Ухвала суду № 26398539, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5211/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Росава»до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 № 1768/00007800220.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 № 1768/00007800220 в частині визначення приватному акціонерному товариству "Росава" податкового зобов'язання у розмірі 679737 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині про задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині про задоволення позову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, в період з травня по серпень 2011 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Росава»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011.

Результати перевірки відображено в Акті від 04.08.2011 № 55/220/30253385.

У ході перевірки встановлено, що у період, який перевірявся, позивачем були укладені наступні зовнішньоекономічні контракти:

- з WEMEX Maschinenservice GmbH від 20.05.2009 № 007-32Р/09/429, предметом якого була купівля гідравлічного мотору;

- з Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH від 20.05.2010 № ROSAVA/HF 20/05/2010/012-32Р/10/237, предметом якого була купівля-продаж гідравлічних вулканізаційних пресів колонного типу для виробництва автомобільних шин;

- з CHIMONO COM S.R.L. (Румунія) від 31.11.2007 № 90/2007, предметом якого була поставка автомобільних шин;

- з ТОВ ТД «РОСАВА»(Росія) від 09.02.2007 № 14/106, предметом якого була поставка автомобільних шин,

- з TMT Motors (Мавританія) від 29.01.2009 № 33/45, предметом якого була поставка автомобільних шин;

- з QIUNGDAO DELTA INTERNATIONAL TRADE CO, LTD, від 29.01.2009 № 33/45, предметом якого була поставка автомобільних шин,

- з ТОВ MEBIKO»(Росія) від 20.01.2009 № 3/13, предметом якого була поставка автомобільних шин.

Відповідно до контракту між ПАТ «Росава»та Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH від 20.05.2010 № ROSAVA/HF 20/05/2010/012-32Р/10/237 на суму 1740000 євро, умови поставки DDU - Біла Церква, позивачем здійснено попередню оплату на суму 1740000 євро - у період з 20.05.2010 по 19.11.2010.

Згідно даних ВМД типу ІМ-40 ПАТ «Росава»здійснило митне оформлення придбаного товару у період з 16.12.2010 року по 23.12.2010 року, чим порушено граничний строк розрахунків в іноземній валюті, передбачений статтею 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

При цьому, під час перевірки позивачем не надано передбаченого законом висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

По контракту позивача з CHIMONO COM S.R.L. від 31.11.2007 №90/2007 відповідачем встановлено, що за результатами господарських операцій між позивачем та цим контрагентом виникла дебіторська заборгованість в сумі 10,00 дол. США, яку закрито згідно з доповненням до контракту від 25.05.2010 з простроченням терміну, передбаченого вимогами статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Щодо контрактів позивача з ТОВ ТД «РОСАВА», TMT Motors та ТОВ MEBIKO», DELTA INTERNATIONAL TRADE CO, LTD», то посадовими особами податкового органу встановлено порушення термінів розрахунків, визначених вимогами статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

По контракту позивача з WEMEX Maschinenservice GmbH від 20.05.2009 №007-32Р/09/429 податковим органом виявлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 8453,60 євро, оскільки WEMEX Maschinenservice GmbH не виконано зобов'язань.

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 4 вказаного Закону Білоцерківською ОДПІ прийнято рішення від 18.08.2011 №1768/0000780220, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 737997 грн.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що строки для застосування адміністративного-господарських санкцій, встановлені ст. 250 ГК України, сплинули.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що підставою прийняття спірного рішення стало порушення позивачем ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судом першої інстанції досліджено наданий відповідачем розрахунок пені, що є додатком до Акту перевірки, в якому, зокрема, зазначено граничні терміни розрахунків за вищевказаними контрактами, кількість днів прострочення, а також розмір нарахованої пені. З наданого розрахунку судом встановлено наступне.

- По контракту з WEMEX Maschinenservice GmbH від 20.05.2009 № 007-32Р/09/429 термін прострочення по сумі заборгованості (4474,3) за період 01.01.10 по 15.07.10 складає 196 днів, термін прострочення по сумі заборгованості (3979,3) за період 01.01.10-15.07.10 складає 196 днів, а розмір пені за цими простроченнями складає 59291 грн.;

- по контрактах з Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH термін прострочення визначено за періоди 16.05.10-19.05.10, 17.11.10-16.12.10, 29.11.10-16.12.10, 16.12.10-21.12.10, 16.12.10-21.12.10, 22.12.10-22.12.10, а розмір пені за цими простроченнями складає по одному контракту 23467 грн., та по іншому - 577647 грн.;

- по контракту з CHIMONO COM S.R.L. термін прострочення по сумі заборгованості (10) за період 08.02.10-25.05.10 складає 107 днів, а розмір пені за цим простроченням складає 26 грн.;

- по контракту з ТОВ ТД «РОСАВА»термін прострочення по сумі заборгованості (3268621,48) за період 10.06.10-25.06.10 складає 16 днів, термін прострочення по сумі заборгованості (1218251,9) за період 26.06.10-29.06.10 складає 4 дні, а розмір пені за цими простроченнями складає 42799 грн.; по контракту з МTM Motors (Мавританія) термін прострочення по сумі заборгованості (17148,1) за період 18.01.11-02.03.11 складає 44 дні, а розмір пені за цим простроченням складає 17983 грн.;

- по контракту з QIUNGDAO DELTA INTERNATIONAL TRADE CO, LTD термін прострочення по сумі заборгованості (50,94) за період 19.01.10-20.08.10 складає 214 днів, а розмір пені за цими простроченнями складає 262 грн.;

- по контракту з ТОВ MEBIKO»термін прострочення по сумі заборгованості (28816,1) за період 19.12.10-11.01.11 складає 24 дні, а розмір пені за цим простроченням складає 16522 грн.

Таким чином, згідно даних розрахунку пені за порушення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях у відповідності до вимог статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по ПАТ «Росава», який є Додатком до Акта перевірки, порушення термінів розрахунків позивачем по контрактах з ТОВ ТД «РОСАВА»становить з 10.06.2010 року по 29.06.2010 року, SCCHIMONO COM S.R.L»становить з 08.02.2010 року по 25.05.2010 року, та WEMEX Maschinenservice GmbH становить з 01.01.2010 року по 15.07.2010 року, в той час, як акт перевірки складено 05.08.2011 року, а оскаржуване рішення прийнято відповідачем 18.08.2011 року.

Згідно зі статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції на час вчинення позивачем порушення по експортно-імпортних операціях) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Положенням ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI ст. 250 Господарського кодексу було доповнено ч. 2, згідно з якою дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, оскільки зміни були внесені до ст. 250 ГК України після вчинення позивачем правопорушення в сфері господарської діяльності, дія ч. 2 цієї статті на спірні правовідносини не поширюється.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлений приписами ст. 250 ГК України граничний річний термін для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій сплинув до прийняття оскаржуваного рішення, а тому вказане рішення в частині визначення ПАТ «Росава»пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у сумі 679737 грн. підлягає скасуванню.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції з тих підстав, що до спірних правовідносин положення ст. 250 ГК України застосуванню не підлягають у зв'язку з тим, що застосовані спірним рішенням до позивача санкції не є адміністративно-господарськими.

Відповідно до ст. 238 ГК України (чинного на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з вимогами законодавства, яке було чинним на час виконання вказаних контрактів, (Закон України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податковий кодекс України) їх норми не регулюють питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення, як форма акта ненормативного характеру, може застосовуватися лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Суд бере до уваги, що пеня, застосована відповідачем, не визначена чинним на той час податковим законодавством як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язок позивача зі сплати пені за вчинені порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Санкції, передбачені вимогами Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому вони не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню, закріпленому у частини першій статті 238 Господарського кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України (у відповідній редакції).

Цим самим спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача.

За таких обставин, судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.