Ухвала суду № 26387799, 10.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/5031/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.,

прокурора - Демченко Д.А.,

представника позивача - Бехтер Л.В.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В., Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. по справі № 2а-1670/5031/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби за участю прокуратури Полтавської області

про скасування наказу, визнання протиправним дій, скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

09 червня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16.05.2011 року № 2386 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер»; визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у м. Полтаві щодо організації та проведення 19.05.2011 року документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер» з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-жовтень 2010 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862305 від 30.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень жовтень 2010 року в розмірі 8803167, 00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування наказу, визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 2346 від 16.05.2011 року "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Полтавакондитер".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000862305 від 30 травня 2011 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

На апеляційну скаргу представником позивача надані письмові заперечення, в яких останній просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року допущено заміну відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили постанову суду першої інстанції в частині щодо задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги відповідача підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство «Полтавакондитер» відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 296422, та Довідки АА № 428214 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, наявних у матеріалах справи, 10.12.1991 року зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради як юридична особа (ідентифікаційний код 00382208).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №428214, видами діяльності ПАТ «Полтавакондитер» є виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів, сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами, роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, будівництво будівель.

З 28.06.1997 року ПАТ «Полтавакондитер» є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва № 100325741 серії НБ №275958, та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Полтаві.

19 травня 2011 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», згідно статей 78, 79, 200 Податкового кодексу України, державним податковим інспектором проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року.

Документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року проводилась 19 травня 2011 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 201 року № 2346, який разом з повідомленням № 108/10/23-836 про дату початку та місце проведення такої перевірки, надіслано платнику податків 17.05.2011 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення, що підтверджується копією поштового повідомлення наявного в матеріалах справи.

За наслідками перевірки 19.05.2011 року відповідачем складено акт № 4405/23-8/00382208, згідно із висновками якого встановлено порушення п.1.3, 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення з боку ПАТ «Полтавакондитер» заявленої суми бюджетного відшкодування (р.25) в розмірі 8803167,00 грн., а саме: липень 2010 року 2345710,00 грн.; серпень 2010 року 1470185,00 грн.; вересень 2010 року 2673371,00 грн.; жовтень 2010 року 2313901,00 грн. та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) в розмірі 8803167,00 грн., а саме: липень 2010 року 2345710,00 грн.; серпень 2010 року 1470185,00 грн.; вересень 2010 року 2673371,00 грн.; жовтень 2010 року 2313901,00 грн.

23 травня 2011 року ПАТ «Полтавакондитер» звернулось до Державної податкової інспекції у м. Полтаві із запереченнями № 1534 на акт позапланової невиїзної перевірки від 19.05.2011 р. № 4405/23-8/00382208, які Державною податковою інспекцією у м. Полтаві залишені без задоволення, про що повідомлено платника податків листом № 12038/10/23-836 від 26.05.2011 року.

На підставі акту перевірки № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер» код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень - жовтень 2010 року, згідно із пунктом 54.3. статті 54 та пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення рішення форми «В1»від 30 травня 2011 року №0000862305, яким ПАТ «Полтавакондитер» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року - 2345710 грн.; 8 місяць 2010 року - 1470 185 грн.; 9 місяць 2010 року - 2673 371 грн.; 10 місяць 2010 року - 2313 901 грн.

Не погодившись з підставами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, діями посадових осіб податкового органу щодо організації та проведення перевірки, та з висновками податкового органу , позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо організації та проведення 19.05.2011 року документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер» з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-жовтень 2010 року, сторонами не оскаржується.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208» та податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві форми «В1» від 30 травня 2011 року № 0000862305, яким на підставі Акта № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер» код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень жовтень 2010 року», ПАТ «Полтавакондитер» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року - 2345710 грн.; 8 місяць 2010 року - 1470 185 грн.; 9 місяць 2010 року - 2673 371 грн.; 10 місяць 2010 року - 2313 901 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом норми підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Податкового кодексу України платник податків, зокрема, має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

16 травня 2011 року начальником Державної податкової інспекції у м. Полтаві прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Полтавакондитер» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, оформлене наказом № 2346 від цієї ж дати «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208».

Як вбачається із змісту наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 2346 від 16 травня 2011 року фактичною обставиною для прийняття рішення про проведення перевірки позивача, оформленого зазначеним наказом, слугувало отримання податкової інформації про порушення ПАТ «Полтавакондитер» податкового законодавства, а юридичною підставою - наявність підстав, передбачених статтями 78, 79, 200 Податкового кодексу України.

Стаття 200 Податкового кодексу України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок та підстави їх проведення. Так, пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Також даною нормою закону передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 79.1. статті 79 Податкового кодексу України визначено, що в частині визначення юридичних підстав для проведення документальної невиїзної перевірки є відсильною та містить правило, за яким така перевірка проводиться у тому числі при наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 78.1., підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначена норма підпункту 78.1.1 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України кореспондує із нормою пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України, згідно з якою, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі, у тому числі, даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платника податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з абзацом 3 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави, коли за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Абзацом 4 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідач не надав доказів щодо направлення позивачу обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження відносно порушень податкового законодавства, з приводу яких наказом № 2346 від 16.05.2011 року призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Полтавакондитер».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що, зважаючи на відсутність обов'язкових передумов для прийняття рішення про призначення документальної позапланової перевірки, встановлених статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення наказу від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208».

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню -рішенню Державної податкової інспекції у м. Полтаві форми "ВГ' від 30 травня 2011 року № 0000862305, яким на підставі Акта № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Полтавакондитер"код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень -жовтень 2010 року", ПАТ "Полтавакондитер"зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року -2 345 710 грн.; 8 місяць 2010 року -1 470 185 грн.; 9 місяць 2010 року -2 673 371 грн.; 10 місяць 2010 року -2 313 901 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Висновки, викладені в Акті № 4405/23- 8/00382208 від 19.05.2011 року "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Полтавакондитер" код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень - жовтень 2010 року" зроблені під час проведення перевірки на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 "Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Полтавакондитер", код ЄДРПОУ 00382208".

Як підтверджується матеріалами справи, детального розрахунку зменшених сум бюджетного відшкодування з ПДВ по ПАТ "Полтавакондитер" за результатами перевірок, які містяться в матеріалах справи, - при розрахунку суми податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2011 року № 0000862305 не враховувались зменшені за актом перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за: липень 2010 року в сумі - 54 766 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер"з ТОВ "Халаш"); за серпень 2010 року в сумі - 87 022 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер" з ТОВ "Веспрем"); за вересень 2010 року в сумі - 30 448 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер" з ТОВ "Веспрем"); за жовтень 2010 року в сумі - 99 610 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер" з ТОВ "Веспрем").

Матеріалами справи підтверджується, що підприємством 19.08.2010 року подано декларацію з ПДВ за липень 2010 року та розрахунком суми бюджетною відшкодування, яка складає 2 400 476 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 54 766 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер" з ТОВ "Халаш"), яка після зменшення становить 2 345 710 грн. Дана сума 2 345 710 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року; підприємством 17.09.2010 року подано декларацію з ПДВ за серпень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка складає 1 557 515 грн.

23.12.2010 року підприємством подано уточнюючий розрахунок на зменшення суми бюджетного на 308 грн., відповідно заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 1 557 207 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 87 022 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер" з ТОВ "Веспрем"), яка після зменшення становить 1 470 185 грн. Дана сума 1 470 185 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року; підприємством 20.10.2010 року подано декларацію з ПДВ за вересень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка складає 2 703 819 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 30 448 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер" з ТОВ "Веспрем"), яка після зменшення становить 2 673 371 грн. Дана сума 2 673 371 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року; підприємством 19.11.2010 року подано декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, яка складає 2 413 511 грн. За наслідками перевірки згідно із висновками акту перевірки № 2370/23-8/00382208 від 21.03.2011 року суму бюджетного відшкодування зменшено на 99 610 грн. (по господарським операціям ПАТ "Полтавакондитер" з ТОВ "Веспрем"), яка після зменшення становить 2 313 901 грн. Дана сума 2 313 901 грн. зменшена актом перевірки № 4405/23/8/00382208 від 19.05.2011 року.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомленні-рішення взято висновок про завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки сума заявленого ПАТ "Полтавакондитер" бюджетного відшкодування за 2010 рік перевищує сплату податків до Державного бюджету, а саме: податку на прибуток, факт надмірної сплати податку як цього вимагає пункт 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", відсутній.

Так, відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Вимога пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону щодо надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Пунктом 1.7 статті 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому слід зауважити, що відповідачем наявність підстав для формування податкового кредиту позивачем за 2010 рік та правомірність такого формування, повнота наданої документації та правильність її оформлення, в акті перевірки № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року під сумнів не ставиться.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені пунктом 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Зокрема, відповідно до норми підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 змінений Законом України від 20.05.2010 р. N 2275-УІ діяв з 16.06.2010 року в наступній редакції: б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до вимог підпункту 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Нормою підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пунктів 200.1., 200.2, 200.3. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням здійснених господарських операцій товариство своєчасно подало до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість, в яких сума бюджетного відшкодування визначена в порядку та на підставі документів передбачених, чинним на той момент законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посадовими особами Державної податкової інспекції не виявлені порушення в оформленні цих документів, про що свідчать, як, власне, дані, викладені в Акті "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки "Полтавакондитер", код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-жовтень 2010 року", так і складені за наслідками позапланових виїзних перевірок ВАТ "Полтавакондитер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2 400 476,00 грн. за липень 2010 року; у сумі 1 557 515,00 грн. за серпень 2010 року; у сумі 2 703 819,00 грн. за вересень 2010 року; у сумі 2 413 511 грн. за жовтень 2010 року на розрахунковий рахунок підприємства, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень, липень, серпень, вересень 2010 року, Довідки № 10166/23-6/00382208 від 27.10.2010 року; № 11882/23-8/00382208 від 03.12.2010 року та № 467/23-8/00382208 від 27.01.2011 року. Згідно із відомостями, які містяться в зазначених Довідках, перевіркою не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку та укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів. З наведених у Довідках даних розрахунку суми бюджетного відшкодування платника та перевірки, відхилень не було встановлено та зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року - 2 400 476 грн.; за серпень 2010 року - 1 557 515 грн.; за вересень 2010 року - 2 703 819; за жовтень 2010 року-2 413 511 грн.

Згідно із Актом перевірки від 19.05.2011 року № 4405\23-8\00382208, товарність операцій з поставки суб'єктами господарювання позивачу товару не оспорюється.

Разом з тим, ПАТ "Полтавакондитер" в 2010 році, зокрема, у період з липня по жовтень 2010 року мало постачальників: ТОВ "Агрокосм", ТОВ "КУК- Україна", ТОВ "Астра-Трейд", ТОВ "Київмолторг", ТОВ "Оптхарчсировина", ТОВ "Хакс- Трейд", ТОВ "Лукрум"", та інших постачальників.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість в 2010 році були унормовані Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8- 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6. цього пункту).

При цьому, підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Системно аналізуючи положення Закону України "Про податок на додану вартість", суд приходить до висновку про те, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності суб'єкта господарювання - платника податку на додану вартість об'єкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 цього Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно - правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Виходячи зі змісту наведених положень закону, продаж товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що в свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, які вчиняють відповідні дії, що свідчать про намір продати та придбати відповідно товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним, кількісним та вартісним характеристикам.

Контрагенти ПАТ "Полтавакондитер", що здійснювали поставку продукції (сировини, товару) на момент вчинення господарських операцій, зареєстровані в установленому законом порядку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи: інформацією, що міститься в Довідках Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 10166/23-6/00382208 від 27.10.2010 року; № 11882/23-8/00382208 від 03.12.2010 року та № 467/23-8/00382208 від 27.01.2011 року; відомостями щодо реєстрації платниками ПДВ контрагентів позивача від 31.01.2012 року № 114/23-839, відомостями, що містяться в спеціальних витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Згідно з матеріалами справи, товариство закуповувало у контрагентів масложирову продукцію, маргарин, цукор, какао-порошок, какао-масло, жир кондитерський для кондитерських виробів, жир кулінарний фрітюрний, жир кондитерський для шоколадних виробів, твердий харчовий рослинний жир в асортименті, інші товари (послуги) необхідні для здійснення господарської діяльності позивача.

Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою, другою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення- господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із порядком заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку).

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивачем на підтвердження наявності підстав та права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг), надано в копіях: податкові накладні; видаткові накладні; прибуткові накладні; рахунки на оплату товарів (послуг); товарно-транспортні накладні; чеки на оплату товарів; виписки банків про рух коштів по рахункам товариства; акти надання послуг; акти приймання-здавання виконаних робіт, які перебувають в матеріалах справи .

Крім того, позивачем надана виписка по бухгалтерському рахунку № 644 "Податковий кредит", зі змісту якої вбачається, за рахунок яких саме господарський операцій і з якими контрагентами позивачем даний податковий кредит було сформовано.

Із змісту Довідок Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 10166/23-6/00382208 від 27.10.2010 року; № 11882/23-8/00382208 від 03.12.2010 року та № 467/23-8/00382208 від 27.01.2011 року, вбачається, що за результатами попередніх перевірок не встановлено - взаємовідносини позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними; - порушення порядку ведення податкового обліку; - укладання суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Факт сплати підприємством сум податку на додану вартість підтверджується виписками банків про рух коштів по рахункам товариства, які перебувають в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що товарність операцій з поставки контрагентами (суб'єктами господарювання) позивачу товару відповідачем не оспорюється, надані ПАТ "Полтавакондитер" документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару (послуг) безпосереднім постачальникам товару (послуг).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Акт "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки "Полтавакондитер", код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-жовтень 2010 року" від 19.05.2011 року № 4405\23-8\00382208 не містить відповідних обґрунтувань на підтвердження висновку про завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 8 803 167,00 грн. за липень - жовтень 2010 року та заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Посилання податкового органу на порушення п. 1.3., 1.8. статті 1, підпункту 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в зв'язку з тим, що сума заявленого ПАТ "Полтавакондитер" бюджетного відшкодування за 2010 рік перевищує сплату до Державного бюджету податку на прибуток, не може слугувати підставою для застосування до суб'єкта господарювання санкцій, які не передбачені основними засадами податкового законодавства.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві форми "В1" від 30 травня 2011 року № 0000862305, яким на підставі Акта № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ "Полтавакондитер" код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень - жовтень 2010 року", ПАТ "Полтавакондитер" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року -2 345 710 грн.; 8 місяць 2010 року -1 470 185 грн.; 9 місяць 2010 року -2 673 371 грн.; 10 місяць 2010 року -2 313 901 грн. є протиправним.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16 травня 2011 року № 2346 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер», код ЄДРПОУ 00382208» та податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві форми «В1»від 30 травня 2011 року № 0000862305, яким на підставі акту перевірки № 4405/23-8/00382208 від 19.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер» код ЄДРПОУ 00382208 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень жовтень 2010 року», ПАТ «Полтавакондитер» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 7 місяць 2010 року 2345710 грн.; 8 місяць 2010 року 1470 185 грн.; 9 місяць 2010 року 2673 371 грн.; 10 місяць 2010 року 2313 901 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. по справі № 2а-1670/5031/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2012 р.