Ухвала суду № 26404969, 27.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 121794/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. у справі № 2а-2820/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ОКТА» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

У березні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001052321 від 22.03.2012 року та податкового повідомлення-рішення № 0001042321 від 22.03.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податково інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 22.03.2012 року № № 0001052321,0001042321.

Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач, Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вказує на те, що повідомлення-рішення прийнято на підставі акта № 457/23-209/13805366 від 06.03.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія ОКТА» з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Металбуд Центр» за весь період діяльності». В основу акта перевірки ТОВ «Компанія Окта» покладено висновки акта ДПІ У Пустомитівському районі Львівської області «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Металбуд Центр» від 10.11.2011 року № 1112/232/33457571 з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по деклараціях за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року», у якому, серед іншого, зазначено про те, що місцезнаходження ТОВ «Металбуд Центр» не встановлено, про те, що названого контрагента немає будь-яких виробничих потужностей та ресурсів для здійснення господарської діяльності та, як наслідок, здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам. На цій підставі відповідач дійшов висновку про відсутність реального виконання господарських операцій на підставі договору, який позивач уклав з ТОВ «Металбуд Центр», у зв'язку з чим прийняв податкові повідомлення-рішення № 0001052321 та № 0001042321 від 22.03.2012 року.

Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу та просив в її задоволенні відмовити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Окта» зареєстроване 15.09.2000 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.09.1992 року, станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Компанія Окта» здійснює господарську діяльність в т.ч. з оптової торгівлі електропобутовими приладами.

01.07.2011 року між ТОВ «Металбуд Центр» та позивачем укладено Договір №110701, відповідно до умов якого ТОВ «Металбуд Центр» зобов'язується продати, а позивач належним чином прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у накладних документах (а.с. 25). На виконання умов Договору №110701 від 01.07.2011 року ТОВ «Металбуд Центр» передано у власність позивача товар на загальну суму 51223,56 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8537,26 грн. Факт передачі та отримання товару підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № РН7-0400001 від 04.07.2011 року на суму 15821, 40грн, в т.ч. ПДВ 2636,90 грн; видатковою накладною № РН8-0500002 від 05.08.2011 року на суму 10890,00грн, в т.ч. ПДВ 1815,00 грн; видатковою накладною № РН8-1600003 від 16.08.2011 року на суму 14982,00грн, в т.ч. ПДВ 2497,00грн; видатковою накладною № РН7-1900002 від 19.07.2011 року на суму 9530,16 грн, в т.ч. ПДВ 9530, 16 грн. (а.с. 26-29).

Вартість придбаних у ТОВ «Металбуд Центр» товарно-матеріальних цінностей на суму 40838,30 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року на суму 39790, 00 грн. та за 4 квартал 2011 року на суму 1048,00 грн. віднесено до складу валових витрат позивача. По факту поставки товарів згідно з переліченими вище видатковими накладними ТОВ «Металбуд Центр» видало позивачу також податкові накладні: № 17 від 04.07.2011 року, № 109 від 19.07.2011 року, № 34 від 05.08.2011 року, № 67 від 16.08.2011 року (а.с. 30-33) на загальну суму 51223,56 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8537,26 грн., який позивач відніс до складу податкового кредиту за липень та серпень 2011 року.

За отримані від ТОВ «Металбуд Центр» товари позивач розрахувався, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача про рух коштів та не заперечується відповідачем.

Придбані у ТОВ «Металбуд Центр» товари позивач надалі реалізував своїм покупцям, на підтвердження чого долучив належно оформлені видаткові накладні (а.с. 132-177).

З 23 по 29 лютого 2012 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова проводила позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія Окта» щодо достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Металбуд Центр» за весь період діяльності, за результатами якої складено акт № 457/23-209/13805366 від 06.03.2012 року (далі - акт перевірки від 06.03.2012 року). Із змісту названого акту, під час перевірки відповідач використав акт ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області №1112/232/33457571 від 10.11.2011 року «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Металбуд Центр» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по деклараціях за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року». У підсумку перевірки ТОВ «Металбуд Центр» ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області зазначила про неможливість фактичного здійснення ним господарських операцій, у зв'язку з відсутністю для цього будь-яких виробничих потужностей, а також трудових ресурсів. Це, на думку податкового органу, свідчить про нікчемність усіх укладених ТОВ «Металбуд Центр» договорів та фіктивність його господарської діяльності, оскільки така спрямована на штучне формування показників податкового обліку.

На основі таких висновків ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області відповідач у своєму акті перевірки від 06.03.2012 року зазначив, що перевіркою повноти визначення позивачам податку на прибуток з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його заниження всього на 9393,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 9152, 00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 241,00 грн., внаслідок завищення валових витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування, на 40839,00 грн. у зв'язку включенням до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості товару, отриманого від ТОВ «Металбуд Центр». Щодо повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин з названим вище контрагентом відповідач зазначив про його завищення на суму 8537,00 грн., у т.ч. за липень 2011 року - в сумі 4225,00 грн. та серпень 2011 року - в сумі 4213,00 грн.

На думку відповідача, відповідно до наданих документів немає можливості встановити, вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою не встановлено наявності розумних економічних або інших причин систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Відтак, за висновком відповідача, операції з придбання не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених операцій є отримання підприємстом податкової вигоди.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначена позиція відповідача суперечить законодавчим нормам України з огляду на наступне.

Згідно з нормами п.138.1. Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Пунктом 138.1.1. Податкового кодексу визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналізуючи зазначені норми, можна прийти до висновку, що до складу валових витрат платника податку належаті витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при і ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Проаналізувавши ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вбачається що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні буті складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що, факт реальності виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими видатковими накладними на кожну поставку, які у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. у справі № 2а-2820/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 02.10.2012р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.