Рішення № 26405783, 11.10.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2012 р. Справа № 2/5007/903/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К. (довіреність №89/16 від 10.01.12)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 1146,33 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1146,33 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору №221 від 01.10.09р.

Представник позивача в судовому засіданні подав докази проплати відповідачем боргу в розмірі 600,00грн. та довідку №3749/16 від 11.10.12 про те, що станом на 11.10.12 борг відповідача перед позивачем становить 546,33грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2009року між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач/відповідач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №221 (а.с.9-12), відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору).

Відповідно до п.4.8 вказаного договору, всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Розрахунки по договору проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок постачальника (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлена постачальником платіжна вимога (квитанція).

Згідно з п. 5.5 зазначеного договору, розрахунки по даному договору здійснюються у національній валюті та в безготівковій формі, якщо інше не визначено законом або за домовленістю сторін.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач протягом періоду з січня 2010р. по квітень 2010р. надав відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання, на оплату яких виставив відповідачеві платіжні вимоги (рахунки) (а.с.16-19).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за використану теплову енергію виконав частково, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за період з січня 2010р. по квітень 2010р. в сумі 1146,33 грн.

Після подачі позову до суду (03.08.12) відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 600,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.09.12, 24.09.12, 02.10.12 (а.с.48-50).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно довідки позивача №3749/16 від 11.10.12,станом на 11.10.12 борг відповідача перед позивачем становить 546,33грн. (а.с.51).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 546,33 грн., а в частині стягнення 600,00грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України, за відсутності предмету спору.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Припинити провадження у справі в частині стягнення 600,00грн. боргу.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10030, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771):

- 546,33 грн. - заборгованості за використану теплову енергію;

- 1609,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)