Ухвала суду № 26388889, 02.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-4309/11/1470

Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріКапустинській А.М.

за участю представника ТОВ „Магістраль-Юг"- Коровіної Т.М. (довіреність)розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг" до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 006902830, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг", звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 006902830.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення № 006902830, прийняте ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 24 травня 2011 року скасовано. Відшкодовано ТОВ „Магістраль-Юг" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджет України.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року та винести нову постанову, якою в задоволені позовних вимог позивачу відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач посилається на те, що при розгляді даної справі судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач є господарюючим суб'єктом, який зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (т. 2, а. с. 152), внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1, а. с. 23), з 15 липня 2010 р. перебуває на обліку у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за № 140311522 (т. 2, а. с. 153) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом (т. 2, а. с. 155).

У період з 10 до 16 травня 2011 р. відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Ділена»за лютий 2011 р. Результати перевірки оформлені актом від 16 травня 2011 р. № 616/23-300/31096185 (далі - акт перевірки) (т. 1, а. с. 8-20).

У висновку акту перевірки відповідач навів такі порушення законодавства з боку позивача: ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 198 п. 198.3, 198.6., 200, п. 200.1. ПК України.

На підставі акту перевірки 24 травня 2011 р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 006902830, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72655,39 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,0 грн. (т. 1,а. с.21).

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, підставою для висновку ДПІ про порушення позивачем податкового законодавства стали дані акту перевірки ТОВ «Ділена»від 29 квітня 2011 р. № 576/23-325/37206478 (т. 2, а. с. 168-171), складеного ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва і яким встановлено відсутність у цього підприємства ресурсів для виконання господарських зобов'язань. Також, у цьому акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва зробило висновок про нікчемність правочинів укладених ТОВ «Ділена».

Відповідно до п. п. 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

27.12.2010 року Позивач уклав з ТОВ «Ділена»договір продажу (т. 2, а. с. 89-92). За умовами цього договору, позивач, який виступив покупцем, придбав у зазначеного суб'єкта господарювання (продавця) товар, яким виступило обладнання, вузли та агрегати (п. 1.1. договору).

Як вбачається з поданих позивачем платіжних доручень (т. 2, а. с. 102-106, 109-113), позивач товар повністю оплатив.

В акті перевірки відповідач також відобразив факт оплати позивачем отриманого товару, тобто з приводу цих обставин спору між сторонами не існує.

Відповідно до ст. 185 п. 185.1. пп. «а»ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно ст. 188 п. 188.1. ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Як встановлено ст. 201 п. 201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УК ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно ст. 9 ч. 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач отримав від ТОВ «Ділена»податкові накладні, які повною мірою відповідають вимогам законодавства (т. 2, а. с. 115,117, 119, 121, 123,125, 127, 129,131).

Згідно ст. 201 п. 201.10. ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ст. 198 п. 198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Єдине обмеження щодо включення до складу податкового кредиту сплаченого податку, міститься у ст. 198 п. 198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд відзначає, що на момент перевірки позивач мав всі податкові накладні, видані ТОВ «Ділена»за договором.

Таким чином, на час перевірки, договір укладений з позивачем з ТОВ «Ділена»був виконаний сторонами належним чином, позивач отримав товар та повністю його оплатив, а тому у позивача мались всі законні підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товару за договором, укладеним з вищезазначеним контрагентом.

Крім того, основним видом діяльності позивача є капітальний ремонт тепловозів, а також вузлів та агрегатів до них. Як вбачається з специфікацій до договору продажу (т. 2, а. с. 93-101, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130), товаром за договором між позивачем та ТОВ «Ділена»виступило специфічне обладнання, яким є вузли та агрегати, які є частиною цілісної технічної схеми тепловозу.

У позивача маються в наявності сертифікат відповідності серії ВВ № 079978, терміном дії з 13 листопада 2009 р. до 11 листопада 2012 р. (т. 1, а. с. 53) та дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки (т. 1, а. с. 55).

Судом першої інстанції встановлено, що обладнання, яке купувалось у ТОВ «Ділена»було повністю використано під час ремонтів тепловозів, виконаних за умовами договорів з такими підприємствами, як ВАТ «Запорожсталь», ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», ТОВ «МСП Ника-Тера», ЗАТ «Кримський титан», ВАТ «Західенерго». На підтвердження цих обставин, позивач надав суду договори, укладені з зазначеними підприємствами, з яких вбачається, що позивач виконав роботи з технічного обслуговування, ремонту та відновлення рухомого складу, з використанням обладнання купленого у ТОВ «Ділена»або продав таке обладнання вищезазначеним підприємствам (т. 1, а. с. 186-250, т. 2, а. с. 9-61).

В акті перевірки відповідач зазначає, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Ділена»є такими, що порушують публічний порядок і суперечать інтересам держави та суспільства, тобто наводить ст. 228 ЦК України.

Суд вважає за необхідне відзначити, що такі доводи відповідача носять формальний, шаблонний та абстрактний характер, адже відповідач взагалі не пояснює у чому саме йому вбачається порушення публічного порядку та суперечність інтересам держави і суспільства правочину позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг" про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 006902830 належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року по справі № 2-а-4309/11/1470, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг" до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 006902830, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі -03 жовтня 2012 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль