Постанова № 26401149, 11.10.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2035/576/2012 Гол. 1-ї інст. Протасова О. М.

Провадження № 33/2090/198/2012

Категорія: ч. 1 ст. 163-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 року суддя апеляційного суду Харківської області Гук В. В., за участю представника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення -адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 січня 2012 року про притягнення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючою у АДРЕСА_1, працює головним бухгалтером ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна»,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 11 січня 2012 року в результаті проведеної старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, встановлено, що головним бухгалтером ОСОБА_3 допущено порушення п. п. 8.1.1, п. 8.1 статті Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 -VI від 22.05.2003 року зі змінами та доповненнями; п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України № 2755 -VI від 02.12.2012 року зі змінами та доповненнями, а саме встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податку у сумі 16446,24 гривень за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 рік.

Факт порушення законодавства встановлено актом перевірки від 10.01.2012 року за № 48/233/30036167, протоколом про адміністративне правопорушення від 11.01.2012 року № 3.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 січня 2012 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП і накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 гривні на користь держави.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду з закриттям провадження по справі, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання про поновлення строку оскарження зазначеної постанови на підставі того, що в судовому засіданні ОСОБА_3 присутньою не була та не мала змоги надати пояснення по справі, які б мали суттєве значення. Про сам факт існування постанови вона дізналася лише через свого захисника, 05 березня 2012 року, хоча останній неодноразово звертався до канцелярії суду з проханням отримати інформацію щодо дати розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_3

Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, поновляє строк оскарження постанови суду, вважаючи причину пропуску строку поважною.

Заслухавши представника апелянта, який підтримав доводи, викладені в апеляції, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши нові докази, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтовуючи своє рішення даними, наявними у матеріалах справи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Проте, в суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_2 заперечувала визнання в діях ОСОБА_3 вини та надала послідовні пояснення.

Зазначив, що в оскарженій постанові та протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що факт порушення встановлений актом перевірки № 48/299/30036167 від 10 січня 2012 року. Проте вказаний акт підприємству не надавався, та відсутній в матеріалах справи.

ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна»(код ЄДРПОУ 33607742) вважає, що висновки, які викладені в акті перевірки №48/233/33607742 від 10 січня 2012 року, не відповідають нормам чинного законодавства України та наданим на перевірку документам.

Згідно акту перевірки в порушення п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003 року № 889 -VI (30%) ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна»не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 13382,52 гривень за 2010 рік з доходів, виплачених ОСОБА_4.

Однак з таким висновком не згодні з наступних підстав: між ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна»та громадянином Німеччини ОСОБА_4 25.12.2009 року було укладено контракт (строковий трудовий договір), на підставі якого підприємство виплачувало ОСОБА_4 заробітну плату.

Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 -7.4 цієї статі.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід з джерелом його походження з України включає в себе, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Таким чином, на підставі норм п. 7.3 ст. 7, п. п. 9.11.1 та п. п. 9.11.3, п. 9.11 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»заробітна плата, незалежно від джерела її виплати, що виплачується нерезиденту продавцем - резидентом, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто 15%.

Отже, ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна»було правомірно утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% з сум заробітної плати, нарахованої (виплаченої) ОСОБА_4

Таким чином, донарахування за результатами перевірки податку з доходів фізичних осіб в сумі 13382,52 гривень за 2010 рік є незаконним та необґрунтованим.

Згідно акту перевірки при перевірці авансових звітів встановлено, що підзвітним особам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 видавались підзвітні кошти. На думку податківців суми коштів, які отримані підзвітними особами, є додатковим благом, отриманим від роботодавця, із сум якого повинен був утримуватися податок з доходів фізичних осіб, при перевірці утримання податку не виявлено, чим порушено п. п. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України. В зв'язку з чим перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2563,72 гривень за 2010-2011 рік.

З таким висновком не згодні з наступних підстав: на підприємстві в 2010-2011 р. р. діяли затверджені генеральним директором підприємства Положення про представницькі витрати ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна».

Відповідно до п. 1.1 Положень представницькими витратами ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна» є витрати ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна»на офіційний прийом та (або) обслуговування представників інших організацій, які беруть участь в переговорах з метою встановлення та (або) підтримання взаємного співробітництва, а також прийом членів Ради Директорів та Зборів Засновників ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна», які не є працівниками ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна», які прибувають для участі в засіданнях зазначених органів ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна», незалежно від місця проведення зазначених заходів.

Список офіційних осіб ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна»встановлений п. 5.1 Положень та включає, зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

До посадових обов'язків цих осіб, що містять їх посадові інструкції, належить, зокрема, формування і розширення господарських зв'язків, організація зв'язків з діловими партнерами, проведення переговорів, забезпечення укладення договорів.

Отже, кошти, що видавались ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рамках виконання їх посадових обов'язків, не є додатковим благом у розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Податкового кодексу України.

Відповідно, ці кошти не є доходом, що включається до складу загального місячного оподаткованого доходу відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Це свідчить про відсутність порушення п. п. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п. п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України та про безпідставність донарахування за результатами перевірки податку з доходів фізичних осіб в сумі 2563,72 гривень за 2010-2011 рік.

З огляду на зазначене, суми податку з доходів фізичних осіб, донараховані на підставі акту перевірки № 48/233/33607742 від 10.01.2012 року є неузгодженими. Внаслідок чого, відсутній склад правопорушення, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення № 3 від 11.01.2012 року.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, всупереч нормам ст. ст. 245, 280 КУпАП однобічно та неповно з'ясував всі обставини справи.

Вищевикладене призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення та безпідставного визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_3 відсутнє порушення п. п. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п. п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 252, 280, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 січня 2012 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 січня 2012 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП і накладенню на неї стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 гривні на користь держави -скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя -