Рішення № 26385018, 04.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.12 р. Справа № 5006/13/76/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат", Донецька обл., м. Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія", Донецька обл., м. Димитров

про: стягнення 12664,64 грн.

За участю представників сторін

від позивача: Ельвіх В.В. (за довіреністю б/н від 18.05.2010р.)-представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Горлівський м'ясокомбінат", Донецька обл., м. Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія", Донецька обл., м. Димитров про стягнення 12664,64грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 11931грн.52коп., пені в сумі 39грн.43коп., штрафу в розмірі 685грн.24коп. та 3% річних у сумі 8грн.45коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки продукції № С-10/09/583 від 21.08.2009р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

24.09.2012р. позивач надав через канцелярію суду пояснення, якими повідомив суд, що оскільки ініціатором складання протоколу розбіжностей до договору поставки № С-10/09/583 від 21.08.2009р. виступив відповідач, протокол розбіжностей до договору погоджений сторонами у редакції відповідача (покупця).

У зв'язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав. Ухвала суду від 29.08.2012р. була повернута органами поштового зв'язку через відсутність адресату.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія", ідентифікаційний код 30952756, за адресою, вказаною у позові, договорі про поставку продукції № С-10/09/583 від 21.08.2009р. та Витягу з ЄДР станом на 23.08.2012р. та на 03.10.2012р. - 85327, Донецька обл., м. Димитров, мкн. Світлий, будинок 2. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

За змістом п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зокрема, відповідно до листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

В судовому засіданні 04.10.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

21.08.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Горлівський м'ясокомбінат» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія» (покупцем) з протоколом розбіжностей був укладений договір на поставку продукції № С-10/09/583, згідно із яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар - ковбасні вироби, м'ясопродукти, напівфабрикати та іншу продукцію постачальника.

Відповідно до п. 1.2 договору товар по даному договору постачається партіями по мірі надходження замовлень від покупця. Кількість, асортимент, ціна товару та строки його поставки узгоджується сторонами додатково.

У відповідності із п. 5.1 договору в редакції протоколу розбіжностей до нього оплату за поставляємий товар покупець здійснює протягом 7 (семи) календарних днів від дати поставки товару.

Згідно із п. 9.2 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2009р.

Додатком № 1 до договору поставки № С-10/09/583 від 21.08.2009р. є довіреність на підтвердження повноважень по здійсненню та оформленню приймання-здачі товару в пунктах поставки, яка містить зразки печатки отримувача продукції - ТОВ «Імперія» та адресу місця доставки продукції.

Відповідно до вимог та положень закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008р. Закрите акціонерне товариство «Горлівський м'ясокомбінат» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Горлівський м'ясокомбінат». У зв'язку з цим до правоустановчих документів позивача були внесені відповідні зміни, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 664085, Довідка АБ № 454190 з ЄДРПОУ, статут у новій редакції.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач здійснив поставку обумовленого сторонами в договорі товару відповідачу за видатковими накладними № 31174 від 26.07.2012р., № 33405 від 28.07.2012р., № 34135 від 30.07.2012р., № 249 від 01.08.2012р., № 251 від 01.08.2012р., № 10996 від 02.08.2012р., № 12747 від 04.08.2012р., № 13467 від 06.08.2012р., № 16169 від 08.08.2012р., № 17627 від 09.08.2012р., № 21729 від 13.08.2012р.

Позивач стверджує, що отримавши товар, відповідач здійснив часткове його повернення на суму 381грн.77коп. та часткову оплату його вартості в розмірі 327грн.52коп., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 11931грн.52коп., яка і заявлена до стягнення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 11931грн.52коп., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № С-10/09/583 від 21.08.2009р., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних у сумі 8грн.45коп., штрафу в сумі 685грн.24коп. та пені в сумі 39грн.43коп.

Договір № С-10/09/583 від 21.08.2009р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем у виконання умов договору № С-10/09/583 від 21.08.2009р. за видатковими накладними № 31174 від 26.07.2012р., № 33405 від 28.07.2012р., № 34135 від 30.07.2012р., № 249 від 01.08.2012р., № 251 від 01.08.2012р., № 10996 від 02.08.2012р., № 12747 від 04.08.2012р. № 13467 від 06.08.2012р., № 16169 від 08.08.2012р., № 17627 від 09.08.2012р., № 21729 від 13.08.2012р. поставлений відповідачу товар - ковбасні вироби та м'ясопродукти.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав" та відбитком печатки юридичної особи.

Повноваження на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю на підтвердження повноважень по здійсненню та оформленню приймання-здачі товару в пунктах поставки, яка є додатком № 1 до договору поставки № С-10/09/583 від 21.08.2009р. та містить всі необхідні реквізити, передбачені п. 6.3 договору.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № С-10/09/583 від 21.08.2009р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 5.1 договору в редакції протоколу розбіжностей до нього сторони дійшли згоди, що оплату за поставляємий товар покупець здійснює протягом 7 календарних днів від дати поставки товару.

Враховуючи зміст позовної заяви, представлений позивачем двосторонній акт звірки взаємних розрахунків № 9182 за період з 01.07.2012р. по 15.08.2012р., довідку ПАТ «Дочірний банк Сбербанк Росії» № 885/52-16 від 11.09.2012р., сплачені відповідачем 01.08.2012р., 03.08.2012р., 08.08.2012р. грошові кошти у розмірі 10000грн.00коп. частково в сумі 327грн.52коп. були враховані в рахунок оплати вартості товару, поставленого за видатковою накладною № 31174 від 26.07.2012р., в результаті чого сума боргу за цією накладною становить 289грн.44коп.; сума повернутого за накладною № 100004796 від 01.08.2012р. товару в розмірі 64грн.20коп. врахована позивачем у рахунок оплати товару, поставленого за накладними № 249 та № 251 від 01.08.2012р., борг за зазначеними накладними складає 1664грн.91коп.; сума товару, повернутого за накладною № 100004831 від 06.08.2012р. у сумі 29грн.03коп. врахована позивачем у рахунок оплати боргу за накладною № 13467 від 06.08.2012р., борг за цією накладною становить 1212грн.86коп.; вартість товару, повернутого за накладною № 100004841 від 08.08.2012р. в сумі 160грн.63коп. врахована позивачем у рахунок погашення боргу за накладною № 16169 від 08.08.2012р., товар у сумі 1366грн.14коп. залишився неоплаченим; сума товару, повернутого за накладною № 100004858 від 13.08.2012р. в розмірі 127грн.91коп. врахована позивачем в рахунок погашення боргу за накладною № 21729 від 13.08.2012р., боргу за цією накладною становить 1087грн.11коп., поставки товару за накладними № 33405 від 28.07.2012р., № 34135 від 30.07.2012р., № 10996 від 02.08.2012р., № 12747 від 04.08.2012р., № 17627 від 09.08.2012р. залишились неоплаченими.

Таким чином відповідно до бухгалтерського обліку ПАТ "Горлівський м'ясокомбінат" за відповідачем виникла заборгованість за вищевказаними накладними в сумі 11931грн.52коп.

При цьому слід відзначити, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином накладні є первинними документами, на підставі яких вносяться відповідні дані до бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Однак, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд не погоджується із заявленою сумою боргу, оскільки за накладною № 100004841 від 08.08.2012р. був повернутий товар на суму 160грн. 66коп., замість суми, яку вказує позивач 160грн.63коп., таким чином сума боргу за накладною № 16169 від 08.08.2012р., в рахунок оплати якої позивачем було віднесено повернення товару становить 1366грн.11коп.; за накладною 100004858 від 13.08.2012р. був повернутий товар на суму 127грн.92коп., замість суми, яку вказує позивач 127грн.91коп., таким чином сума боргу за накладною № 21729 від 13.08.2012р в рахунок оплати якої позивачем було віднесено повернення товару становить 1087грн.10коп..; позивачем невірно була вказана сума товару, повернутого за накладною № 100004796 від 01.08.2012р., а саме замість 64грн.18коп., позивачем вказана сума 64грн.20коп., у зв'язку з чим борг за накладними № 249 та № 251 від 01.08.2012р. складає 1664грн.93коп., тоді як позивачем заявлена сума боргу 1664грн.91коп., однак оскільки суд відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не має право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання заінтересованої сторони про це, суд вважає обґрунтованою саме заявлену позивачем по цим накладним суму боргу в розмірі 1664грн.91коп.

Отже, відповідно до первинних документів за підрахунком суду сума боргу відповідача становить 11931грн.48коп., у зв'язку з чим у позовних вимогах в частині стягнення суми боргу в розмірі 0,04коп. слід відмовити.

Враховуючи, що за накладною № 31174 товар був поставлений та відповідно отриманий відповідачем 26.07.2012р., то з урахуванням вимог щодо строків оплати, строк оплати залишку вартості товару у сумі 289грн.44коп. для відповідача наступив 02.08.2012р., а вже з 03.08.2012р. почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар; строк оплати вартості товару, поставленого та отриманого за накладною № 33405 від 28.07.2012р. наступив для відповідача 05.08.2012р., а вже з 06.08.2012р. почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар; за накладною № 34135 від 30.07.2012р. товар повинен був бути сплачений до 06.08.2012р., а вже з 07.08.2012р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання; за накладними № 249 та 251 від 01.08.2012р. вартість товару, з урахуванням часткового повернення товару, повинна бути сплачена відповідачем до 08.08.2012р., а вже з 09.08.2012р. строк оплати для відповідача наступив та почалося прострочення виконання зобов'язання з оплати товару; за накладною № 10996 від 02.08.2012р. товар повинен бути сплачений до 09.08.2012р., а вже з 10.08.2012р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати товару; строк оплати товару за накладними № 12747 від 04.08.2012р., № 13467 від 06.08.2012р., № 16169 від 08.08.2012р., № 17627 від 09.08.2012р., № 21729 від 13.08.2012р. наступив для відповідача відповідно 12.08.2012р., 14.08.2012р., 16.08.2012р., 17.08.2012р. та 21.08.2012р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сума боргу у розмірі 11931грн. 48коп підтверджується матеріалами справи, в тому числі довідкою № 103 від 10.09.2012р. за підписом головного бухгалтера та голови правління ПрАТ «Горлівський м'ясокомбінат»., двостороннім актом звірки взаємних розрахунків № 9182 за період з 01.07.2012р. по 15.08.2012р., відповідно до якого станом на 16.08.2012р. за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 11931грн.52коп.

Доказів погашення боргу в сумі 11931грн. 48коп. суду не представлені, у зв'язку з чим на момент прийняття рішення господарське зобов'язання належним чином перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 8грн.45коп. та пеню в сумі 39грн.43коп., нараховані: за накладною № 31174 від 26.07.2012р. на суму боргу 289грн.44коп. за період з 03.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладною № 33405 від 28.07.2012р. на суму боргу 1508грн.05коп. за період з 05.08.2012р. по 22.09.2012р., за накладною № 34135 від 30.07.2012р. на суму боргу 943грн.46коп. за період з 07.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладними № 249 та № 251 від 01.08.2012р. на суму боргу 1664грн.91коп. за період з 09.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладною 10996 від 02.08.2012р. на суму боргу 1374грн.84коп. за період з 10.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладною № 12747 від 04.08.2012р. на суму боргу 1240грн.26коп. за період з 12.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладною № 13467 від 06.08.2012р. на суму боргу 1212грн.86коп. за період з 14.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладною № 16169 від 08.08.2012р. на суму боргу 1366грн.14коп. за період з 16.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладною № 17627 від 09.08.2012р. на суму боргу 1244грн.45коп. за період з 17.08.2012р. по 22.08.2012р., за накладною № 21729 від 13.08.2012р. на суму боргу 1087грн.11коп. за період з 21.08.2012р. по 22.08.2012р.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Як передбачено сторонами у п. 7.2. договору в редакції протоколу розбіжностей до нього за невиконання або неналежне виконання умов оплати товару по договору, покупець на вимогу постачальника за перші 15 календарних днів прострочки платежу з вини покупця виплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Нарахування пені здійснено позивачем з врахуванням вимог договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, при розрахунку 3% річних та пені позивачем вірно визначений момент права вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання з оплати товару, поставленого за кожною накладною окремо.

Як вже встановлено судом, позивачем невірно визначена сума боргу за накладними № 16169 від 08.08.2012р., № 21729 від 13.08.2012р., у зв'язку з чим суд, зробивши власний розрахунок пені та 3% річних за накладною № 16169 від 08.08.2012р. на суму боргу 1366грн.11коп. та накладною № 21729 від 13.08.2012р. на суму боргу 1087грн.10коп. за визначені позивачем періоди та перевіривши арифметичний розрахунок позивача за іншими накладними за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення та С х 2 ОСД х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення, встановив, що заявлені позивачем суми пені в розмірі 39грн.43коп. та 3% річних у розмірі 8грн.45коп. не перевищують розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, отже наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим, а заявлені до стягнення з відповідача суми 3% річних та пені такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 685грн.24коп., який нарахований на суму простроченого платежу за видатковими накладними № 31174 від 26.07.2012р., № 33405 від 28.07.2012р., № 34135 від 30.07.2012р.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у п. 4 ст. 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, згідно п. 7.2 договору в редакції протоколу розбіжностей до нього за невиконання або неналежне виконання умов оплати товару по договору, у випадку затримки оплати більше ніж на 15 календарних днів безпосередньо по вині покупця останній на вимогу постачальника виплачує штраф у розмірі 25% від суми простроченого платежу.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідно до матеріалів справи є очевидним, що відповідач прострочив виконання обов'язку з оплати продукції, отриманої за накладними № 31174 від 26.07.2012р., № 33405 від 28.07.2012р., № 34135 від 30.07.2012р., більш ніж 15 днів, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.7.2 договору.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми штрафу суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених в цій частині вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат", Донецька обл., м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія", Донецька обл., м. Димитров про стягнення суми основного боргу в розмірі 11931грн.52коп., пені в сумі 39грн.43коп., штрафу в розмірі 685грн.24коп. та 3% річних у сумі 8грн.45коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" (юридична адреса: 85327, Донецька обл., м. Димитров, мкн. Світлий, будинок 2, код ЄДРПОУ 30952756) на користь Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" (юридична адреса: 84630, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Хлібозаводська, будинок 1, код ЄДРПОУ 00443364) суму основного боргу в розмірі 11931грн.48коп., пеню в сумі 39грн.43коп., штраф в розмірі 685грн.24коп. та 3% річних у сумі 8грн.45коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1609грн. 49коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 04.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.