Ухвала суду № 26384472, 04.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/1444/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Трикотажна фірма "Арніка" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Трикотажна фірма "Арніка" (далі -ВАТ "Трикотажна фірма "Арніка") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі -ДПІ у м. Чернівці) в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у задоволенні позову ВАТ "Трикотажна фірма "Арніка" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року апеляційну скаргу ВАТ "Трикотажна фірма "Арніка" задоволено, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року скасовано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у м. Чернівці подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ВАТ "Трикотажна фірма "Арніка".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у м. Чернівці проведені виїзні позапланові перевірки ВАТ «Трикотажна фірма «Арніка»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за листопад 2008 року та січень 2009 року, за результатами яких складені відповідно акти перевірок №1089/23-2/00307543 від 12.03.2009 року та №1631/23-2/00307543 від 17.04.2009 року.

На підставі актів перевірок відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000160232/0 від 24.03.2009 року про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2008 року на суму 273829 грн.; №0000170232/0/0 від 24.03.2009 року про визначення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 21031 грн. 50 коп., з яких 14021 грн. за основним платежем та 7010 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000240232/0 від 24.04.2009 року про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року та січень 2009 року на загальну суму 56349 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4793 грн.

ВАТ «Трикотажна фірма «Арніка»укладено з фірмою «Triumph International FG»зовнішньоекономічні контракти на поставку допоміжних матеріалів, які передаються нерезидентом для безперебійного виконання замовлень на основі укладеного договору переробки давальницької сировини.

На виконання вказаних контрактів нерезидент поставив позивачу імпортні матеріали згідно вантажно-митних декларацій (далі -ВМД) загальною фактурною вартістю 20313 грн. 17 коп., при цьому сума сплаченого митному органу ПДВ склала 5620 грн. 80 коп.

Також між вказаними контрагентами були укладені зовнішньоекономічні контракти, відповідно до яких вказаний нерезидент передає в оренду позивачу обладнання і допоміжні матеріали строком на 5 років.

На виконання умов вказаних контрактів нерезидент поставив в оренду позивачу обладнання і допоміжні матеріали, при цьому сума сплаченого за період лютий - грудень 2008 року митному органу ПДВ склала 393209 грн. 42 коп., що стверджується наданими ВМД.

Факти сплати ПДВ при ввезенні обладнання і матеріалів по вищевказаним контрактам на митну територію України і належного оформлення ВМД з цих операцій сторонами не оспорювався.

Сплачені суми ПДВ з вказаних операцій за підсумками звітних податкових періодів, починаючи з лютого 2008 року і закінчуючи груднем 2008 року, відображалися в рядках 12.1 та 17 податкових декларацій позивача з ПДВ за відповідні місяці 2008 року в якості податкового кредиту і формували від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів.

В подальшому, у зв'язку з тим, що суми податкового кредиту з ПДВ були сплачені грошовими коштами в момент завезення обладнання і товарів на митну територію України та не були використані в рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ протягом лютого 2008 року - січня 2009 року, залишок від'ємного значення в сумі 330178 грн. був заявлений до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку (рядок 25.1 декларації), в тому числі згідно декларації за 11 місяців 2008 року в сумі 273829 грн., за 12 місяців 2008 року в сумі 23964 грн., за січень 2009 року в сумі 32385 грн.; із заявленого бюджетного відшкодування було відшкодовано на рахунок позивача 23964 грн.

П.п 3.1.2 п.3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон України «Про ПДВ») зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту згідно з положеннями глав 29-30 Митного кодексу України.

З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України); об'єкта майнової застави на користь заставодержателя (іншої особи за його дорученням); майна, переданого у схов (відповідальне зберігання) або в користування чи розпорядження та ін.

П.п 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закон України «Про ПДВ»вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

П. 1.18. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.

Операції з ввезення на митну територію товарів на умовах договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту товарів, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

ВАТ "Трикотажна фірма "Арніка" правомірно віднесло до податкового кредиту відповідні суми коштів на підставі оформлених у встановленому законом порядку ВМД, які засвідчують ввезення орендованих товарів на митну територію України та сплату платником податків сум ПДВ, до бюджету.

При цьому вказані ВМД містять всі необхідні реквізити, передбачені п.п 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджена правомірність включення ВАТ «Трикотажна фірма «Арніка», яке сплатило при ввезенні на митну територію України суму ПДВ, та провело належне митне оформлення вказаних матеріалів та обладнання, сум податку до податкового кредиту та заявлення суми бюджетного відшкодування, що визначені у податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2008 року-січень 2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров