Постанова № 26389336, 05.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 р. Справа № 30011/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Сапіги В. П., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г. Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року в справі за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2010 року Хмельницьким окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання неправомірними дій Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності та дотримання податкового законодавства сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Летичівський райагробуд»в період з 23.10.2008 р. по 12.11.2008 p.; визнання неправомірним та скасування наказу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції № 283 від 17.11.2008 року про подовження виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 18.11.2008 р. по 01.12.2008 р. на 10 робочих днів; визнання неправомірними дій Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення планової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності та дотримання податкового законодавства сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Летичівський райагробуд»в період з 28.01.2009 р. по 12.03.2009 p.; визнання неправомірними дій Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції щодо визнання Договору на будівництво і капітальний ремонт об'єктів Свято-Преображенського жіночого монастиря № 512/06 від 05.12.2006 р. недійсним (з урахуванням уточнень позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), однак Управлінням Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області перевірку розпочато 27 жовтня 2008 року і закінчено 30 жовтня 2008 року, а Летичівською міжрайонною державною податковою інспекцією перевірку розпочато 28 жовтня 2008 року. У направленні на перевірку від 28 жовтня 2008 року, наданому працівникам Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції зазначено, що планова виїзна перевірка проводиться з 28 жовтня 2008 року по 17 листопада 2008 року, а згідно з повідомленням № 6509/10/23-118 від 09 жовтня 2008 року перевірка повинна була тривати з 23 жовтня 2008 року по 12 листопада 2008 року, однак відповідно до п. 3 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 619, заміна у планах-графіках планових виїзних ревізій і перевірок суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, та зміна строків їх проведення забороняється. Також порушено терміни проведення перевірки визначені ч. 10 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків. Позивач був позбавлений можливості надати пояснення, що суперечить п. 4.1 Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27 травня 2008 року. Також відповідачем порушено п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»яким врегульовано порядок запрошення платників податків для перевірки сплати податків останніми та п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327. Летичівською міжрайонною державною податковою інспекцією визнано договір на будівництво у капітальний ремонт об'єктів Свято-Преображенського жіночого монастиря № 512/06 від 05 грудня 2006 року недійсним, що виходить за межі наданих їй законом повноважень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним наказ Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницький області №283 від 17.11.2008 року «Про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки в частині визначення періоду проведення перевірки з 18 листопада 2008 року по 01 грудня 2008 року включно». Визнано протиправними дії Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницький області щодо проведення невиїзної документальної перевірки сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.07.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що виходячи із змісту ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відповідачем правомірно, законно та обґрунтовано прийнято рішення про проведення та проведено планову виїзну документальну перевірку позивача в період з 23 жовтня 2008 року по 12 листопада 2008 року. Відповідачем правомірно прийнято рішення про продовження термінів проведення планової виїзної перевірки оформлене наказом від 17.11.2008 року № 283, однак враховуючи, що відповідно до повідомлення про проведення перевірки від 09.10.2008 року № 65/10/23-118 направленого відповідачем позивачу перевірка позивача повинна була тривати в період часу з 23 жовтня 2008 року по 12 листопада 2008 року -відповідача було наділено правом продовжити термін перевірки на строк не більше 10 днів саме з 13 листопада 2008 року, а не з 18 листопада 2008 року як зазначено в наказі. Крім того, враховуючи, що судом не встановлено, а відповідачем не наведено обставин зазначених в п. 1-9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», як підстав проведення позапланової перевірки, всупереч вимогам ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» рішення про проведення вказаної перевірки судом не приймалось, наказ про проведення невиїзної документальної перевірки відповідачем не видавався, відповідачем протиправно проведено невиїзну документальну перевірку сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.07.2008р. за результатами якої складено акт від 12.03.2009 року № 66/23/03587365. Відповідачем правомірно викладено в акті перевірки факти які на думку перевіряючих є порушенням позивачем вимог законодавства України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -Летичівською міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що фактично перевірка проводилась у період з 28 жовтня 2008 року по 17 листопада 2008 року, а тому відповідачем правомірно продовжено перевірку з 18 листопада 2008 року. Також судом першої інстанції не враховано постанову апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2009 року. Крім того, судом першої інстанції зроблено невірний висновок щодо права податкового органу на проведення лише планової або позапланової перевірки, що суперечить п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Встановлено, що планом-графіком проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання-юридичних осіб Летичівської МДПІ на ІV квартал 2008 року було заплановано проведення планової документальної перевірки позивача тривалістю 15 робочих днів.

Згідно з повідомленням від 09.10.2008 року № 65/10/23-118, направленим відповідачем позивачу, з 23 жовтня 2008 року по 12 листопада 2008 року на підприємстві позивача буде проводитись виїзна планова перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до направлення № 135 від 27 жовтня 2008 року відповідач проводить планову документальну перевірку позивача з 28 жовтня 2008 року по 17 листопада 2008 року з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Наказом від 17.11.2008 року № 283 «Про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки»продовжено термін проведення перевірки позивача на 10 робочих днів з 18 листопада 2008 року по 01 грудня 2008 року включно.

Працівники відповідача приступили до проведення планової виїзної документальної перевірки позивача 28 жовтня 2008 року.

Позивачем не допущено працівників відповідача до продовження проведення планової перевірки згідно з наказом від 17.11.2008 року № 283.

Відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення від 10.01.2009 № 123/10/23-118 про запрошення для проведення невиїзної документальної перевірки сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р. в зв'язку з отриманням відповіді від Свято-Преображенського жіночого монастиря 31.12.2008 р. б/н про взаємовідносини з сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Летичівський райагробуд».

Листом від 15.01.2009 р. № 451 центром поштового зв'язку № 5 Хмельницької дирекції УДППЗ «Укрпошта»повідомлено про те, що рекомендований лист від 12.01.2009 р. № 473440 на ім'я директора доставлено адресату відразу, однак працівники адміністрації сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»відмовилися одержувати цей лист, а тому, вказане повідомлення було зачитано вголос головному бухгалтеру Гончак О. М. про що складено акт про відмову від отримання листа та оголошення його змісту вголос від 15.01.2009 р. № 1.

На виконання вказаного повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд» за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р. відповідачем складено акт від 12.03.2009 року № 66/23/03587365 про результати невиїзної документальної перевірки сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.07.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку дій відповідача на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно із ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Виходячи із змісту наведених правових норм та враховуючи фактичні обставини справи, що вказують на дотримання таких правових норм, зокрема наявності у плані-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання-юридичних осіб Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції на ІV квартал 2008 року інформації про проведення перевірки позивача тривалістю 15 робочих днів, повідомлення останнього про проведення перевірки повідомленням від 09.10.2008 року № 65/10/23-118, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для визнання неправомірними дій відповідача в частині прийняття рішення про проведення перевірки позивача в період з 23 жовтня 2008 року по 12 листопада 2008 року.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків. У разі заподіяння шкоди внаслідок порушення працівниками органів державної податкової служби прав платників податків, встановлених цим та іншими законами України, а також вимог щодо проведення перевірок платник податків може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому суб'єкти малого підприємництва звільняються від сплати державного мита. Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до закону. Працівники органів державної податкової служби несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю, в межах, встановлених законом.

На підставі направлення № 135, в якому зазначено про проведення перевірки в період з 28 жовтня 2008 року по 17 листопада 2008 року, посадові особи Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції прибули на проведення перевірки 28 жовтня 2008 року та були допущені до проведення перевірки, що підтверджується резолюцією на наданому посадовими особами відповідача направленні (А. с. 9)

Отже, перевірку позивача посадовими особами Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції було розпочато 28 жовтня 2008 року.

На думку суду апеляційної інстанції, зміщення в часі проведення перевірки в межах строку визначеного повідомленням від 09.10.2008 року № 65/10/23-118 та допущення позивачем до проведення такої перевірки з 28 жовтня 2008 року не може обмежувати контролюючий орган, у максимальній тривалості перевірки, визначеній планом-графіком проведення комплексних документальних перевірок на IV квартал 2008 року Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у кількості 15 робочих днів.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що строк проведення перевірки вимірюється у робочих днях.

За загальним правилом визначеним ст. 52 Кодексу законів про працю України у тижні п'ять робочих днів.

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 619 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі неможливості одночасного проведення планових виїзних ревізій і перевірок всіма контролюючими органами (відсутність умов праці для всіх перевіряючих, неможливість спільної роботи працівників суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, одночасно з усіма перевіряючими) вони проводяться за згодою суб'єкта господарювання у погоджені з ним строки, що не перешкоджають провадженню його господарської діяльності.

Згідно із п. 5 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 619 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), керівник відповідного контролюючого органу несе персональну відповідальність за дотримання плану-графіка планових виїзних ревізій і перевірок та повинен забезпечити участь необхідної кількості службових осіб у їх проведенні. Продовження строків проведення планових виїзних перевірок здійснюється за рішенням керівника відповідного контролюючого органу на строк, установлений статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

Суд апеляційної інстанції вважає, що допускаючи відповідача до проведення перевірки позивач погодився з строками проведення такої визначеними у направленні № 135.

Крім того, тривалість перевірки зазначена у направленні № 135 не перевищує тривалості такої, визначеної визначеній планом-графіком проведення комплексних документальних перевірок на IV квартал 2008 року Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції, тобто 15 робочих днів.

З врахуванням наведеного, суду апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для визнання неправомірним проведеної відповідачем перевірки позивача та вважає за необхідне зазначити про право позивача на звернення до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої зміщенням в часі терміну проведення перевірки, у випадку наявності такої.

Наказом від 17.11.2008 року № 283 «Про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки»продовжено термін проведення перевірки позивача на 10 робочих днів з 18 листопада 2008 року по 01 грудня 2008 року включно.

Тобто, на думку суду апеляційної інстанції, відповідачем не порушено вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо тривалості планової виїзної перевірки та подовження термінів проведення такої.

Додатково такі висновки суду апеляційної інстанції підтверджуються наступним.

Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2009 року ОСОБА_2 (голову правління сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд») визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрито провадження в справі в зв'язку з із закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вчинене ОСОБА_2, як головою правління сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд», правопорушення полягало у недопущенні до проведення планової виїзної перевірки посадових осіб Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції відповідно до направлення від 18 листопада 2008 року № 136 та наказу від 17 листопада 2008 року № 283.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у пунктах 5 - 8 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи зміст ч. 1 ст. 163-3 Кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає, що умовою для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого даною нормою, є визначення законності вимог посадових осіб органів державної податкової служби.

Звідси, визнавши ОСОБА_2 (голову правління сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд») винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд Хмельницької області констатував законність вимог посадових осіб відповідача стосовно проведення перевірки на підставі наказу від 17.11.2008 року № 283 «Про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки»та відповідно й законність проведення такої у строки визначені у направленні № 135.

Твердження позивача про порушення відповідачем порядку ознайомлення з актом проведеної планової виїзної перевірки суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідачем не було закінчено перевірку позивача з огляду на недопущення останнім посадових осіб відповідача до продовження проведення такої, що підтверджується витягом із спеціального журналу реєстрації актів Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції (А. с. 134-135), а відповідно до п. 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/1120 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку.

Як зазначено в акті перевірки № 66/23/03587365 від 12 березня 2009 року такий акт відмови від допуску до перевірки 18 листопада 2008 року було складено (№ 6/23/118), а від його підпису керівник ОСОБА_2 та головний бухгалтер Гончак О. М. відмовився (А. с. 55).

Безпідставним є також твердження позивача про існування акту перевірки за № 2079/233/05471885 від 20 листопада 2008 року з посиланням на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»за відсутністю в їх діях складу злочину передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України від 19 квітня 2009 року, оскільки, відповідно до листа № 816/7/26-31/7 від 18 травня 2010 року, описова частина даної постанови містить механічну помилку в частині номеру акту перевірки, а вірним номером акту перевірки є № 66/23/03587365 від 12 березня 2009 року (А. с. 34).

Стосовно позовних вимог щодо визнання неправомірним дій відповідача в частині проведення планової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності та дотримання податкового законодавства сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Летичівский райагробуд»в період з 28 січня 2009 року по 12 березня 2009 року судом першої інстанції зроблено висновок, що така перевірка є позаплановою, а підстави для проведення такої перевірки визначені п. 1-9 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відсутні.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок невірним, оскільки судом першої інстанції не враховано положення п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Крім того, згідно із п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків,затвердженими наказом ДПА України від 27 травня 2008 р. № 355 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції констатує вірність висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо визнання недійсним Договору на будівництво і капітальний ремонт об'єктів Свято-Преображенського жіночого монастиря № 512/06 від 05 грудня 2006 року.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства -довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п. 4. 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку. Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акта перевірки не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акта, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків.

Відповідно до викладеного, діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Тому, акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акта перевірки. Водночас таке право виникає у зв'язку із самим фактом складення акта безвідносно до його конкретного змісту.

Враховуючи викладене, акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акта певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що дії Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області -задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року в справі № 851/10/2270 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Летичівський райагробуд»до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій неправомірними -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Сапіга

І. О. Яворський

Постанову складено в повному обсязі 10 вересня 2012 року