Постанова № 26395780, 30.03.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/5030/12

пр. № 4/2608/128/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 року

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Косик Л.Г., при секретарі Гонті О.А., з участю прокурора Кравчука С.В., представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва Гришина О.В. від 11.11.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Фірма «Т.М.М.»за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва Гришина О.В. від 11.11.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Фірма «Т.М.М.»за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, як незаконну та таку, що суперечить вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України, постановлену без достатніх приводів та підстав, передбачених законодавством України, необґрунтовану та невмотивовану.

В судовому засіданні ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_2 просив скаргу задовольнити, а постанову про порушення кримінальної справи скасувати, за мотивів викладених у скарзі.

Прокурор Кравчук С.В. доводи скарги не визнав. Вважає, що скарга на вказану постанову є безпідставною, оскільки дана кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, а тому просив залишити її без задоволення.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши скаржників, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справ може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Об'єктивними ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України є умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших платежів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

В оскаржуваній постанові зазначено, що приводом для порушення даної кримінальної справи є рапорт оперативних працівників ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва. Підставами слідчий зазначив акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ Фірма «Т.М.М.»(код ЄДРПОУ 14073675) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 р., та матеріали перевірки, зібрані органом дізнання ГВПМ ДПІ у Святошинському районі міста Києва.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п. 56.2. ст.56 ПКУ у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.15 ст.56 ПКУ встановлено, що скарга, подана із дотриманням строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Відповідно до п.56.4. ст.56 ПКУ під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

На дату винесення постанови про порушення кримінальної справи, рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва, ухвалені на підставі висновків Акту перевірки були оскаржені ТОВ Фірма «Т.М.М.»до Окружного адміністративного суду.

Згідно п.56.22 ст.56 ПКУ, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України. При цьому, в оскаржуваній постанові слідчого відсутні дані про будь-які інші підстави порушення кримінальної справи, окрім Акту перевірки.

Виходячи з того, що сума податкового зобов'язання ТОВ Фірма «Т.М.М.»не може вважатися узгодженою внаслідок адміністративного оскарження, на момент прийняття оскаржуваної постанови взагалі були відсутні підстави для порушення кримінальної справи та кваліфікації дій посадових осіб за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст.212 КК України.

Виходячи з вищевикладеного, наданих суду матеріалів, надходжу до висновку, що відповідних, допустимих та достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, в діях службових Фірма «Т.М.М.» при винесенні оскаржуваної постанови у слідчого не було, а тому і не було підстав для порушення даної кримінальної справи, у зв'язку з чим постанова слідчого від 11.11.2011 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.94, 98 ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва Гришина О.В. від 11.11.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Фірма «Т.М.М.»за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задовольнити.

Постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва Гришина О.В. від 11.11.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Фірма «Т.М.М.»за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя: Л.Г. Косик