Постанова № 2639993, 10.12.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.08

Справа №АС16/595-08.

За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» ВАТ «сумське машинобудівельне науково-виробниче об’єднання ім. Фрунзе»

про стягнення 316282,20 грн.

Суддя МОЇСЕЄНКО В.М.

Представники:

від позивача Груздо Т.С.

від відповідача Терещенко В.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 316282 грн.20 коп.. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів».

Відповідач подав відзив на позов від 10.11.2008р. № 79/15-1322 , в якому заперечує проти адміністративного позову, зазначає, що ним було вжито всіх заходів щодо виконання вимог Закону – створено робочі місця для працевлаштування інвалідів в достатній кількості , тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав пояснення стосовно заперечень відповідача проти позову, в яких зазначає, що ці заперечення є безпідставними, так як відповідач неналежно виконував вимоги ст.ст.18 ,19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема вільні вакансії на підприємстві відповідача були не на протязі всього року , а виникали періодично.

Відповідач подав клопотання від 10.12.2008р. про витребування від Сумського міського центру зайнятості інформації стосовно того, чи направлялися центром зайнятості протягом 2007 року на підприємство відповідача інваліди для подальшого їх працевлаштування.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 12 год.30 хв. 10.11.2008р. до 9 год.40 хв.26.11.2008р. та до 11 год.00 хв.10.12.2008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача , оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов’язок підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньо річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі.

Згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2007 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 935 чоловік, норматив складає 37 робочих місць, фактично на підприємстві у 2007 році було створено 27 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2007 рік становить 29636,58 грн.

Таким чином, відповідачем не виконано норматив по створенню 10 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році складає 296365,80 грн..

За порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочи , яка становить 19916,40 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 316282 грн.20 коп.

Факт заборгованості відповідача у сумі 316282 грн.20 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, статистичними даними.

Відповідач доказів сплати боргу не подав, тому вимоги позивача щодо стягнення 316282 грн.20 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову суд до уваги не приймає, вважає їх безпідставними , оскільки відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили. Тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач не подав належних доказів про вжиття ним заходів для працевлаштування інвалідів у 2007 році, так з копії звітів про наявність вакансій , на які посилається відповідач , вбачається , що вільні вакансії на підприємстві відповідача були не на протязі всього року, а виникали періодично, що суд оцінює як неналежне виконання підприємством відповідача норм ст.ст. 18, 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Отже , підприємство зобов’язано на протязі всього року здійснювати заходи направлені на працевлаштування інвалідів, а не періодично, як це робило підприємство відповідача.

Таким чином , за наявності офіційно оприлюднених нормативних актів, про які керівництво відповідача зобов’язано було знати, відповідач протиправно не вчинив передбачених законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства « Завод обважених бурильних та ведучих труб» ВАТ «Сумське машинобудівельне науково - виробниче об’єднання ім. Фрунзе» ( м. Суми, вул. Комарова,2, код 30991664) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми, вул. Горького, 2, код 23636315) 316282 грн.20 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені 10 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови підписано 10.12.2008р.

З оригіналом згідно

Помічник судді Л.М.Сорока