Ухвала суду № 26387230, 28.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/4704/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі № 2а-1870/4704/12

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Хоружівка"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Хоружівка" , в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції в сумі 84944 грн. 52 коп. та пені 101 грн. 94 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 р. адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Хоружівка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені -задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Хоружівка" (42130, Сумська обл., Недригнайлівський р-н, с. Хоружівка, вул. Центральна, 9, п/р 26006195003 у ВАТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30133681) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40004, м. Суми, вул. Горького, 2, отримувач: ГУДКСУ у Сумській області, банк отримувача: ГУДКСУ у Сумській області, р/р 31212230700002, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593) адміністративно-господарські санкції в розмірі 14157 (чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 44 коп. та пеню в розмірі 16 (шістнадцять) грн. 98 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на п.3 ст. 18, п. 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та вказує, що на підприємство покладається обов'язок по створенню, виділенню та самостійному працевлаштуванню інвалідів.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем стосовно ТОВ "Хоружівка" за нестворені 4 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, нараховані адміністративно-господарські санкції в розмірі 84944,52 грн. та за порушення термінів сплати вказаних санкцій нарахована пеня в розмірі 101, 94 грн.

З метою захисту своїх прав та стягнення з відповідача вказаних адміністративно-господарських санкцій та пені, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не в повній мірі вжиті заходи щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому необхідне застосування до ТОВ "Хоружівка" адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені протягом 8 місяців 3 робочих місць, а протягом 4 місяців - 5 робочих місць, що складає 14174, 42 грн., з яких: 14157, 44 грн. адміністративно-господарські санкції, 16, 98 грн. - пеня.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік на Товаристві у 2011 році кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону, становить 8 осіб. Фактично були працевлаштовані 4 особи. Однак, відповідно до звітів про наявність вакансій, що подавались до Недригайлівського районного центру зайнятості, вакантними протягом січня - серпня 2011 року залишались 3 робочих місця для інвалідів, а з вересня по грудень - 5 робочих місць для інвалідів.

З огляду на викладене, сума адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця розраховується наступним чином: кількість нестворених робочих місць * кількість місяців, протягом яких не було їх створено * середньомісячну заробітну плату одного працівника.

Кількість нестворених робочих місць для інвалідів протягом 2011 року - 1;

Кількість місяців, протягом яких не було їх створено у 2011 році - 8;

Середньомісячна заробітна плата одного працівника = 4056100,0 грн. (річний фонд оплати праці) / 191 (середньооблікова кількість штатних працівників) / 12 (місяців у році) = 1 769,68 грн.

Таким чином сума адміністративно-господарських санкцій становить: 1* 8 *1 769,68 = 14 157,44 грн., відповідно пеня складає: (14 157,44 грн. * 0,02%) * 6 днів = 16,98 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не в повній мірі вжиті заходи щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому необхідне застосування до ТОВ "Хоружівка" адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені протягом 8 місяців 3 робочих місць, а протягом 4 місяців - 5 робочих місць, що складає 14174, 42 грн., з яких: 14157, 44 грн. адміністративно-господарські санкції, 16, 98 грн. - пеня.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог в зазначеній частині та в апеляційному порядку не оскаржував постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок, по-перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по-друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по-третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання вимог Закону відповідачем протягом 2011 року створено робочі місця для працевлаштування інвалідів, з яких 4 зайняті інвалідами. Про створені вакантні робочі місця для інвалідів відповідним чином повідомлено Недригайлівський районний центр зайнятості (копії звітів про наявність вакансій від 14.01.2011р., 11.03.2011р., 11.04.2011р., 11.05.2011р., 15.06.2011р., 11.07.2011 р., 11.08.2011р., 10.09.2011р., 10.10.2011р., 10.11.2011р., 10.12.2011р. з відміткою про отримання їх центром зайнятості наявні в матеріалах справи).

Однак, інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялись і ці робочі місця залишились вакантними.

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідачем за 2011 р. подано лише 11 звітів за формою №3-ПН (не подано звіт за формою №3-ПН за січень 2011 р.), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що до матеріалів справи було надано відповідь Недригайлівського районного центру зайнятості від 14.05.2012р. за № 01-05/266 з інформацією про те, що від ТОВ "Хоружівка" у 2011 р. надходило 12 звітів за формою №3-ПН, в тому числі і за січень 2011 р. - 14.02.2011р.

Також в цьому листі повідомляється про те, що у 2011р., серед перебуваючих на обліку у районному центрі зайнятості безробітних, відсутні інваліди, які б проживали на території Хоружівської сільської ради.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що апелянтом ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів з боку ТОВ агрофірми «Хоружівка», а також, не надано доказів, що органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів направляли інвалідів для працевлаштування відповідачу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі № 2а-1870/4704/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2012 р.