Рішення № 26403546, 31.08.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2012 р.Справа № 13/12/5022-486/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув матеріали справи

за позовом Великоходачківської сільської ради, с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Держкомзему у Козівському районі Тернопільської області, вул. Дорошенка, 6 смт.Козова Тернопільська область

до Приватного підприємства "Агропродсервіс Плюс", вул.Бережанська, 8, с.Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область

про визнання договору оренди землі від 29.03.2010р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1,3310 га та договору оренди землі від 29.03.2010р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19,07 га недійсними.

За участю представників:

позивача: Павелко Борис Михайлович - сільський голова

Черничинець Світлана Петрівна, довіреність № б/н від 23.05.2012р.

відповідача: Мужевич Володимир Ярославович, довіреність № 3 від 02.07.2012р.

третьої особи: Орейда Василь Михайлович, доручення № 985 від 27.08.2012р.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України). За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

В судовому засіданні 31.08.2012р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Великоходачківська сільська рада, с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область, звернулася до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Агропродсервіс Плюс", с. Великий Ходачків, Козівський район, Тернопільська область, про визнання договору оренди землі від 29.03.2010р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 1,3310 га та договору оренди землі від 29.03.2010р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 19,07 га недійсними.

Ухвалою суду від 02.07.2012р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держкомзему у Козівському районі Тернопільської області.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові. Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що оспорювані договори були укладені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: - ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, ст.ст.4, 16 Закону України "Про оренду землі", так як сільська рада не мала права надавати дозвіл та укладати договори оренди земельних ділянок із земель державної власності; - ч.6 ст.123 Земельного кодексу України, оскільки під час та після затвердження Проектів рішення про надання земельних ділянок в оренду не приймалось; - в порушення вимог ст.ст.15, 16 Закону України "Про оренду землі" оспорювані договори не містять усіх необхідних істотних умов договору оренди землі (відсутні: порядок внесення орендної плати; не визначено наявність чи відсутність існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки), та не відповідають Типовому договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220. Крім того, посилається на підробку документів - внесення змін у п.6 щодо строку дії договорів (виправлено цифру 1 на 40) та в п.10 щодо перегляду розміру орендної плати (дописано слово "щорічно" по знаку "-" (прочерк)), що дало право відповідачу оформити технічну документацію на право користування земельними ділянками на 40 років.

Також, 25.06.2012р. позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ПП "Агропродсервіс Плюс" здійснювати сільськогосподарське виробництво на орендованих земельних ділянках за адресами Тернопільська область, Козівський район, с.Великий Ходачків вул. Бережанська та вул. Тернопільська.

В обгрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову позивач посилається на те, що на орендованих (згідно договорів, які позивач просить суд визнати недійсними) землях ПП "Агропродсервіс Плюс" планує здійснювати сільськогосподарське виробництво, яке у зв'язку із особливістю технологічного циклу зупинити одразу неможливо, що може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в даній справі.

Відповідач щодо вжиття заходів забезпечення позову заперечив (заперечення від 06.06.2012р. (вх. № 13505 (н) від 09.07.2012р.).

У відповідності до п.п.1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем таких дій без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В даному випадку позивач не представив суду будь-яких доказів, що свідчать про вчинення відповідачем дій, які в результаті зроблять неможливим або утруднять виконання рішення господарського суду у даній справі, а тому суд залишає останню без розгляду.

Окрім того, господарський суд зазначає, що згідно з п/п 3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, проте доказів оплати позивачем поданої заяви про забезпечення позову суду не додано.

Відповідач, згідно поданого суду 09.07.2012 р. відзиву, проти позову заперечив, вважає, що дані договори укладені з дотриманням норм чинного законодавства та відповідають Типовому договору оренди землі. Також зазначив, що у власності підприємства перебуває цілісний майновий комплекс нерухомого майна (нежитлові будівлі) в с.В.Ходачків за адресою вул. Тернопільська, 30, а на орендованих земельних ділянках площею 19,07 га та 1,33 га (територія комплексу) розміщені тваринницькі та виробничі приміщення. За користування орендованими земельними ділянками підприємство своєчасно сплачує орендну плату. З приводу тверджень позивача про нібито внесення змін в п.6 договорів зазначає, що жодних доказів щодо підтвердження факту підробки не представлено. У зв'язку з наведеним просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа - Управління Держкомзему у Козівському районі Тернопільської області, надала суду 09.07.2012р. письмові пояснення по суті позовних вимог. Повноважний представник третьої особи в засіданні зазначив, що державну реєстрацію договорів від 29.03.2010р. проведено у відповідності до чинного законодавства, оскільки останні містили усі необхідні істотні умови.

Розгляд справи у відповідності до ст.77 ГПК України відкладався на 09.07.2012р. у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, на 20.08.2012 р. за клопотанням представника позивача у зв'язку із необхідністю витребування додаткових матеріалів, та на 27.08.2012р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази та обґрунтування, крім того, в судовому засіданні 27.08.2012р. за клопотанням представника відповідача оголошувалася перерва до 31.08.2012 р.

Строк розгляду справи у відповідності до частини 3 ст.69 ГПК України, за клопотанням представника позивача, продовжено на 15 днів - до 02 вересня 2012 року (ухвала господарського суду від 09.07.2012р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

- 29.03.2010 року між позивачем, як орендодавцем, в особі голови сільської ради Антошківа М.С. та відповідачем, як орендарем, в особі директора -Бучинського І.М. підписано два договори оренди земельних ділянок розміром 19,07 га та 1,3310 га, які знаходяться по вул. Бережанській, Тернопільській в селі Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області.

В даних договорах (п.3) вказано, що на земельних ділянках розміщені об'єкти нерухомості -тваринницькі та виробничі приміщення, а також зазначено цільове призначення земельних ділянок (п.13) -для обслуговування викуплених будівель та ведення сільського господарства.

Право власності відповідача на об'єкти нерухомості, що розташовані на орендованих земельних ділянках підтверджено витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно Козівського районного БТІ від 14.12.2009 р. №№ 24780099; 24779825; 24779579; 24779332; 24779084; 24778822; 24778623; 24778374; 24778121; 24778287; 24778184; 24774618; 24778448; 24780593; 24780711; 24780971; 24780483, що виникло на підставі свідоцтв згідно рішення Великоходачківської сільської ради тридцять першої сесії п'ятого скликання №665 від 10.12.2009 р.

В договорах оренди земельних ділянок від 23.03.2010 р. вказано (п.34), що вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації, яка проведена в Козівському районному відділі Тернопільської філії ДП "Центр ДЗК" 26.05.2010 року, про що зроблено напис у оскаржуваних договорах.

Державній реєстрації договорів оренди передувало:

- рішення позивача №700 від 29.03.2010р. про надання дозволу відповідачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 19,07 га та 1,3310 га під господарськими будівлями та зобов'язання відповідача подати на розгляд і затвердження вказаний проект землеустрою, а також зареєструвати нову редакцію договору оренди землі в органах державної реєстрації;

- рішення позивача №705, №706 від 11.05.2010 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею відповідно 19,07 га та 1,3310 га відповідачу для сільськогосподарського використання (обслуговування приміщень господарських будівель).

Оскаржувані договори оренди складені відповідно до Типового договору згідно Постанови Кабінету Міністрів від 03.03.2004 р. № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі" (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №1724 від 13.12.2006р. та №780 від 03.09.2008р.).

Таким чином, суд вважає, що сторони виконали усі дії по оформленню права землекористування відповідно до вимог ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Посилання позивача в обгрунтуванні позовних вимог на:

- відсутність у нього повноважень на укладення договорів оренди, оскільки земельні ділянки відносяться до державної форми власності помилкові, оскільки з довідки №475 від 25.06.2012р. Управління Держкомзему у Козівському районі видно, що земельні ділянки, які знаходяться під об'єктами нерухомості відповідача належали до колективної власності, і згідно ЗК України визначено лише такі форми власності як державна, комунальна та приватна. Тому до розмежування земель у Козівському районі на державні та комунальні (яке не проведено) всі землі обліковуються як державні та приватні. Разом з тим, функції розпорядника державними землями до розмежування їх на комунальні та державні чітко визначені розділом Х "Перехідні положення" (п.12) Земельного кодексу України, а саме -розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель приватної власності, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Таким чином, позивач мав весь об'єм повноважень по оформленню (підписанню) права землекористування з відповідачем для обслуговування об'єктів нерухомості приватної форми власності.

- відсутність прийнятого рішення про надання земельних ділянок в оренду як під час, так і після затвердження Проектів землеустрою, є недоречними, оскільки питання, з огляду на правила ст.120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, полягає не в рішенні позивача як прояві волевиявлення розпорядитись земельною ділянкою на свій розсуд (надати, не надати), а в обов'язку оформити право землекористування (п/п 3.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р.), яке переходить до набувача нерухомості та й в чітко визначеній законом формі (оренда). Тобто рішення відповідного органу про надання земельної ділянки державної або комунальної власності є необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки у всіх випадках, окрім випадку передбаченого ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, який має місце в даному спорі.

Такої ж думки дотримується й Вищий господарський суд України в п/п 2.16. п.2 Постанови пленуму №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Разом з тим, слід відмітити, що з огляду на зміст рішення № 648 від 01.10.2009 р. двадцять сьомої сесії п'ятого скликання (з приводу тимчасового договору оренди з відповідачем) та рішення №№700 від 29.03.2010р. тридцять четвертої сесії п'ятого скликання (з приводу оскаржуваних договорів оренди) видно, що і в даному випадку на сесіях позивача згода на оренду земельних ділянок відповідача була як прояв волевиявлення.

- відсутність у договорах оренди таких істотних умов як порядок внесення орендної плати, наявність чи відсутність існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то слід зазначити, що в договорах розділ "Орендна плата" достатньо визначено розмір, форму, порядок та періодичність внесення орендної плати на рахунки, які також зазначені в договорах, з вказанням відповідальності за несвоєчасну сплату, що свідчить про реальну реалізацію принципу оплатності землекористування.

В п.14 договорів - умови збереження стану об'єкта оренди зроблені прочерки, за їх відсутності, що, на думку суду, не свідчить про недійсність таких договорів з огляду на цільове призначення землі -для обслуговування викуплених будівель.

Щодо погіршення, знищення земельних ділянок повністю чи частково, то в розділі "Умови повернення земельної ділянки" сторони визначили порядок відшкодування.

З приводу обтяжень (обмежень) щодо використання земельної ділянки, то в договорах (п.21) такі не встановлені, за їх відсутністю.

Слід зазначити, що умови передачі права оренди земельної ділянки у заставу чи в статутний фонд не передбачено як оскаржуваними договорами, так і Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004р. (з послідуючими змінами від 03.09.2008р.). Однак, враховуючи обтяження орендованих земельних ділянок нерухомістю відповідача, та відсутність будь-яких ознак на наміри сторін з приводу застави прав на землю чи внесення в статутний фонд, як і можливості так діяти (ст.8-1 Закону України "Про оренду землі"), суд не вбачає яким чином відсутність даних умов, за відсутності наміру на такі умови та можливості так діяти, може впливати на дійсність договору оренди землі.

Щодо посилань позивача про підробку документів, а саме виправлення в договорах оренди земельних ділянок строку дії з 1 року на 40 років та вчинення напису в п.10 договорів "щорічно" по прочерку, то слід зазначити, що постановою від 26.06.2012 р. про відмову у порушенні кримінальної справи, затвердженої начальником Козівського РВ УМВСУ в результаті додаткової перевірки фактів внесення недостовірних відомостей у офіційні документи, в тому числі й договори оренди землі від 29.03.2010 р., а також фактів використання завідомо неправдивих документів не встановлено, а тому в порушенні кримінальної справи по факту підроблення документів відмовлено за відсутністю складу злочину.

Крім того, слід звернути увагу, що розглядаючи 29.03.2010р. питання приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди землі з ПП "Агропродсервіс-Плюс" (відповідач), позивач прийняв рішення №700, в резолютивній частині якого відсутні вказівки з приводу строку оренди, як на один рік, так і на будь-який інший термін. Разом з тим, розглядаючи та затверджуючи проекти землеустрою на тридцять п'ятій сесії п'ятого скликання (рішення №705 та №706 від 11.05.2010 р.), Великоходачківська сільська рада не могла не бачити висновки № 24 та №23 від 19.04.2010 р. про погодження проекту землеустрою, в п.12 яких вказано -довгострокова оренда, що згідно ст. 93 ЗК України -не більше 50 років.

Крім того, згідно довідки №118 від 08.06.2012 р. Великоходачківської сільської ради, відповідач (ПП "Агропродсервіс-Плюс") за період з 01.10.2009 р. по 31.05.2012р. сплатив орендної плати 229205,12 грн. і доказів, що орендодавець відмовився від прийняття виконання з 29 березня 2011р. чи з 26.05.2011р. (тобто після спливу одного року з дати підписання чи держреєстрації договорів) не представлено, що з огляду на умови ст. 241 ЦК України свідчить про те, що орендодавець (позивач) прийняв до виконання договори оренди землі від 29.03.2010р. на більший ніж 1 рік строк дії.

Таким чином, оскаржувані договори оренди відповідають Типовому договору, підписані уповноваженими особами, містять усі необхідні умови, пройшли державну реєстрацію, фактично виконуються, земельні ділянки оформлені в орендне користування для обслуговування об'єктів нерухомості, що чітко відповідає вимогам ст. 120 ЗК України та ст.377 ЦК України, а тому підстав для задоволення позову немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення - 10 вересня 2012 року, через місцевий господарський суд.

Суддя С.Г. Стопник