Ухвала суду № 26388115, 03.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 р.Справа № 2а-1870/7520/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1870/7520/11

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №000522314/0/38285 від 16.05.2011 року про збільшення публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1010733,75 грн., з яких за основним платежем 808587 грн., штрафних санкцій 202146,75 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дердавної податкової інспекції в м. Суми №000532314/0/38287 про збільшення публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 52,50 грн., з яких за основним платежем 42 грн., штрафних санкцій 10,50 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що фактичною підставою для визначення йому суми податкового зобов'язання, згідно податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 000522314/0/38285, є висновок податкового органу про порушення ПАТ «Сумигаз» п. 1.22.1 ст. 1 , п.п.4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування доходу підприємств». На думку відповідача, остаточна кредиторська заборгованість в сумі 22 028 755,00 грн., яка підтверджена листом ЗАТ II «ПФК ЕЄСУ» від 13.12.2006 року №3/12 до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та листом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 14.12.2006 року № 50964/7-23-714 до ДПА у Сумській області, підлягає включенню до валового доходу за 2009 рік, в тому числі за 4 квартал 2009 року, по закінченню трирічного терміну позовної давності від того періоду, коли останній раз зафіксовано наявність кредиторської заборгованості ПАТ «Сумигаз».

Однак, на дату проведення планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Сумигаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 жовтня 2010 року, зазначена в акті кредиторська заборгованість в сумі 22028755,00 грн. перед ЗАТ II «ПФК ЕЄСУ», згідно даних балансів за 2009 -2010 рік відсутня. В бухгалтерському обліку ВАТ «Сумигаз» обліковувалась кредиторська заборгованість перед ЗАТ «ПФК ЄЕСУ» в сумі 22 028 755,00 грн. за отриманий природний газ: по договору № 96/99 від 18.01.1996р. на суму 18 854 883,24 грн. та договору № 141/1029 від 28.01.1997р. на суму 3 173 871,76 грн. Після закінчення трирічного терміну з дати закінчення строку дії договорів №96/99 від 18.01.1996р. та № 141/1029 від 28.01.1997р., укладених між ВАТ «Сумигаз» і ЗАТ II «ПФК ЄЕСУ», ця кредиторська заборгованість була списана з балансу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», з дотриманням норм і вимог законодавства України, що підтверджується актами перевірок ВАТ «Сумигаз» податковими органами з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди з 2001 по 2010 роки, в процесі яких податковим органом були проаналізовані, зокрема, показники податкових декларацій та регістри бухгалтерського обліку (первинні документи) за періоди, що перевірялись. Жодних порушень з боку ВАТ «Сумигаз», пов'язаних із заниження валових доходів по кредиторській заборгованості перед ЗАТ II «ПФК ЄЕСУ», по якій минув строк позовної давності, податковим органом не виявлено.

Також позивач вважав неправомірним нарахування за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. валових витрат (податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. №000522314/0/38285) та податкового кредиту з податку на додану вартість (податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 16.05.2011р. 000532314/0/38287) за результатами господарських операцій між ПАТ «Сумигаз» та ТОВ Полігон», оскільки в обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на акт від 09.03.2011 року № 556/23/30883726 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полігон» ДПІ у Московському районі м. Харкова в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2010р. по 31.01.2011р. та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., в ході якої встановлена неможливість фактичного здійснення ТОВ «Полігон» господарських операцій за відсутності трудових і матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень. На підставі зазначеного акту перевірки відповідач дійшов висновку про те, що всі операції купівлі-продажу з ТОВ «Полігон» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» і, з посиланням на ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, вважає неправомірним нарахування ПАТ «Сумигаз» валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р.

За твердженням позивача, такі висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 000522314/0/38285 від 16.05.2011 року про збільшення Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1010733,75 грн., з яких за основним платежем - 808587 грн., штрафні (фінансові) санкції - 202146,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 000532314/0/38287 про збільшення Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 52,50 грн., з яких за основним платежем 42 грн., штрафних (фінансових) санкцій 10,50 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року, відмовити повністю Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на обґрунтованості та об'єктивності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції в м. Суми 21.03.2011 року по 08.04.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки 22.04.2011 року складено акт №19/232/03352432, згідно висновку якого встановлено порушення позивачем п.1.32. ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п.5.3.2, п.п.5.3.9. п. 5.3., п.п.5.4.10, п.5.4., п.5.9. cт. 5, п.6.1. ст.6, п.п.8.2.1., п.п.8.2.2. п.8.2. ст.8, п.п.12.1.1 п.12.1 cт. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік всього в сумі 808 587 грн., у тому числі - за 4-й квартал 2010 р. сумі 808 587гр.; ст..3, ст..4, пп.7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 42,00 гр., у тому числі за грудень 2010 року у сумі 42,00 гр. (т.1, а.с.99 - 171).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 000522314/0/38285 від 16.05.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1010733,75 грн., з яких: 808 587,00 грн. - за основним платежем, 202 146,75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 16);

-№ 000532314/0/38287 про збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 52,50 грн., з яких: 42,00 грн. - за основним платежем, 10,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.18).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав необґрунтованими посилання відповідача на порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки після закінчення трирічного терміну з дати закінчення терміну дії договорів №96/99 від 18.01.1996р. та № 141/1029 від 28.01.1997р., укладених між ВАТ «Сумигаз» і ЗАТ II «ПФК ЄЕСУ», кредиторська заборгованість в сумі 22 028 755, 00 грн. списана з балансу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», а порушень при списанні кредиторської заборгованості попередніми проведеними перевірками не встановлено. Аналіз даних балансів ПАТ «Сумигаз» за 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, та дані регістрів бухгалтерського обліку за 2009-2010 роки свідчать про той факт, що зобов'язальні відносини щодо цієї кредиторської заборгованості припинили своє існування з 2005 року.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про неправомірне нарахування податковим органом за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій між ПАТ «Сумигаз» і ТОВ Полігон», оскільки встановленим є факт, що ці господарські операції носили реальний характер (т.2, а.с. 176-177, т.3, а.с. 2-3). Окрім того, на час вчинення правочину та здійснення господарських взаємовідносин, видачі позивачу податкової накладної ТОВ «Полігон» перебувало в Єдиному державному реєстрі і було платником податку на додану вартість, що не заперечується податковим органом. При цьому суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Полігон» трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та на відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 4, 5, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг, що було встановлено матеріалами перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 9 березня 2011року, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплати контрагентом податків та чинність установчих документів. Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки №19/232/03352432 від 22.04.2011 року, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000522314/0/38285 від 16.05.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1010733,75 грн., слугували висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.1.32. ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п.5.3.2, п.п.5.3.9. п. 5.3., п.п.5.4.10, п.5.4., п.5.9. cт. 5, п.6.1. ст.6, п.п.8.2.1., п.п.8.2.2. п.8.2. ст.8, п.п.12.1.1 п.12.1 cт. 12 в результаті занижено податок на прибуток за 2010рік всього в сумі 808 587 грн., у тому числі - за 4-й квартал 2010ріку сумі 808 587грн. (т.1, а.с.99 - 171).

На думку податкового органу, в декларації з податку на прибуток за 2010 рік в порушення п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року» Декларації з податку на прибуток за 2010 рік на суму 3 216 711,00 грн.

ПАТ «Сумигаз» задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2009 рік в сумі 3 284 791,00 грн. (з врахуванням пункту 22.4. Закону ). Відповідачем від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2009 рік визначено в сумі 68 080,00 гри., за результатами попередньої планової виїзної документальної перевірки, оформленими Актом від 24.03.2011 №1926/2314/03352432/28 ( а.с.20-96).

Відповідно, за 2010 рік в декларації з податку на прибуток ПАТ «Сумигаз» була нарахована сума податку на прибуток в сумі 2 587 031 грн. За даними позапланової виїзної документальної перевірки, відображеними в Акті перевірки від 22.04.2011 року, з урахуванням висновків, викладених в попередньому акті перевірки, була нарахована сума податку на прибуток в розмірі 3 395 618 грн. Різниця (заниження) при цьому становить 808 587 грн.

Фактичною ж підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 16.05.2011р. № 000522314/0/38285 є висновок податкового органу про порушення ПАТ «Сумигаз» п.п.4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у не включенні до валового доходу кредиторської заборгованості на суму 22028755 гривень. На думку відповідача остаточна кредиторська заборгованість в сумі 22 028 755,00 грн. підлягає включенню до валового доходу за 2009 рік, в тому числі за 4 квартал 2009 року по закінченню трирічного терміну позовної давності від того періоду, коли останній раз було зафіксовано наявність кредиторської заборгованості ПАТ «Сумигаз».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, правомірно відхилив такі доводи податкового органу.

Так, відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Тобто, кредиторська заборгованість, що значиться в обліку підприємства - це заборгованість підприємства (довгострокова або поточна) іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої у підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк.

Наказом ДПА України від 02 грудня 2005 р. № 540 «Про результати проведення семінару-наради з питання «Підсумки контрольно-перевірочної роботи за 9 місяців 2005 року та основні стратегічні напрями роботи на IV квартал поточного року та на 2006 рік» затверджено Методичні вказівки щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи державної податкової служби України.

Метою визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи є встановлення системи вимог, спрямованих на запровадження однорідної системи відображення в актах перевірок аспектів, пов'язаних з оцінкою виконання платниками податків зобов'язань зі сплати податків, а також інших вимог законодавства, перевірка яких знаходиться в компетенції податкової служби.

Стандарти встановлюють вимоги щодо способів викладення в актах перевірок фактів та обставин, способів обґрунтування оцінок, обсягів інформації.

Відповідно до пункту 5 Стандарту 7 «Алгоритм діяльності суб'єктів господарювання» наказу ДПА України № 540, платник вважається таким, що перебуває у господарських відносинах з певним суб'єктом господарювання, якщо в істотних обсягах здійснює з суб'єктом господарські відносини такого роду, зокрема, відносини купівлі-продажу, поставки або інші цивільно-правові угоди, що передбачають перехід права власності на товари, цінні папери, деривативи, роботи або послуги.

Тобто, кредиторська заборгованість - це один з видів існуючих зобов'язань підприємства, що виникли в процесі господарювання, на підставі укладених цивільно-правових угод і яка обліковується в регістрах бухгалтерського обліку підприємства на період перевірки. В даному випадку це стосується періоду з 01.07.2009 року по 30.10.2010 року.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», основним джерелом інформації про господарську операцію служить первинний документ, на підставі якого всі основні дані бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, в тому числі баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», основним джерелом інформації про фінансовий стан є бухгалтерський баланс підприємства. У балансі відображається підсумок активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства на початок і кінець звітного періоду.

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, на дату проведення планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Сумигаз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 жовтня 2010 року зазначена в акті кредиторська заборгованість в сумі 22 028 755,00 грн. перед ЗАТ II «ПФК ЕЄСУ», згідно даних балансів за 2009 -2010 рік, відсутня ( т. 2, а.с. 7,8, 205-208).

Відповідно до пункту 5 розділу «Визнання та оцінка зобов'язання» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Акт перевірки від 24.03.2011 року свідчить про те, що в бухгалтерському обліку ВАТ «Сумигаз» обліковувалась кредиторська заборгованість перед ЗАТ «ПФК ЄЕСУ» в сумі 22 028 755,00 грн. за отриманий природний газ по договору № 96/99 від 18.01.1996р. на суму 18 854 883,24 грн. та договору № 141/1029 від 28.01.1997р. на суму 3 173 871,76 грн. ( т. 1, а.с. 20-95).

Однак, після закінчення трирічного терміну з дати закінчення строку дії договорів №96/99 від 18.01.1996р. та № 141/1029 від 28.01.1997р., укладених між ВАТ «Сумигаз» і ЗАТ II «ПФК ЄЕСУ», вказана кредиторська заборгованість списана з балансу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання». Податковим органом не встановлено порушень при списанні кредиторської заборгованості, про що свідчать акти попередніх перевірок позивача (т. 2, а.с.10-59, 60-107, 108-175).

Крім того, як свідчать аналіз даних балансів ПАТ «Сумигаз» за 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, та дані регістрів бухгалтерського обліку за 2009-2010 роки, зобов'язальні відносини щодо цієї кредиторської заборгованості припинили своє існування з 2005 року (т. 2, а.с.3-8, т. 3 а.с. 4-9).

Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача, як на доказ існування кредиторської заборгованості, на факт листування у 2006 році між ЗАТ ІI «ПФК ЄЕСУ», ДПІ у Жовтнему районі м. Дніпропетровська, ДПА у Сумській області.

Так, відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1999 № 88, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п. 11 П(С)БУ 11, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Додатком до наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження Переліку типових документів» від 20.07.1998 № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.09.2998 за № 576/3016, встановлено, що первинні документи і додатки до них, які фіксують факт виконання господарських операцій, і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах.

Відповідно до пункту 1 Стандарту 2 «Доказовість» наказу ДПА України № 540, будь-який висновок акта перевірки, який стосується оцінки повноти та своєчасності виконання платником своїх зобов'язань перед бюджетом, має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки. Пункт 2 Стандарту 2 наказу ДПА України № 540 передбачає, що порядок доказування має бути визначено таким чином, щоб можна було встановити, зокрема, безпосередній зв'язок між показниками податкової декларації (розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами).

Відповідно до Стандарту 13 «Відомості про заборгованість» наказу ДПА України № 540, у випадку якщо обставини, які згадуються в акті перевірки, пов'язані з обліком заборгованості, в акті перевірки мають бути, зокрема, реквізити та правова природа договорів, на підставі яких виникла відповідна заборгованість; дата здійснення юридичних дій, внаслідок яких утворилась заборгованість, та договірна дата виконання відповідних зобов'язань.

Проте, акти перевірки не містять посилання на первинні документи, які підтверджують наявність господарських відносин з певним суб'єктом господарювання, а саме - ЗАТ II «ПФК СЕСУ», обліку та списання кредиторської заборгованості з балансу підприємства в періоді, що перевірявся відповідачем, тобто з 01.07.2009 року по 30.10.2010 року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність нарахування податковим органом за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій між ПАТ «Сумигаз» та ТОВ «Полігон», оскільки письмові докази свідчать про те, що між Шосткинським УЕГГ ПАТ «Сумигаз» і ТОВ «Полігон» ( м. Харків) грудні 2010 року мали місце реальні господарські правовідносини, в процесі яких ТОВ «Полігон» надало Шосткинському УЕГГ ПАТ «Сумигаз» послуги з ремонту регістратора мови на 4 канали на загальну суму 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41,67 грн. Правовідносини оформлені актом від 21.12.2010 року здачі - приймання послуг з ремонту регістратора мови на 4 канали в сумі 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41,67 грн. та податковою накладною від 20.12.10 року №915 на загальну суму 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41,67 грн.. Оплата проведена через банківську установу, що підтверджується копією банківської виписки (т. 2, а.с.176,177, т. 3, а.с.2-3).

Крім того, ТОВ «Полігон» на час вчинення правочину, здійснення господарських взаємовідносин, видачі податкової накладної перебував в Єдиному державному реєстрі і був зареєстрований платником податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковим, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час вчинення господарської операції, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вартість послуг ТОВ «Полігон» в сумі 208,33 грн. Шосткинським УЕГГ ПАТ «Сумигаз» було правомірно віднесено до складу валових витрат, а 41,67 грн. - до податкового кредиту.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів ТОВ «Полігон» та на відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість", на відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 4, 5, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг, що було встановлено матеріалами перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 9 березня 2011року, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплати контрагентом податків та чинність установчих документів. Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Навіть у випадку невиконання контрагентами своїх зобов'язань, щодо сплати податкових зобов'язань з ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для застосування до останнього відповідальності.

Зазначене кореспондується з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторони повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст.71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року по справі №2а-1870/7520/11 відповідає вимогам ст..159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст..200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову, або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1870/7520/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.