Рішення № 26402964, 09.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/11088-2012 09.10.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»

до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

про стягнення 12 102, 62 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: не з`явились

відповідача: юрисконсульт Пономаренко О.В. (довіреність № 256 від 23.07.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»12 102, 62 грн., (у тому числі 9 284, 55 грн. -основного боргу, 852, 95 грн. -пеня, 464, 23 грн. -5 % річних, 844, 89 грн. -інфляційні втрати, 656, 00 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/11088-2012 та призначено її розгляд на 18.09.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судове засідання 09.10.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивачем не надано доказів фактичного виконання робіт за договором № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 04.12.2008 року укладено договір № RS.11.08-447, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу та його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених Відповідачем, а останній зобов'язався прийняти та оплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно пункту 1.3 договору № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року перелік автомобільного транспорту, що належить Відповідачу та приймається до технічного обслуговування згідно умов договору визначається сторонами у додатку № 1.

Факт виконання Позивачем робіт з технічного обслуговування автомобілів Відповідача у березні 2010 року підтверджено наданим суду актами виконаних робіт № ТО-0007366 від 26.03.2010 року та № ТО-0007772 від 29.03.2010 року.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року на суму 9 284, 55 грн.

Відповідно до пункту 4.5.2 договору № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року Відповідач сплачує Позивачу вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом п'яти календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати за виконані роботи не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 284, 55 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з тим, що Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року, Позивач, 22.09.2011 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилась останнім без відповіді та без задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 9 284, 55 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання у строки, встановлені договором № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року.

Пунктом 7.2 договору № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року встановлено, що у разі порушення Відповідачем строків розрахунків, передбачених договором, останній повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 5 % від суми, зазначеної в акті виконаних робіт.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Таким чином, строк позовної давності вимоги про стягнення пені та штрафу з Відповідача згідно договору № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року на момент подання позову сплинув.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та штрафу та надав суду клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені та штрафу сплинув та представником Відповідача заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків спливу позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та пункт 4.5.2 договору № RS.11.08-447 від 04.12.2008 року, правомірним буде нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.04.2010 року по 07.08.2012 року та за період з 04.04.2010 року по 07.08.2012 року (окремо по кожному акту), тому до стягнення підлягає 3% річних у розмірі 655, 23 грн. та інфляційних втрат у розмірі 826, 33 грн.

Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки докази виконання Позивачем робіт підтверджується матеріалами справи, а прийняття їх Відповідачем довіреностями № 193 від 25.03.2010 року та № 204 від 29.03.2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Зазначені довіреності містять відтиск печатки публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»та підтверджують отримання автомобілів після ТО та ремонту.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 766, 11 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(04136, м. Київ, Подільський район, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3, ідентифікаційний код 14349442) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Київ» (03062, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок 67, ідентифікаційний код 32384972) 9 284 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 55 коп. -основного боргу, 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 23 коп. -3% річних, 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 33 коп.

інфляційні втрати та 1 431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 76 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 10.10.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.