Рішення № 2639412, 05.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.08 Справа № 4/140.

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства “Альянс”, с. Лисе Краснодонського району Луганської області

до Давидо - Микільської сільської ради, с. Давидо –Микільське Луганської області

про стягнення 25 321 грн. 44 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача –Кравченко В.А., пасп. ЕК № 324072 від 03.05.97;

від відповідача –Лисенко І.С., паспорт ЕК № 163988 від 19.06.96.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 25 321 грн. 44 коп., в тому числі: боргу за спожиту електроенергію в сумі 24446 грн. 88 коп., боргу за перетоки активної електроенергії в сумі 174 грн. 41 коп. та інфляційні нарахування в сумі 700 грн. 15 коп.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, зданим до суду 20.10.08 та 24.11.08, повідомив про те, що;

- позивач не здійснив заходи досудового врегулювання спору, тобто не направив претензію по договору №б/н від 01.05.04;

- позовні вимоги пред’явлені понад строком позовної давності;

- згідно договору №б/н від 01.05.04 відповідачем були передані позивачу водопровідні мережі, свердловин в комплекті, водонапірні башти, що підтверджується актом передачі об’єктів комунальної власності, насосна станція в акті передачі не була вказана, тобто згідно акту не передавалась;

- вищевказаним договором не передбачений обов’язок відповідача оплачувати електроенергію, яку споживає насосна станція, та з інших підстав, викладених у відзивах та запереченні.

Представником позивача надане уточнення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України, здане до суду 05.12.08, яким уточнює позовні вимоги у зв’язку з невиконанням п.2.3 договору №б/н від 01.05.04 та порушенням відповідачем договірних зобов’язань, на підставі ст.623 ЦК України та просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 25321 грн. 44 коп.

Представник позивача вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог, зданою до суду 05.12.08, у судовому засіданні підтримав.

Вказана заява про уточнення позовних вимог, зданою до суду 05.12.05, прийнята судом, як таке, що не суперечить ст. 22 ГПК України. На підставі викладеного, позовними вимоги слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача збитки у розмірі 25321 грн. 44 коп.

Представник відповідача у запереченні, зданого до суду 05.12.08, проти заяви позивача про уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитки, відповідно до вимог ст.623 ЦК України, у розмірі 25321 грн. 44 коп. заперечує.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

встановив:

Заява про уточнення позовних вимог, здана до суду 05.12.08, підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача збитки у розмірі 25321 грн. 44 коп. ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Між позивачем та відповідачем був укладений договір від 01.05.04 про передачу водопровідних мереж, матеріально - технічної бази, грошових коштів, які знаходяться в комунальній власності Давидо - Микільської сільської ради, як основні та оборотні кошти з правом господарського відання ПП «Альянс»( п.1 договору).

Згідно п.2.1 договору, балансова вартість мереж, які передаються Давидо - Микільською сільською радою, матеріально-технічної бази, обладнання на момент підписання акту складає 8000 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору, Давидо - Микільська сільська рада здійснює оплату на утримання ділянки, згідно розрахунків поточного та капітального ремонту водопровідних мереж та резервуарів після надання кошторису та актів КБ-3, КБ-2в.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснодонської філії був укладений договір №597 від 14.11.03, згідно якого позивачу постачалась електроенергія на об’єкти, які йому належать, 28.09.04 до переліку об’єктів, на які постачалася електроенергія включили насосну станцію, яку передали йому за договором господарського відання Давидо - Микільська сільська рада.

Так, рішенням господарського суду Луганської області у справі №6/167 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснодонської філії до ПП»Альянс»про стягнення 61881 грн. 40 коп. позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на корись позивача 40105 грн. 63 коп. боргу за активну електроенергію, 242 грн. 51 коп. боргу за реактивну електроенергію, 1355 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань, 315 грн. 09 коп. 3 % річних, 420 грн. 19 коп. витрат по держмиту та 80 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду у справі №/167 від 22.01.08 рішення господарського суду Луганської області від 06.11.07 у справі № 6/167 скасувано в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення боргу в сумі 17352 грн. 81 коп., 116 грн. 13 коп. річних та 562 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань. Пункт 2 рішення господарського суду Луганської області від 06.11.07 у справі № 6/167 викладено в наступній редакції: „Стягнути з Приватного підприємства „Альянс”, с.Лисе Краснодонського району Луганської області, ід.код 20328151, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” в особі Краснодонської філії, м.Краснодон Луганської області, вул.Лобачевського, 44, ід.код 26204119 борг за активну електроенергію у сумі 57458 грн. 44 коп., борг за реактивну електроенергію у сумі 242 грн. 51 коп., 431 грн. 22 коп. –річних, 1917 грн. 97 коп. –інфляційних нарахувань; витрати по державному миту за позовною заявою в сумі 600 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 46 коп. В решті рішення залишено без змін.

Тобто, позивач вважає, що згідно п.2.3 договору від 01.05.04, укладеного між позивачем та відповідачем по даній справі, про передачу водопровідних мереж, матеріально - технічної бази, грошових коштів, які знаходяться в комунальній власності Давидо - Микільської сільської ради, як основні та оборотні кошти з правом господарського відання ПП «Альянс», передбачена оплата на утримання переданого майна та що між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість про надання позивачу зі сторони відповідача грошових коштів на оплату електроенергії, спожитої насосною станцією. Таким чином, позивач вважає, що заборгованість, яка була стягнута з нього, згідно постанови Луганського апеляційного господарського суду у справі №/167 від 22.01.08, підлягає стягненню з Давидо - Микільської сільської ради.

Представник позивача, заявою, порядку ст.22 ГПК України, зданою до суду 05.12.08, повідомив, що станом на 05.12.08 оплата на виконання постанови Луганського апеляційного господарського суду у справі №/167 від 22.01.08 про стягнення боргу за активну електроенергію у сумі 57458 грн. 44 коп., боргу за реактивну електроенергію у сумі 242 грн. 51 коп., 431 грн. 22 коп. –річних, 1917 грн. 97 коп. –інфляційних нарахувань; витрати по державному миту за позовною заявою в сумі 600 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 46 коп. не проводилась.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 25 321 грн. 44 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзивах.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.

Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази позивача, якими він підтверджує факт спричинення йому відповідачем, на заявлену до стягнення збитків суму у розмірі 25321 грн. 44 коп. і дійшов висновку, що обставини, вказані у позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) та нормативне обґрунтування позовних вимог не підтверджені допустимими та належними доказами, оскільки з доданих позивачем документів в підтвердження понесених збитків неможливо зробити висновок про те, що позивачу спричинено саме збитки і саме у розмірі 25321 грн. 44 коп.

Відповідно до п.1 ст. 623 ЦК України, боржник , який порушив зобов’язання , має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору №б/н від 01.05.04 відповідачем були передані позивачу водопровідні мережі –14 км, свердловини в комплекті 2 шт., водонапірні башти 2 шт., що підтверджується актом передачі об’єктів комунальної власності відповідача. Насосна станція в акті передачі вказана не була, згідно акту не передавалась, тобто відповідач не брав на себе обов’язок на оплату електроенергії, яку споживає насосна станція.

Згідно п.2.3 договору №б/н від 01.05.04, Давидо - Микільська сільська рада проводить оплату на утримання ділянки, згідно розрахунків поточного та капітального ремонту водопровідних мереж та резервуарів після надання кошторису та актів форми-2 КБ-3, КБ-2в.

Як вбачається, обов’язок відповідача оплачувати електроенергію, яку споживала насосна станція, договором №б/н від 01.05.04 не передбачений.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за час дії договору, позивач надав лише акт №1 прийомки виконаних підрядних робіт за червень 2004 року (форми КБ-2в) за ремонт водопровідних мереж за договором від 01.05.04 на суму 943 грн. (а.с.66-70) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2004 року (форми КБ-3) (а.с.80), відповідач вказану суму сплатив платіжним дорученням №184 від 23.06.04 (а.с.34).

Суд вважає, що позивачу не було заподіяно збитків, оскільки договором №б/н від 01.05.04 про передачу водопровідних мереж, матеріально - технічної бази, грошових коштів, які знаходяться в комунальній власності Давидо - Микільської сільської ради, як основні та оборотні кошти з правом господарського відання ПП «Альянс» не передбачений обов’язок відповідача оплачувати за постачання електроенергії на насосну станцію.

Таким чином, позивач не поніс жодних втрат чи збитків, які відповідно до законодавства України підлягають відшкодуванню.

Також слід зазначити, що позивачем станом на 05.12.08 оплата на виконання постанови Луганського апеляційного господарського суду у справі №/167 від 22.01.08 про стягнення боргу за активну електроенергію у сумі 57458 грн. 44 коп., боргу за реактивну електроенергію у сумі 242 грн. 51 коп., 431 грн. 22 коп. –річних, 1917 грн. 97 коп. –інфляційних нарахувань; витрати по державному миту за позовною заявою в сумі 600 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 46 коп. не проводилась.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч.1 ст.22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Тому, кредитор ( позивач у справі) має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, але й сам факт порушення боржником його обов’язку та причинний зв’язок між цим порушенням і шкодою.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання; причинний зв’язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об’єктивної сторони правопорушення є причинний зв’язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов’язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позивачем до стягнення збитків, відповідно до вимог ст.623 ЦК України, у розмірі 25321 грн. 44 коп., спричинених відповідачем, у зв’язку з недотриманням позивачем встановленого законом порядку визначення збитків та розміру збитків.

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності стягнення з відповідача збитків у розмірі 25321 грн. 44 коп. ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача збитків у розмірі 25321 грн. 44 коп. такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У судовому засіданні 05.12.08 за згодою представників судового процесу була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України витрати по держмиту та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.156,157 Земельного кодексу України, ст.ст.11,22,1166,1192 ЦК України, ст. 174 ГК України, ст.ст. 33,34,43,44,49, 82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –10.12.08

Суддя Г.М.Батюк