Постанова № 26388721, 04.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р.Справа № 1570/3011/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі за позовом виробничо-сервісної фірми «Гідрогеосервіс» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Виробничо-сервісна фірма «Гідрогеосервіс»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2011 року № 0002862301.

Свої позовні вимоги ТОВ «Гранд Дистрибьюшн Юг»обґрунтувало виключно тим, що у нього маються усі первинні документи на підтвердження товарності господарських операцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства, за період з 1 березня 2011 року по 30 квітня 2011 року, результати якої відображені в акті від 26 грудня 2011 року № 7668/23-1/20925295 /а.с. 10-20/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.3 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 58540,26 гривень. Зміст порушень полягав у збільшенні податкового кредиту за безтоварними господарськими операціями позивача з ПП «РЕКА».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2012 року № 0000582200/0 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 687561,39 гривень (основний платіж -550049,11 гривень, штрафні санкції -137512,28 гривень) /а.с. 10/.

Відповідно до абз. «1»п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до податкового кредиту можуть бути віднесені суми податку сплачені виключно за реально здійсненими господарськими операціями.

Перевіркою позивача була встановлена відсутність: вищенаведеного контрагента позивача за податковою адресою, наявність у нього (контрагента) будь-яких ресурсів (фінансових, матеріальних та тощо) для здійснення господарської діяльності. Були встановлені, також, такі ж самі труднощі для здійснення господарської діяльності у інших СПД у ланцюзі постачання до позивача.

Зазначене, на думку колегії суддів, дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій.

Абзацом 2 ч. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 та зареєстрованому в МЮ України 12 січня 2011 року за N 34/18772 передбачено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки є належним та допустимим доказом порушення суб'єктом господарської діяльності норм діючого законодавства у відсутності відомостей, які достовірно спростовують викладені в ньому факти.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на думку законодавця, навіть у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень інша сторона не позбавлена обов'язку доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, на думку колегії суддів, відповідач належними та допустимими доказами довів безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача, тобто правомірність свого рішення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Частиною 1 ст. 145 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Частиною 6 ст. 145 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Таким чином, достовірність даних бухгалтерського обліку (первинної документації) може бути підтверджена виключно інвентаризацією вкупі з фінансовою документацією.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як вони (бухгалтерська та фінансова документація) є не підтвердженими відповідно до вищенаведених вимог закону, тобто достовірно не доводять факту реальних змін майнового стану позивача або його контрагентів у зв'язку зі здійсненням вищенаведених операцій.

Отже, на думку колегії суддів, первинна бухгалтерська та фінансова документація, їх зведені дані (журнали ордери та тощо), акти інвентаризацій приблизно на час придбання товару вкупі зі зрозумілими поясненнями щодо співвідношення вищенаведених документів моли б довести товарність зазначених операцій позивача з його контрагентами.

Однак, з пояснень позивача вбачається відсутність вищенаведених доказів у нього взагалі.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведеним критеріям законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції не відповідає.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року -скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову виробничо-сервісної фірми «Гідрогеосервіс» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2011 року № 0002862301 -відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 8 жовтня 2012 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/