Рішення № 26385964, 04.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.12 Справа№ 5015/3005/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг аваль» (м. Київ)до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк транс»(м. Городок)про:стягнення 152 925 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 34 коп. Суддя: Цікало А. І. При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:Студенніков Д. М. -представник (довіреність від 21.12.2011 р. № 21-12/11-1)Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

20.07.2012 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3283 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг аваль»(м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк транс»(м. Городок) про стягнення 152 925 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 34 коп.

Ухвалою суду від 23.07.2012 р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 04.09.2012 р.

03.09.2012 р. до суду за вх. № 19410/12 від відповідача поступила заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень та відкласти розгляд справи. До зазначеної заяви долучено копії платіжних доручень № 169 від 06.07.2012 р., № 2294 від 06.07.2012 р., № 2330 від 07.07.2012 р., № 1732 від 31.07.2012 р., № 1733 від 31.07.2012 р., № 2600 від 31.07.2012 р., № 2602 від 01.08.2012 р., № 220 від 02.08.2012 р. № 219 від 02.08.2012 р., № 218 від 02.08.2012 р. та копію акту звіряння взаємних розрахунків (01/05/2010 -27/07/2012) станом на 27.07.2012 р.

04.09.2012 р. до суду за вх. № 19450/12 від представника позивача поступили наступні документи: повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, копія витягу з ЄДРЮОФОП від 26.07.2012 р. № 14348744, копія витягу з ЄДРЮОФОП від 26.07.2012 р. № 14348946, копія виписки з ЄДРЮОФОП та копія довіреності від 21.12.2011 р. № 21-12/11-1.

04.09.2012 р. до суду за вх. № 19457/12 від представника позивача поступило клопотання, в якому він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 44 210 грн. 60 коп., стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 108 714 грн. 74 коп. та судові витрати у розмірі 3058 грн. 51 коп. покласти на відповідача. До зазначеного клопотання долучено копію банківської виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк транс»та копію довіреності від 21.12.2011 р. № 21-12/11-1.

Ухвалою суду від 04.09.2012 р. розгляд справи було відкладено на 20.09.2012 р.

13.09.2012 р. до суду за вх. № 20452/12 від представника позивача поступили копії актів взаєморозрахунків та докази надсилання таких відповідачу.

18.09.2012 р. до суду за вх. № 20689/12 від представника позивача поступило клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів та відкладення розгляду справи.

18.09.2012 р. до суду за вх. № 20767/12 від відповідача поступив лист, в якому він просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі до 31.03.2013 р. До зазначеного листа долучено копії платіжних доручень № 299 та № 300 від 12.09.2012 р., копію балансу станом на 30.06.2012р. та копію звіту про фінансові результати станом на 30.06.2012 р.

20.09.2012 р. до суду за вх. № 21044/12 від відповідача поступив лист, в якому він просить суд розрахувати судовій збір пропорційно до зменшеної ціни позову. До зазначеного листа долучено копію платіжного доручення № 3180 від 19.09.2012 р.

Ухвалою суду 20.09.2012 р. було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 04.10.2012 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

01.10.2012 р. до суду за вх. № 21897/12 від позивача поступило клопотання про часткове припинення провадження у даній справі, в якому він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 71 640 грн. 82 коп. заборгованості, оскільки така сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі та стягнути з відповідача 81 284 грн. 52 коп. боргу. До зазначеного клопотання долучено копію виписки по рахунку № 2600514928 за період з 15.10.2008 р. по 27.09.2012 р.

01.10.2012 р. до суду за вх. № 21898/12 від представника позивача поступило заперечення на клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

01.10.2012 р. до суду за вх. № 21899/12 від представника позивача поступили додаткові пояснення з приводу заявленого позову.

Представник позивача позов підтримав частково, просив суд задоволити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості на суму 81 284 грн. 52 коп., з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях, а також просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 71 640 грн. 82 коп. боргу, оскільки такий сплачений відповідачем після порушення провадження у даній справі.

Відповідач вимоги суду повністю не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не представив доказів сплати заборгованості в повному обсязі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

15.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг аваль» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк транс»(відповідач) був укладений договір оренди (фінансового лізингу) № L3110-10/08 (надалі -Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) № Р3110-10/08 від 15.10.08 р. зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, кількість і загальна вартість якого зазначається в специфікації (додаток № 2 до цього договору) (надалі -предмет лізингу), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов Договору, позивач придбав предмет лізингу та передав його у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 25.12.2008 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

01.11.2010 р. між сторонами була укладена угода про внесення змін до договору оренди (фінансового лізингу) від 15.10.2008 р. № L3110-10/08 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 6 зазначеної угоди, ця угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін. З моменту підписання цієї угоди та договору в новій редакції попередня редакція договору втрачає чинність.

02.11.2010 р. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № LC3110-10/08 на умовах, передбачених угодою від 01.11.2010 р. про внесення змін до договору оренди (фінансового лізингу) від 15.10.2008 р. № L3110-10/08 (надалі - Договір у новій редакції; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4.2. Договору у новій редакції, відповідач сплачує відсотки за фінансування придбання предмету лізингу у період з моменту підписання цього договору до повної виплати заборгованості позивачу, визначеної за правилами цього договору за ставкою LIBOR 3М плюс 11 % від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1. цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (розділ 1 «Визначення»Загальних умов додатку 4 до цього договору), крім того ПДВ.

Згідно з п. 4.3. Договору у новій редакції, відповідач протягом строку лізингу щомісячно сплачує позивачу авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмету лізингу та комісії позивача.

Відповідно до п. 4.4. Договору у новій редакції, розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2. цього договору, від заборгованості відповідача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток 1 до договору).

Згідно з п. 4.6. Договору у новій редакції, оплата всіх платежів за цим договором здійснюється відповідачем в національній валюті України -гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідач, порушуючи умови Договору у новій редакції, не виконав свої зобов'язання, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період лютий 2012 року - липень 2012 року на суму 152 925 грн. 34 коп.

Після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг аваль»до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк транс» 152 925 грн. 34 коп. боргу та порушення провадження у даній справі, відповідачем частково погашена заборгованість перед позивачем на суму 71 640 грн. 82 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (копії долучено до матеріалів справи) та банківською випискою по рахунку № 2600514928 за період з 15.10.2008 р. до 27.09.2012 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 81 284 грн. 52 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У даному випадку, порядок сплати лізингових платежів погоджений сторонами у графіку розрахунку заборгованості (Додаток № 1 до договору фінансового лізингу від 02.11.2010 р. № LC3110-10/08).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів повної сплати боргу.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості в повному обсязі не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг аваль»(м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк транс»(м. Городок) про стягнення 152 925 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 34 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 81 284 (вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 52 коп.

Відповідачем подано клопотання про розстрочку виконання рішення у даній справі, у зв'язку з тим, що він не зможе одночасно та одноразово оплатити заборгованість перед позивачем.

Позивач заперечив клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та просить суд відмовити в задоволенні такого.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Відповідно до Роз'яснень президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996 р. № 02-5/333, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом спосіб. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та заперечення представника позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення чи роблять його неможливим, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі в частині стягнення 71 640 (сімдесят одна тисяча шістсот сорок) грн. 82 коп. підлягає припиненню, оскільки зазначена сума заборгованості сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до платіжного доручення від 17.07.2012 р. № 20477 позивачем сплачено судовий збір на суму 3 058 (три тисячі п'ятдесят вісім) грн. 51 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачений позивачем судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини, а кошти в сумі 71 640 грн. 82 коп. були сплачені відповідачем після порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 509, 510, 526, 530, 610, 612, 629, 806 ЦК України, ст. ст. 193, 292 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг аваль»(м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк транс»(м. Городок) про стягнення 152 925 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 34 коп. -задоволити частково, в частині стягнення 81 284 (вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 52 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк транс»(вул. Івасюка, буд. 2 г, м. Городок, Львівська область, 81500; код ЄДРПОУ 32115067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг аваль»(пр. Московський, буд. 9, корп. 5, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 34480657) -81 284 (вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 52 коп. боргу та 3 058 (три тисячі п'ятдесят вісім) грн. 51 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 71 640 (сімдесят одна тисяча шістсот сорок) грн. 82 коп. -припинити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.