Вирок № 26395262, 26.03.2012, Святошинський районний суд міста Києва

єд. ун. № 2608/316/12

пр. № 1/2608/248/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого -судді Косик Л.Г.,

при секретарях Гонті О.А.,

за участю прокурорів Паламарчук Я.А., Кравчука С.В.,

захисника -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, освіта незакінчена вища, працюючого водієм в КП АП № 4, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимогоу вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 30.09.2011 року приблизно о 14 год. 30 хв., знаходячись біля торгівельної точки з продажу кавунів, розташованої на перехресті вулиць Семашко та Академіка Доброхотова, 11 в м. Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спровокував сварку з раніше йому незнайомим ОСОБА_3 В ході даної сварки ОСОБА_2, відчуваючи до ОСОБА_3 раптово виниклу неприязнь, вирішив заподіяти останньому тілесні ушкодження. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_2 прослідував за місцем свого проживання до АДРЕСА_1, де взяв ніж та сховав його в кишеню своїх штанів. Після цього ОСОБА_2 з метою з'ясування стосунків з ОСОБА_3, знову прослідував до торгівельної точки з продажу кавунів, розташованої на перехресті вулиць Семашко та Академіка Доброхотова, 11 в м. Києві, де в черговий раз спровокував сварку з ОСОБА_3 В ході даної сварки ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, дістав з кишені своїх штанів ніж та оголивши лезо і, утримуючи його в правій руці, умисно наніс ОСОБА_3 удар в область живота.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, потерпілому ОСОБА_3 заподіяно тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини - рани розмірами 2,5x0,4 см з рановим каналом, що відходить від неї, по ходу якого перетинаються підшкірна жирова клітковина, м'язи, пристінкова очеревина, шлунок та пошкоджується клітковина біля підшлункової залози; крововилив в черевну порожнину (близько 100 мл геморагічного вмісту із згортками), яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 1773/Е від 09.12.2011 року, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та показав суду, що 30.09.2011 року на протязі дня, він знаходився за місцем свого проживання, АДРЕСА_1 та займався особистими справами. Приблизно о 14 годині він пішов на ринок, розташований на перехресті вул. Семашко та бул. Вернадського в м. Києві, де придбав продукти харчування. Разом з тим в одному з кафе, розташованому на території ринку, він випив приблизно 100-150 грам горілки. Приблизно в 15 годин 30 хвилин він повертався за місцем свого проживання до АДРЕСА_1, і на перехресті вул. Семашко та Академіка Доброхотова, 11 в м. Києві вирішив придбати кавуна. Підійшовши до торгової точки з реалізації кавунів він попросив у ОСОБА_3, щоб той дав йому кавуна, але так як в нього не було грошей, то сказав, що кавуна візьме зараз, а гроші принесе через кілька хвилин, коли візьме їх дома. Однак ОСОБА_3 відмовився дати йому безкоштовно кавуна, а сказав що коли він принесе гроші, то продасть кавуна. З даного приводу між ним та ОСОБА_3 виникла словесна сварка, в ході якої вони стали виражатись, в адресу один одного нецензурною лексикою та образливими словами. Через декілька хвилин конфлікт між ним та ОСОБА_3 припинився і він пішов за місцем свого проживання, до АДРЕСА_1, де залишив сумки з продуктами харчування. Знаходячись за місцем свого проживання, АДРЕСА_1, він взяв на кухні ніж та вирішив з'ясувати стосунки із ОСОБА_3, оскільки під час вищевказаного конфлікту той його дуже образив. Взявши вказаний ніж він сховав його в ліву кишеню своїх штанів та пішов до торгівельної точки з продажу кавунів, розташованої на перехресті вул. Семашко та Академіка Доброхотова, 11 в м. Києві, для з'ясування стосунків із ОСОБА_3 Підійшовши до торгівельної точки він запитав ОСОБА_3, чому той виражався в його адресу образливими словами. Побачивши його ОСОБА_3 став виражатись в його адресу нецензурною лексикою та образливими словами та став іти в його напрямку, розставивши в сторони свої руки. Злякавшись, що ОСОБА_3 може його вдарити, він швидко дістав з лівої кишені своїх, штанів вищевказаний ніж і утримуючи його лівій руці вдарив ним в живіт ОСОБА_3 Після цього він витягнув з живота ОСОБА_3 ніж та побачив на його одязі пошкодження. Зрозумівши що він скоїв злочин, побіг в напрямку будинку № 10 по вул. Академіка Доброхотова в м. Києві, при цьому по дорозі він викинув ножа в один із баків для сміття розташованих поруч з даним будинком. Цивільні позови ОСОБА_3 на суму 12000 грн. та Київської міської клінічної лікарні № 6 на суму 3661,02 грн. визнає у повному обсязі.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 30.09.2011 року приблизно о 15 годині він разом з ОСОБА_5 знаходився на торгівельній точці, розташованій на перехресті вул. Семашко та Академіка Доброхотова, 11 в м. Києві. До нього підійшов раніше йому незнайомий ОСОБА_4 та попросив дати йому безкоштовно кавуна, на що він відмовився це зробити. Після цього між ними виникла словесна сварка, в ході якої вони стали виражатись в адресу один одного нецензурною лексикою та образливими словами. Після цього ОСОБА_4 пішов, а він с ОСОБА_5 залишився на торгівельній точці. Через деякий час ОСОБА_4 повернувся та запитав його чому той виражався в його адресу образливими словами, внаслідок чого між ними знову почалась словесна сварка в ході якої він наблизився до ОСОБА_4, який швидко дістав з лівої кишені своїх штанів ніж і утримуючи його лівій руці вдарив його в живіт та спричинив при цьому сильний фізичний біль. Після цього ОСОБА_4 побіг у невідомому напрямку. Після того він виявив на своєму одязі сліди крові та пошкодження і побачив на животі колото-різану рану, внаслідок чого був вимушений звернутися за медичною допомогою до поліклініки, розташованої по вул. Академіка Доброхотова, 13 в м. Києві, звідки його госпіталізували до Київської міської клінічної лікарні № 6, де він перебував на стаціонарному лікуванні до 18.10.2011 року. Родичі ОСОБА_4 передавали йому на лікування гроші в сумі 2000 гривень до того як він заявив цивільний позов. Після цього на лікування він витратив 12000 грн., про що заявив на досудовому слідстві цивільний позов, який підтримав в ході судового слідства і просить стягнути з ОСОБА_4, претензій морального характеру до підсудного не має, просить призначити останньому покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки на даний час вибачив ОСОБА_4

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав заявлені у справі цивільні позови, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і розміри цивільних позовів, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин, розміри цивільних позовів та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розміри цивільних позовів у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного, потерпілого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфіковані вірно.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного згідно ст. 66 КК України на думку суду є щире каяття ОСОБА_4 у вчиненому та часткове відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів (ч. 1 ст. 121 КК України), обставини вчинення злочину, наслідки від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, на момент затримання працював на посаді водія в КП АП № 4, за місцем тимчасового утримання характеризувався посередньо, за місцем роботи характеризувався позитивно, одружений, стан його здоров'я, а також те, що він має на утриманні мати похилого віку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка має тяжкі захворювання (про що свідчить виписка з амбулаторної карти останньої видана поліклінікою № 2 лікарні для вчених НАН України 14.02.2012 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної частини статті.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_4, зокрема те, що він на момент скоєння злочину працював, мав постійне місце реєстрації та проживання за яким характеризувався позитивно, позитивну характеристику з місця роботи, те, що він раніше не притягувався до відповідальності, а також наявність у ОСОБА_4 на утриманні матері похилого віку, яка страждає на тяжкі захворювання, обставини, що пом'якшують його покарання, думку потерпілого, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановлення максимально можливого іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України.

Із врахування даних про особу підсудного та обставин, що пом'якшують його покарання, те, що він вчинив умисний тяжкий злочин не перешкоджає суду звільнити його від відбування покарання з випробуванням і поклавши певні обов'язки, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Цивільні позови заявлені Київською міською клінічною лікарнею № 6 на суму 3661,02 грн. та потерпілого ОСОБА_7 на суму 12000 грн. суд вважає обґрунтованими, тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою у Київському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання .

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно.

Речовий доказ по справі: змив крові вилучений 30.09.2011 року в ході огляду ділянки місцевості, розташованої на перехресті вулиць Академіка Доброхотова та Семашко в м. Києві, який знаходиться в камері зберігання речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві -знищити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 (м. Київ-03680, пр-т Комарова, 3, поточний рахунок 35415001001353 у ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 25680355) -3661 гривню 02 копійки, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Л.Г. Косик