Ухвала суду № 26389057, 04.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р. Справа № 13069/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Обрізко І.М., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року за заявою Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Львівської області від 31 серпня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМ-Ресурс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2006 року у справі за позовом ТзОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова позов було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 вересня 2005 року № 0002372300/0.

Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24 січня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2008 року, отже, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили.

02 березня 2009 року Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова подала до Львівського окружного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеної вище постанови Господарського суду Львівської області, мотивуючи заяву тим, що задовольняючи позовні вимоги у справі за позовом ТзОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс», суди виходили з того, що згідно з висновком Львівської торгово-промислової палати № 19/09/197 оц від 16.08.2005 року рівень цін на шкіряний напівфабрикат «Вет-блю» сорт 1(А) з сировини ВРХ за період з листопада 2004 року по лютий 2005 року знаходився в межах 23,9-31,9 Євро за м2. Крім цього, суди зазначали, що податковий орган неправомірно застосовував звичайну ціну, вказану у висновку Палати від 24.02.2005 року № 19/09/129, оскільки цей висновок стосується сорту 4d, а відповідно до сертифікатів якості, виданими ТзОВ «Геос-Львів» на кожну поставлену партію товару та ВДМ свідчать про купівлю-продаж шкіряного напіфабриката «Вет-блю» сорт 1(А) з сировини ВРХ. Таким чином, суди не взяли до уваги лист № 19/09/129, згідно якого вартість вищевказаного напівфабрикату становила від 6 до 12 дол. США. Однак згідно з даними Головного управління Фінансової Гвардії Італійської республіки 19.10.2004 року було поставлено не сорт 1(а), а згідно фактури 114к сорти (відбір D, D-L, D-T), вартість яких від 5,5 до 6,47 Євро за м2. Листом УПМ ДПА у Львівській області від 06.04.2005 року № 5628/7/265/1 надано копію висновку Львівської торгово-промислової палати № 129 від 24.04.2005 року щодо цін на шкіряний напівфабрикат «Вет-блю» з сировини ВРХ з вмістом хрому 4,5% та вологістю 65%. Відповідно до вищевказаного висновку вартість шкіряного напівфабрикату становила від 06 до 12 дол. США. Отже, отримані нові документи, які містять інформацію про фактичний зміст здійснених господарських операцій, і нові, істотні для справи обставини, зокрема: невідповідність фактурної та митної вартості; сортність експортованого товару. Дані обставини заявник вважає такими, що суттєво впливають на прийняте судове рішення, є новими та не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи в суді.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року у задоволенні заяви відмовлено. Постанова мотивована тим, що обставини, які заявник вважає нововиявленими, є новими доказами (будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи), а не нововиявленими, оскільки обставини здійснення експорту товару за межі митної території України по завищеним цінам вже досліджувались судами у цій справі. Інші обставини, на які посилаються сторони, на думку суду, не стосуються предмету судового дослідження.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив заявник, вважає її незаконною та постановленою з порушенням норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою заяву задовольнити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд формально підійшов до питання визнання зазначених заявником обставин як нових доказів, а не нововиявлених обставин, що свідчить про відсутність реагування на факт порушення податкового законодавства, яке призвело до неправомірного відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова подала рахунки-фактури, банківські платіжні документи, італійські вантажно-митні декларації, які, на думку податкового органу, вказують на наявність нововиявлених обставин, зокрема, невідповідність фактурної, митної вартості та сортності експортованого товару, що в свою чергу впливає на формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2004 року.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, з акту від 02 вересня 2005 року № 1203/23-2/33074048 про результати позапланової документальної перевірки ТзОВ «Торговий дім «РМ-Ресурс» з питань підтвердження декларування податку на додану вартість за жовтень 2004 року та судових рішень в даній справі вбачається, що обставини експортування згаданим товариством за межі митної території України товару (шкіряного напівфабрикату) за завищеними цінами досліджувались судами під час розгляду справи.

Посилання заявника на те, що невідповідність фактурної вартості (поза межами України) експортованого товару його митній вартості свідчить про недостовірність інформації, вказаної в митній декларації, яка є підставою для здійснення експортного відшкодування податку на додану вартість та була взята судами до уваги при прийнятті судових рішень, є безпідставним, оскільки обставинами прийняття Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2005 року № 0002372300/0, як зазначено в акті перевірки, був факт експорту товару по завищених цінах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені Державною податковою інспекцією в Личаківському районі м. Львова обставини не являються нововиявленими в розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, отже, не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Львівської області від 31 серпня 2006 року в даній справі, тому правильно та обґрунтовано відмовив у задоволенні зазначеної заяви.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції помилково назвав прийняте рішення постановою, оскільки відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України у формі постанови викладається лише судове рішення, яким суд вирішує спір по суті.

В даному ж випадку суд відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і відповідно до положень ст. ст. 158, 253 Кодексу адміністративного судочинства України повинен був постановити ухвалу, тому під час апеляційного розгляду справи колегія суддів керується положеннями ст. 199 цього Кодексу, яка визначає повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 1 ст. 252, ст. 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року за заявою Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Львівської області від 31 серпня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМ-Ресурс» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді І.М. Обрізко

В.В. Святецький