Рішення № 26402982, 09.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/11123-2012 09.10.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Астен-МН»

про стягнення 74 625, 42 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Платова Ю.П. (довіреність № 180912/1 від 18.09.2012 року)

відповідача: юрист Старунова Л.А. (довіреність № 221 від 14.08.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Астен-МН»74 625, 42 грн., (у тому числі 68 328, 02 грн. -основного боргу, 2 814, 55 грн. -пеня, 2 938, 10 грн. -інфляційні втрати, 544, 75 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/11123-2012 та призначено її розгляд на 18.09.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивачем не доведено наявність у Відповідача заборгованості у сумі 68 328, 02 грн. В частині стягнення пені проти позову також заперечував, посилаючись на те, що сторони не погодили розмір пені у договорі. Крім того, Відповідач зазначив про те, що Позивач пропустив строк позовної давності в частині стягнення пені.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір № 1/09О від 01.05.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу послуги з охорони громадського порядку та безпеки, організації пропускного режиму в приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 9, а останній оплатити їх вартість.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 1/09О від 01.05.2009 року загальна сума договору за місяць склала 45 314, 13 грн.

Надання послуг з охорони Позивачем у період з грудня 2010 року по квітень 2011 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт, підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 1/09О від 01.05.2009 року на суму 68 328, 00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору № 1/09О від 01.05.2009 року фактичне надання Позивачем послуг згідно договору фіксується сторонами в двохсторонньому акті здачі-приймання виконаних робіт, який складається не пізніше третього числа наступного за звітним місяця. Розрахунок з Позивачем здійснюється шляхом перерахування Відповідачем указаної в рахунках-фактурах суми на розрахунковий рахунок не пізніше трьох днів від дати їх отримання.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати за надані послуги з охорони не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 68 328, 00 грн., яку визнав повністю, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 29.05.2012 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з тим, що Відповідач повністю не виконав свої зобов'язання за договором № 1/09О від 01.05.2009 року, Позивач 15.06.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилась останнім без відповіді та без задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання послуг з охорони підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача основної заборгованості в розмірі 68 328, 00 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання у строки, встановлені договором № 1/09О від 01.05.2009 року.

Пунктом 6.6 договору № 1/09О від 01.05.2009 року встановлено, що у випадку несвоєчасної або неповної сплати встановленої за послуги Позивача суми договору, Відповідач, крім основного платежу зобов'язаний сплатити пеню від загальної суми договору за кожен день прострочки згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Таким чином, строк позовної давності вимоги про стягнення пені з Відповідача згідно договору № 1/09О від 01.05.2009 року на момент подання позову сплинув.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та надав суду клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені сплинув та представником Відповідача заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків спливу позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення 544, 75 грн. 3 % річних та 2 938, 10 грн. інфляційних втрат за період з 04.01.2012 року по 06.08.2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 71 810, 87 грн.

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Астен-МН»(01034, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 21-О, ідентифікаційний код 34430297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Щит» (02081, м. Київ, Дарницький район, вулиця Здолбунівська, будинок 7, корпус Д, ідентифікаційний код 16472296) 68 328 (шістдесят вісім тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп. -основного боргу, 2 938 (дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 10 коп. - інфляційні втрати, 544 (п'ятсот сорок чотири) грн. 75 коп. -3 % річних та 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. - витрати по сплаті судового збору

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 10.10.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.