Ухвала суду № 26403237, 11.10.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

"11" жовтня 2012 р. Справа № 5013/1361/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою: публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", в особі філії АБ "Південний" у м. Кіровоград, м. Кіровоград

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс", м. Кіровоград

про вжиття запобіжних заходів,

представники:

від заявника - Гайдерова А.М., довіреність № 1636 від 27.02.12 р.;

від ТОВ "Інеріс" - участі не брали,

встановив: публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний", в особі філії АБ "Південний" у м. Кіровоград звернулось до господарського суду Кіровоградської області із заявою № 1361/12 від 10.10.2012 р. про вжиття запобіжних заходів, згідно якої заявник просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Інеріс", а саме:

- на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26009081120001, відкритому у Кіровоградському відділенні № 34 АТ "ТАСкомбанк" (МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443);

- на грошові кошти, що знаходяться на рахунку 26009310055201, відкритому у філії АБ "Південний" у м. Кіровоград (МФО 383170, код ЄДРПОУ 34736645);

- на майно, зазначене в опису до договорів застави № 9 від 30.03.12 р. (із змінами та доповненнями) та № 20 від 21.08.12 р.

Згідно частини першої ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання до господарського суду, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб, однак неявка їх не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2012 р. заяву про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду та призначено у судове засідання на 11.10.12 р.

Заявник, публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" подану до суду заяву обґрунтував тим, що станом на 09.10.2012 р. заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" за кредитним договором № НС2012-00006 від 30.03.2012 р. не погашена та становить 30 539,85 грн. (58980,00 грн. - заборгованість по кредиту, 1559,85 грн. - заборгованість по відсоткам), а тому заявник вважає, що оскільки сума боргу є значною; останні акти перевірок наявності та умови збереження заставного майна свідчать про неналежне збереження заставного майна, що дає підстави заявнику вважати, що в разі відчуження заставодавцем належного йому майна, виконання суду буде утруднене або неможливе.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав подану до суду заяву про вжиття запобіжних заходів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інеріс" в судовому засіданні участі не брало, ухвала суду від 10.10.12 р. направлена господарським судом на адресу ТОВ "Інеріс", зазначену заявником у заяві. Крім того, телефонограма адресована ТОВ "Інеріс" за телефоном для зв"язку (0661874881), що міститься у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, не була отримана у зв"язку з відмовою абонента (а.с. 42, 43-44).

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Відповідно до ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до подання позову.

Статтею 43-2 Господарського процесуального кодексу України визначено види запобіжних заходів, а саме:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або інших осіб.

Зазначений перелік запобіжних заходів, які може застосувати суд, є вичерпним і розширенню не підлягає.

Заявник просить накласти арешти на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № 26009081120001, відкритому у Кіровоградському відділенні № 34 АТ "ТАСкомбанк" та № 26009310055201, відкритому у філії АБ "Південний" у м. Кіровоград.

Між тим, як вбачається з вище наведеної норми ст. 43-2 ГПК України, накладення господарським судом арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника, не передбачено. Зазанчені заходи передбачені ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення позову.

Відтак, заява публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" в частині накладення арешту на грошові кошті, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс", не підлягає задоволенню, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на рахунки, відкриті боржником в банківських установах.

Вид запобіжного заходу зазначається відповідно до ст. 43-2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Під суттю запобіжного заходу слід розуміти конкретизацію дії, яка має бути спрямована на реалізацію запобіжного заходу. Якщо в заяві йдеться про накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, необхідно вказати, яке майно слід піддати арешту, кому воно належить, у кого воно знаходиться і на яких правових підставах.

Крім того, вказуючи на обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, зокрема, обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

У п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 р. N 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" зазначається, що заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги.

У п. 13 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 р. N 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначається, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів. Такі обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також і підтверджуватись відповідними доказами, витребування й оцінка яких здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази.

Статтею 43-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження правопорушення та збереження доказів, після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову, а заходи до забезпечення позову, за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду.

За результатами розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів господарський суд не вбачає також підстав для задоволення решти заяви публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", зокрема, в частині накладення арешту на майно зазначене в опису до договорів застави № 9 від 30.03.12 р. (із змінами та доповненнями) та № 20 від 21.08.12 р., оскільки заявником не доведено реальної загрози порушення його права внаслідок того, що арешт на майно, про яке йдеться у заяві, не буде накладений.

Заявник, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів суду належними доказами про наявність порушення прав або існування реальної загрози її порушення.

Так, як на доказ, що підтверджує обставини, якими заявник обґрунтовує подану до суду заяву про вжиття запобіжних заходів, останній посилається на акти перевірки наявності та умов збереження заставного майна від 21.08.12 р. та 08.10.2012 р. (а.с. 27, 28).

Зі змісту акту від 08.10.2012 р. вбачається, що акт складений та підписаний лише представниками заявника, без присутності будь-якого представника заставодавця - ТОВ "Інеріс".

Відомості про те, що заявник отримав з боку заставодавця допуск на територію, де зберігається заставне майно згідно умов договору застави № 9 від 30.03.2012 р., в акті також відсутні.

В акті від 08.10.12 р., зокрема, зазначено про те, що встановити місцезнаходження відсутнього заставного майна не має можливості у зв'язку з відсутністю директора ТОВ "Інеріс" Козловського С.П.

Господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3.10. укладених між заявником та ТОВ "Інеріс" договорів застави № 9 від 30.03.12 р. та додаткової до нього угоди № 1 від 06.04.12 р., а також додатку № 1 до вказаного договору та договору застави № 20 від 21.08.2012 р.(далі - договори застави), адресою зберігання майна значиться: м. Кіровоград, вул. Мурманська, корпус 200 ВАТ "Червона Зірка" (а.с. 15-20, 21-23).

Згідно п. 2.1.2 договорів застави заявник, як заставодержатель за вказаним договором, має право в будь-який час, за умови попереднього повідомлення перевіряти документально і фактично наявність, розмір, стан і умови збереження та цільового використання Предмету застави, а також виконання інших зобов'язань Заставодавця.

За доводами представника заявника, наданими у судовому засіданні, заявник не повідомляв ТОВ "Інеріс", як заставодавця за договорами застави, про намір здійснення останнім фактичної перевірки заставного майна, що не відповідає умовам вказаних договорів.

А отже, повноважний представник заставодавця не був повідомлений про дату та час проведення перевірки заставного майна, а тому відповідно не був присутнім при здійсненні вказаної перевірки.

Крім того, представник заявника також повідомив, що останній, після проведеної перевірки, не звертався до заставодавця щодо отримання відомостей про стан та місце знаходження заставного майна, відсутність якого була виявлена заявником у ході перевірки.

Господарський суд також враховує і інші умови договорів застави № 9 від 30.03.12 р. та № 20 від 21.08.12 р., а саме, відповідно до п.п. 1.5., 2.2.1., 2.3.2. договорів, на строк дії договору предмет застави (заставне майно) залишається у володінні та користуванні заставодавця за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, корпус 200 "Червона Зірка"; заставодавець має право користуватися предметом застави виключно за його призначенням; експлуатувати предмет застави відповідно до цільового призначення.

Зазначені вище умови договорів застави кореспондуються з положеннями ст. 9 Закону України "Про заставу".

До того ж, господарським судом встановлено також те, що заставне майно як за договором застави № 9 від 30.03.12 р. так і за договором застави № 20 від 21.08.12 р. у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НС2012-00006 від 30.03.2012 р. обтяжено забороною його відчуження, що підтверджується відповідним Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 38181011 від 09.10.2012 р., з якого вбачається що заставне за вказаними договорами майно знаходиться під забороною відчуження (а.с. 24-27).

А отже, наведені вище обставини свідчать про те, що ТОВ "Інеріс", як заставодавець при наявності зареєстрованої у встановленому законом порядку заборони відчуження переданого в заставу майна, позбавлений можливості відчужувати зазначене майно.

Заявник не довів належними доказами, що відсутність частини заставного майна під час здійснення перевірки щодо його наявності пов"язана із наміром заставодавця відчуження майна, а не з метою його використання за ціоьовим призначенням його власником.

Таким чином, припущення заявника про можливість відчуження заставного майна є необґрунтованими та безпідставними.

Заявником не виконано вимог, передбачених ч. 3 ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано до суду належні докази порушення або загрозу порушення його прав, як передумови та необхідності вжиття запобіжних заходів.

Надані заявником у справі докази, не є належними доказами в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, а свідчать лише про порушення ТОВ "Інеріс", як позичальника за кредитним договором, взятих на себе за даним договором зобов'язань.

Заявник не довів, що невжиття запобіжних заходів, призведе до неможливості або утруднення виконання рішення.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів.

Керуючись ст. ст. 33, 43-1 - 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" №04/1442 від 10.10.2012 року (вх. № 1361 від 10.10.12 р.) про вжиття запобіжних заходів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" за адресою: 25001, м. Кіровоград, пров. Фортечний, 19а;

товариству з обмеженою відповідальністю "Інеріс" за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Набережна, 9.

Суддя Л. С. Коротченко