Рішення № 26385873, 02.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4137/12 вх. № 4137/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю представників

позивача - Прокопченко К.А. (довіреність від 07.08.12 р.); відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" (м. Харків)

до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (м. Харків)

про стягнення 522298,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківхолодмаш", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", на свою користь 522298,40 грн., у тому числі: заборгованості в розмірі 400452,40 грн., суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 81532,07 грн. та 3% річних у розмірі 40313,93 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №92-463дп від 16.07.09 р. Судові витрати у розмірі 10446,00 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.12 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі №5023/4137/12 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.10.12 р. о 09:20.

01.10.12 р. до канцелярії господарського суду Харківської області від представника позивача надійшов супровідний лист, в якому він просив долучити до матеріалів справи документи згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.12 р. позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 02.10.12 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

16.06.2009 р. між ПАТ «Харківхолодмаш» (виконавець) та ДП «Завод імені В.О.Малишева» (замовник) було укладено договір №92-463дп.

Згідно умов договору, виконавець зобов'язався виготовити та поставити, а замовник прийняти та оплатити деталі та вузли (продукція), зазначені у додатку №1 до договору. Загальна сума договору складає 6061074,00 грн.

Згідно п. 3.1. договору виконавець здійснює поставки по два комплекти вузлів та деталей щомісячно.

Відповідно до протоколу розбіжностей до договору змінено порядок розрахунків, а саме оплата продукції здійснюється в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 70% вартості продукції; оплата 30% продукції протягом 10 днів від дати поставки.

Відповідно до протоколу розбіжностей до договору, відвантаження продукції здійснюється зі складу виконавця після отримання 70% попередньої оплати.

Згідно додаткової угоди №1 від 15.09.2009 р. до договору №92-463дп від 16.06.2009р., загальна сума договору складає 6773028,00 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунок за продукцію здійснюється шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 6.2. договору замовник здійснює авансування в розмірі 50%, решта 50% - протягом 3-х днів з моменту повідомлення про готовність партії продукції до відвантаження.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № РН-0000186 від 19.10.2009 р. на суму 181054,40 грн., № РН-0000192 від 28.10.2009 р. на суму 208819,20 грн., № РН-0000199 від 02.11.2009 р. на суму 212726,40 грн., № РН-0000211 від 19.11.2009 р. на суму 137354,40 грн., №РН-0000225 від 07.12.2009 р. на суму 294454,80 грн., № РН-0000236 від 24.12.2009 р. на суму 216043,20 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей до цих видаткових накладних.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача 19.07.2011 р. було направлено претензію №1 від 19.07.2011 р. про сплату заборгованості за договором №92-463дп від 16.06.2009 р., яку було отримано відповідачем 21.07.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення, яка залишилась без відповіді.

03.10.2011 р. ПАТ «Харківхолодмаш» повторно було направлено відповідачу претензію №4 від 03.10.2011 р. за вих. №807 з вимогою погасити заборгованість, яку він отримав 07.10.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

05.09.2012 р. ПАТ «Харківхолодмаш» було направлено відповідачу вимогу №1/09 від 05.09.2012 р. за вих. №768, яку він отримав 11.09.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, в порушення ст. ст. 7, 8 ГПК України, відповідач вказані претензії та вимогу залишив без відповіді, заборгованість не погасив.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору №92-463дп від 16.07.09 р., лише частково оплатив отриману продукцію.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за накладними № РН-0000186 від 19.10.2009 р., № РН-0000192 від 28.10.2009 р., № РН-0000199 від 02.11.2009 р., № РН-0000211 від 19.11.2009 р., №РН-0000225 від 07.12.2009 р., № РН-0000236 від 24.12.2009 р. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками ПАТ "Банк Золоті Ворота" по особовому рахунку №260013015036 Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш".

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 400452,40 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок суми 3% річних в розмірі 40313,93, надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційного збільшення боргу в розмірі 81532,07 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума інфляційного збільшення боргу підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 80264,41 грн. В іншій частині стягнення інфляційного збільшення боргу слід відмовити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 10420,61 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, п/р 260093013373 в ПАТ «Банк Золоті Ворота», м. Харків, МФО 351931; п/р 26002000113470 в філії ПАТ «Укрексімбанк», м. Харків, МФО 351618; Код ЄДРПОУ 14315629) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" (61035, м. Харків, вул. Плеханівська, 117; п/р 260013015063 в AT «Банк Золоті Ворота», м. Харків, МФО 351931, п/р 2600531913102 в ПАТ «Діамант Банк», м. Київ, МФО 320854; Код ЄДРПОУ 14307966) суму заборгованості в розмірі 400452,40 грн., суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 80264,41 грн., 3% річних у розмірі 40313,93 грн. та судовий збір у розмірі 10420,61 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача інфляційного збільшення боргу в розмірі 1267,66 грн. в позові відмовити.

Повне рішення складено 08.10.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.