Постанова № 26402333, 08.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 5023/2441/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Інституту сільського господарства степової зони НААН Українина постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. у справі № 5023/2441/12 господарського суду Харківської областіза позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"доДержавного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Інституту сільського господарства степової зони НААН Українипростягнення коштів у розмірі 105 431,23 грн.за участю представників:

позивача: Харченко Л.І.

відповідача: Гранков Р.С.

в с т а н о в и в :

Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (надалі -"УМГ "Черкаситрансгаз") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Інституту сільського господарства степової зони НААН України (надалі -"ДП ДГ"Красноградське") про стягнення 105 431,23 грн., що складаються з помилково сплаченої суми податку на додану вартість, сум інфляційних втрат та 3 % річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2012 р. (суддя Прохоров С.А.) в позові відмовлено повністю.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції виходив з норм ст.ст. 39, 185, 186 Податкового кодексу України та недоведеності позивачем збереження відповідачем майна (грошових коштів) без достатньої правової підстави.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив про відсутність посилання на ст. 1212 ЦК України в якості правового обґрунтування позовних вимог, що є порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України та унеможливлює задоволення позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. (судді Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено;

стягнуто з ДП ДГ"Красноградське" на користь УМГ "Черкаситрансгаз" помилково сплачені кошти в сумі 99 827,30 грн., інфляційні втрати в сумі 2 671,80 грн., 3 % річних в сумі 2 932,13 грн. та судові витрати.

Позиція апеляційного господарського суду ґрунтується на висновку про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 185 Податкового кодексу України, рівно як і помилковому незастосуванні норм ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ДП ДГ "Красноградське" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. у зв'язку з неправильним застосуванням ст. 185 Податкового кодексу України, і залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2012 р. як законне та обґрунтоване.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційної скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП ДГ "Красноградське" (власник земельних ділянок) та УМГ "Черкаситрансгаз" (суб'єкт сервітуту) укладено Договір № 110107236 про встановлення земельного сервітуту (надалі -"Договір № 110107236"; вступив в дію 24.01.2011 р.). Загальна площа земельних ділянок, щодо яких встановлюється земельний сервітут за даним договором, склала 16,0722 га. (у т.ч. сільськогосподарські землі).

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (ст. 98 Земельного кодексу України). Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ст. 401 ЦК України).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ч. 1 ст. 402 ЦК України). Статтею 99 Земельного кодексу України встановлено перелік видів земельних сервітутів, до якого віднесено право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.

Згідно з п. 1.1 Договору № 110107236 метою встановлення земельного сервітуту визначено демонтаж та будівництво виносу магістрального газопроводу "Союз" на дільниці 1532 -1535 км на території ДП ДГ "Красноградське".

Частиною 4 статті 101 Земельного кодексу унормовано, що власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Із дотриманням даних норм законодавства сторонами Договору № 110107236 у п.п. 5.1.7, 5.1.8 погоджено, що суб'єкт сервітуту відшкодовує власнику земельних ділянок збитки (в разі їх наявності), заподіяні проведенням будівельних робіт в розмірі визначеному відповідно до розрахунку (Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 р.; надалі -"Порядок № 284"), а також вартість втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних з погіршенням якості земельних ділянок.

Пунктом 4 Порядку № 284 визначено, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Сторонами складено та підписано Акти визначення збитків, завданих УМГ "Черкаситрансгаз'' при проведенні будівельних робіт на зазначених земельних ділянках. Так, згідно з Актом від 02.06.2011 р. збитки склали 421 794,45 грн. (з ПДВ ), від 14.07.2011 р. -59 990,40 грн. (з ПДВ), від 30.07.2011 р. -14 637,50 грн. ( з ПДВ), від 22.11.2011 р. -29 354,00 грн. (з ПДВ). УМГ "Черкаситрансгаз" платіжними дорученнями № 1998 від 04.07.2011 р., № 2491 від 27.07.2011 р., № 1303 від 19.08.2010 р., № 5940 від 29.12.2011 р. перераховано кошти за нанесені збитки на загальну суму 598 963,85 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 99 827,30 грн.).

27.02.2012 р. УМГ "Черкаситрансгаз" направлено на адресу ДП ДГ "Красноградське" претензію № 1319/08 про перерахування на поточний рахунок УМГ "Черкаситрансгаз" протягом семи днів з дня отримання претензії коштів в сумі 99 827,30 грн., що є помилково сплаченою сумою податку на додану вартість. Дана претензія залишена без задоволення відповідачем.

03.04.2012 р. відповідачу направлено повторну вимогу (вих. № 2062/02) щодо термінового перерахування коштів в сумі 99 827,30 грн. (до 10.04.2012 р.), а також сум інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання. Дана вимога також залишена без задоволення.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується у випадках, чітко визначених Розділом 5 Податкового кодексу України. Зокрема, ст. 185 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік об'єктів оподаткування до якого не віднесено відшкодування збитків, заподіяних землекористувачеві за тимчасове невикористання ним земельних ділянок. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу суми податку на додану вартість в розмірі 99 827,30 грн.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст. 1212 ЦК України).

Враховуючи вказані норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість задоволення вимог в сумі 99 827,30 грн. В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що задоволення вимог УМГ "Черкаситрансгаз" про стягнення розрахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України сум інфляційних втрат та 3 % річних є передчасним з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, правова природа взаємовідносин сторін, що надає підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних є іншою від правової природи взаємовідносин, що мають місце у даному випадку і регулюються главою 83 ЦК України (Набуття, збереження майна без правової підстави). Присуджена до стягнення з ДП ДГ "Красноградське" сума за своєю правовою природою не є боргом, який виник внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, а також повноваження, надані Вищому господарському суду України ст. 1119 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування постанови апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Інституту сільського господарства степової зони НААН України задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. у справі № 5023/2441/12 в частині стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Інституту сільського господарства степової зони НААН України на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" інфляційних втрат в сумі 2 671,80 грн. та 3 % річних в сумі 2 932,13 грн. скасувати.

Прийняти у зазначеній частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. у справі № 5023/2441/12 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова