Рішення № 26403031, 09.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12040-2012 09.10.12За позовом Закритого акціонерного товариства «Екотехпром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ФІНАМ»

про стягнення 133 550,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Калінін Є.Ю. -довіреність б/н від 02.07.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Екотехпром» звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ФІНАМ» про стягнення 133 5500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір № 1 безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги від 21.03.2006, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 400 000,00 грн., а після закінчення дії договору відповідач частково не повернув зазначені кошти.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 133 5500,00 грн. -основного боргу та 2 671,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 04.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.09.2012.

25.09.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 09.10.2012.

В судове засідання 09.10.2012 представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2006 між Закритим акціонерним товариством «Екотехпром»(далі по тексту -позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ФІНАМ»(далі по тексту -відповідач, позичальник) укладено договір № 1 безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги (дала по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позикодавець надає позичальнику безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову позику (далі за текстом - «позику»), а останній зобов'язується повернути її у визначений даним Договором строк.

Згідно з п. 2.1. Договору сума позики становить за даним Договором 400 000,00 ( Чотириста тисяч гривень 00 копійок).

Як слідує з п. 4.1. Договору строк надання позики позичальнику - до 31 грудня 2009 року.

Відповідно до п. 5.1. Договору позичальник повертає позику позикодавцю зручними для нього (ПОЗИЧАЛЬНИКА) частинами.

Згідно з п. 5.2. Договору до закінчення останнього строку, вказаного в п.4.1. даного Договору, позичальник зобов'язується повернути суму позики повністю.

Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позикодавця (п. 5.3. Договору)

Відповідно до п. 6.1. Договору даний Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і грудня 2009 p., але за будь-яких обставин - до моменту його остаточного

23.03.2006 на виконання умов Договору позивачем було надано відповідача позику в розмірі 400 000,00 грн., на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 5 від 23.03.2006 на суму 400 000,00 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач у встановлений Договором строк не повністю повернув фінансову допомогу і має заборгованість перед позивачем в розмірі 135 550,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листами від 23.09.2010 вих. № 0923 та від 15.12.2010 вих. № 01215 позивач звертався до відповідача з претензіями про повернення фінансової допомоги в розмірі 133 550,00 грн. (копії претензій містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти в розмір 133 550,00 грн., згідно умов Договору, а відповідач після закінчення строку дії Договору не повернув грошові кошти в розмірі 135 550,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 133 550,00 грн. -основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ФІНАМ» (04080, м. Київ, вул. Турівська, буд. 24-А, к. 4, код ЄДРПОУ 30183931) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Екотехпром»(01133, м. Київ, бульвар Лихачова, буд. 1/27, код ЄДРПОУ32851993) 133 550 (сто тридцять три тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. -основного боргу, 2 671 (дві тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 00 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 11.10.2012 р.