-26), відповідно якої вимагав від відповідача здійснити оплату за орендоване приміщення. Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, на підставі ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 873 грн. 98 коп. та 3% річних у розмірі 385 грн. 95 коп.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4 813 грн. 90 коп., інфляційні витрати у розмірі 873 грн. 98 коп. та 3% річних у розмірі 385 грн. 95 коп.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами

В матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 16.07.07р (а.с.13), що підтверджує передачу позивачем відповідачу нежитлове приміщення та належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Також, в матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі приміщення від 18.11.09р. (а.с.23), яким підтверджується час користування орендованим майном відповідачем.

У додатку № 1 до позовної заяви (а.с.8) позивач наводить обґрунтований розрахунок суми основного боргу, з якого вбачається, що позивачем на підставі п.3.3.Договору коригувався розмір орендної плати на індекс інфляції, а також додавалась вартість електричної енергії за актами приймання-передач, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.15-18).

Крім того, заявою від 18.11.09р. (а.с.22) відповідач зобов'язувався розрахуватись перед позивачем у повному обсязі.

Як видно з представлених позивачем і відповідачем розрахунків, за оренду відповідач повинен був за весь період з липня 2007 р. по 18 листопада 2009 р. заплатити 18 574 грн. 16 коп. Фактично відповідачем за оренду було сплачено 17 965 грн. 40 коп. і цей факт підтверджується позивачем в акті звірки розрахунків, тобто заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі склала 608 грн. 76 коп.

Пунктом 3.3 договору № 124/01 від 16.07.2007 р. сторони передбачили оплату відповідачем позивачу використаної електричної енергії на підставі акта взаєморозрахунків за поточний місяць.

Оскільки позивач в позовній заяві пред'являє вимоги за період з липня 2009 р. по 18 листопада 2009 р., сума заборгованості відповідача перед позивачем за електричну енергію за вказаний період складе 97 грн. 54 коп.

Відповідачем у судове засідання як господарського суду, так і в апеляційній інстанції не представлені документи, які підтверджували б перерахування позивачеві спірних сум.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивач обгрунтовано вимагав стягнення з відповідача інфляційних витрат та річних. Але при складанні розрахунку позивачем не було враховано, а судом першої інстанції не перевірено правильність нарахування інфляційних і те, що за період з вересня 2009 р. по жовтень 2011 р. відповідачем здійснювалося перерахування сум в погашення заборгованості.

Тому суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 336 грн. 77 коп. інфляційних та 157 грн. 97 коп. річних.

Судом першої інстанції при винесенні рішення помилково був прийнятий без перевірки розрахунок позивача по заборгованості і нарахування з цих сум інфляційних витрат та річних.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Синельникове задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року у справі № 15/5005/4737/2012 скасувати.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод»(52500. м. Синельникове, вул. Леніна, будинок 130 , ЄДРПОУ 00231573) суму боргу по орендній платі 608 грн. 76 коп., за електричну енергію 97 грн. 54 коп., 336 грн. 77 коп. інфляційних втрат, 157 грн. 97 коп. річних та 320 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод»(52500. м. Синельникове, вул. Леніна, будинок 130, ЄДРПОУ 00231573) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 160 грн.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року по справі № 15/5005/4737/2012, виданий на виконання рішення господарського суду від 26.06.2012 року, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.10.2012 року.