Ухвала суду № 26398481, 04.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2458/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Київський картонно -паперовий комбінат» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київський картонно -паперовий комбінат»до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Київський картонно -паперовий комбінат»(далі -позивач, апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 2608/2301/05509659 від 02.12.2012 року, в якому встановлено порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту: 1) суми податку на додану вартість в сумі 2 284425,00 грн. за липень 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2011 року в сумі 2 284425,00 грн.; 2) суми податку на додану вартість в сумі 2 947703,00 грн. за серпень, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в сумі 2 947703,00 грн.; 3) суми податку на додану вартість в сумі 5 762241,00 грн. за вересень 2011 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (за вересень 2011 року) в сумі 5 762241,00 грн.

На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001102301/2615 від 15 грудня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 232 128,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 616064,0 грн.

На думку податкового органу, порушення позивачем вимог п.198.2, 198.6 статті 198, п.201.4, п.201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України виявилося у безпідставному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 2284425,00 грн. за липень 2011 року та 2947703,00 грн. за серпень 2011 року, що, в свою чергу, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у вказаних розмірах у липні-серпні 2011 року. Формування податкового кредиту позивачем відбулось у зв'язку з включенням ним до складу кредиту за серпень 2011 року податку на додану вартість у сумі 2947703,45 грн., згідно контракту з ПАТ АЕС «Київобленерго»на підставі податкової накладної від 31.05.2011 року №6097/017. Одночасно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року позивачем було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну зі скаргою, в якій повідомлялося про факт не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки позивачем не було надано необхідних підтверджуючих документів щодо одержання податкової накладної за травень 2011 року у серпні 2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом було придбано у ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок публічного акціонерного товариства «Київський картонно -паперовий комбінат»з приєднаною потужністю 17600 кВт на суму 17686220,70 грн. Зазначений товар було оплачено позивачем в повному обсязі, тобто позивач мав право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на суму ПДВ, сплачену за результатами зазначеної поставки.

Тобто, у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулися господарські операції, суми податку на додану вартість, які вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані. Відповідальність платника податку настає у випадку не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи, ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»було виписано позивачу податкову накладну №6097/017 від 31.05.2011 року, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що уточнюючий податковий розрахунок подається платником податку до контролюючого органу та на його підставі здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, тобто уточнюючий розрахунок в розумінні п. 46.1 ст.46 ПК України є різновидом податкової декларації. Отже, позивачем було дотримано вимоги абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України щодо подання скарги на контрагента разом із уточнюючим податковим розрахунком податкової декларації.

Також колегія суддів вважає, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Тобто, формування податкового кредиту апелянта підтверджується належним чином, зокрема, податковою накладною ПАТ «А.Е.С. Київобленерго», що оформлена відповідно до вимог п.п. 201.1, п.п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України. А апелянтом, в силу п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, правомірно використано можливість щодо збереження за платником податку права на включення до податкового кредиту податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено питання правильності визначення податкового кредиту за липень 2011 року у розмірі 2284425,00 грн.

За наслідками попередньої перевірки позивача, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 року № 00972301/2048, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 284425,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, Державна податкова адміністрація України в Київській області частково скасувала податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 року № 00972301/2048 на суму 2 179681, 68 грн., а в іншій частині податкового зобов'язання у сумі 104 743, 35 грн. вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київський картонно -паперовий комбінат»до державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 000972301/2048 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 104743, 35 гривень.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 року № 0001102301/2615 підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський картонно -паперовий комбінат»задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001102301/2615 від 15.12.2011 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст виготовлено: 09.10.2012 року.