Рішення № 26402849, 09.10.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" жовтня 2012 р. Справа № 2/5007/1023/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Приведьон В.М. (довіреність №6 від 17.01.12.)

від відповідача: Коцюба А.С. (довіреність №73 від 22.08.12.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (смт. Озерне Житомирський район)

до Концерну "Військторгсервіс" в особі Житомирської філії (м. Житомир)

про стягнення 16357,44 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 16357,44грн. за неналежне виконання договору №11 від 01.01.2011р. на постачання теплової енергії, з яких: 14727,74грн. - основний борг, 1193,68грн. - пеня, 309,38грн. - 3% річних, 126,64грн. - інфляційні. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011року між Комунальним підприємством "Озерне" (Позивач) та Житомирською філією Концерну "Військторгсервіс" (Відповідач) був укладений договір №11 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язувався своєчасно відпускати споживачу (відповідач) теплову енергію протягом опалювального сезону, а останній - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.

Всі розрахунки по договору проводяться споживачем через банківські установи до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим по платіжних документах, які виписуються постачальником (п.7 вищезазначеного договору).

На виконання умов договору позивач протягом періоду з жовтня 2011р. по квітень 2011р. надав відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання, на оплату яких виставив рахунки (а.с.9-12).

Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду у нього виникла заборгованість перед позивачем, що згідно розрахунку позивача становить 14727,74грн. (а.с.13).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно із вимогами підпункту 5 пункту 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 14727,74 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки відповідач несвоєчасно оплатив вартість послуг з постачання теплової енергії, то позивач при зверненні з позовом до суду просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1193,68 грн. - пені, 309,38 грн. - 3% річних та 126,64 грн. - інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3 розділу "Відповідальність сторін" договору, сторони погодили, що в разі несплати, або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у зазначені строки, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції і трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 14727,74 грн. основного боргу, 1193,68 грн. - пені, 309,38 грн. - 3% річних та 126,64 грн. - інфляційних.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" в особі Житомирської філії (10000, м.Житомир, пр.Миру, 22, код 352127666)

- на користь Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (12443, Житомирська область, Житомирський район, смт.Озерне, вул.Авіаційна, 57, код 35185011):

- 14727,74 грн. - основного боргу;

- 1193,68 грн. - пені;

- 309,38 грн. - 3% річних;

- 126,64 грн. - інфляційних;

- 1609,50 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1. в справу