Вирок № 26396784, 17.08.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/10843/12

пр. № 1/2608/809/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого -судді Почупайло А.В.

при секретарях Коверзюк І.С., Самсонюк А.О..

за участю прокурорів Головченко Н.Г., Кравчука С.В.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Нижній Новгород, Російської Федерації, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3, будучи притягненим до кримінальної відповідальності Нововолинським МВ МВС України у Волинській області 23 лютого 2012 року в кримінальній справі № 12-072-12 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став і повторно скоїв умисний злочин.

Так, ОСОБА_3 03 травня 2012 року, приблизно в 04.45 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території СТО, розташованої по вул. Робітничій, 2-А в м. Києві, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, завдавши потерпілому значну матеріальну шкоду.

При цьому, ОСОБА_3 02 травня 2012 року, приблизно в 08.00 годин, знаходячись на території СТО, розташованої по вул. Робітничій, 2-А в м. Києві, де він неофіційно працював, перебуваючи на робочому місці, прийняв замовлення від ОСОБА_2 на фарбування належного останньому автомобіля «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1.

При цьому, ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 ключ від свого автомобіля, щоб останній мав змогу даним автомобілем заїхати в бокс, де мав його фарбувати, при цьому заборонив ОСОБА_3 без його відома користуватись вказаним автомобілем та виїжджати за територію СТО.

03 травня 2012 року, приблизно в 04.45 годин, ОСОБА_3 знаходячись на території СТО, розташованої по вул. Робітничій, 2-А в м. Києві, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом - автомобілем «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись ключем від автомобіля «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, який йому передав ОСОБА_2, запустив двигун даного автомобіля та не маючи на то дозволу ОСОБА_2, виїхав вказаним автомобілем за територію СТО.

Незаконно заволодівши таким чином автомобілем «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, ціною 96000 гривень, який належить ОСОБА_2 та, проїжджаючи по пр-ту Палладіна біля Біличанського мосту в м. Києві, 03 травня 2012 року, приблизно в 04.50 годин, ОСОБА_3 не впоравшись із керуванням вказаним автомобілем, скоїв наїзд на перешкоду, пошкодивши при цьому керований ним автомобіль «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, відновлювальні роботи якого згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 04 травня 2012 року складають 103651 гривня 05 копійок, завдавши потерпілому значну матеріальну шкоду.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, підтвердив суду обставини скоєння ним злочину, та показав, що з квітня 2012 року він без офіційного оформлення працевлаштувався на СТО, що розташована по вул. Робітничій, 2-А в м. Києві. 01 травня 2012 року йому на мобільний телефон зателефонував його наглядно знайомий ОСОБА_2, який попросив його відремонтувати належний йому автомобіль «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, на що він погодився. 02 травня 2012 року, приблизно в 08.00 годин, ОСОБА_2 приїхав на СТО та залишив йому для ремонту автомобіль, а також ключі від автомобіля, оскільки йому потрібно було автомобілем заїхати до боксу. При цьому ОСОБА_2 попередив його, щоб він не користувався його автомобілем та не виїжджав за територію СТО. Документи на автомобіль ОСОБА_2 йому не залишав та повинен був забрати автомобіль 03 травня 2012 року, приблизно в 12.00 годин. Він загнав автомобіль в бокс, де провів його ремонт, після чого припаркував автомобіль біля СТО. У процесі ремонту автомобіля він також здійснив ремонт ходової частини автомобіля. 02 травня 2012 року його напарник ОСОБА_4 запропонував йому поїхати до магазину за цигарками та продуктами харчування, на що він погодився. Перед поїздкою він вживав пиво. Приблизно о 01.00 годин 03 травня 2012 року, він сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 та разом з ОСОБА_4 виїхали за територію СТО. При цьому він не казав ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 не дозволяв йому виїжджати зазначеним автомобілем за територію СТО. Придбавши продукти вони повернулись на СТО, де перебували приблизно до 04.45 годин. Потім він вирішив зустріти свого знайомого та знову на автомобілі ОСОБА_2, разом з ОСОБА_4, виїхали за територію СТО. Керуючи заначеним автомобілем та рухаючись по пр-ту Палладіна біля Біличанського шляхопроводу, він не впорався із керуванням та скоїв наїзд на бетонний відбійник, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода та, в автомобілі спрацювали подушки безпеки. ОСОБА_4 з місця пригоди втік, а він залишився на місці ДТП де чекав прибуття співробітників міліції, які його затримали та доставили до Святошинського РУ, де він надав пояснення з приводу незаконного заволодіння ним транспортним засобом, що належить ОСОБА_2.

У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю та, не оспорював його розмір.

Оскільки підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнав повністю та не оспорює розмір заявленого потерпілим ОСОБА_2 цивільного позову та фактичні обставини справи, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного ОСОБА_3, показаннями потерпілого ОСОБА_2, дослідженням висновку судової автотоварознавчої експертизи та матеріалів справи, що характеризують особу підсудного.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що йому на праві власності належить автомобіль автомобіль «АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1. В кінці квітня 2012 року він вирішив пофарбувати свій автомобіль та зателефонував чоловіку на ім'я ОСОБА_3, якого знав, як майстра з ремонту автомобілів, з яким вони домовились про ремонт його автомобіля. 02 травня 2012 року приблизно в 08.00 годин, він пригнав свій втомобіль на СТО, що розташоване по вул. Робітничій, 2-А, де працював ОСОБА_3. Оскільки автомобіль необхідно було фарбувати в боксі, він передав ОСОБА_3 ключі від автомобіля, при цьому заборонив йому користувався своїм автомобілем та виїжджати на ньому за територію СТО. Документи на автомобіль він ОСОБА_3 не передавав та, за домовленістю, автомобіль він мав забрати 03 травня 2012 року до 13.00 годин. 03 травня 2012 року, приблизно в 06.30 годин, йому на мобільний телефон зателефонували працівники ДАІ Святошинського району м. Києва, які повідомили, що його автомобіль потрапив у ДТП. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_3 без його дозволу взяв належний йому автомобіль та поїхав у власних справах, скоївши дорожньо-транспорту пригоду, пошкодивши його автомобіль та завдавши йому матеріальну шкоду.

Вартість його автомобіля, з урахуванням зносу становила 96000 гривень, а з урахуванням відновлювального ремонту даного автомобіля, вартості експертної оцінки транспортного засобу, злочином йому було заподіяно матеріальну шкоду на суму 104651 гривня 05 копійок, яку він просить стягнути з підсудного.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 289 КК України є правильною, оскільки він повторно, незаконно заволодів транспортним засобом, завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_3 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є тяжким злочином, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем тимчасового утримання в черговій частині Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві та позитивно за місцем попередньої роботи, що він скоїв даний злочин після притягнення його до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічного злочину, в силу ст. 89 ККУкраїни не судимий, на момент скоєння злочину працював без офіційного оформлення, стан його здоров'я, що завдана потерпілому шкода не відшкодована, його відношення до скоєного, обставиною, що обтяжує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставиною що пом'якшує покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, та вважає можливим призначити йому основне покарання, ближче до мінімальної межі, установленої санкцією ч. 2 ст. 289 КК України та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі, без конфіскації майна, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Суд, вважає необхідним стягнути зі ОСОБА_3, судові витрати, а саме: вартість проведення дактилоскопічної експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (а.с. 117).

Речові докази по справі: автомобіль«АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, суд вважає за необхідне залишити у власності потерпілого (а.с. 124).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 03 травня 2012 року.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 104651 гривню 50 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_3 за проведення дактилоскопічної експертизи - 2206 гривень 80 копійок. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код ЗКПО 25575285, р/рахунок № 31253272210699, установа банку - ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 (код 60000 «за проведення експертизи»).

Речові докази по справі: автомобіль«АудіА6»державний номерний знак НОМЕР_1, переданий потерпілому ОСОБА_2 - залишити у власності потерпілого.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу -у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: