Ухвала суду № 26384378, 04.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/1827/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палтекс" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Палтекс" (далі -ТОВ "Палтекс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -ДПІ у Оболонському районі м. Києва) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському району м. Києва від 01 червня 2009 року №0000701702/0 про визначення ТОВ «Палтеск» суми податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб в розмірі 18000,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2010 року у задоволенні позову ТОВ "Палтекс" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року апеляційну скаргу ТОВ "Палтекс" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2010 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Оболонському районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Палтеск»є юридичною особою, зареєстрованою Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 10 березня 2005 року, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. З 16.03.20005 року ТОВ «Палтеск»взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №6547. Станом на 20.05.2009 рік позивач перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі м. Києва.

Згідно направлення на проведення перевірки від 22.04.2009 року №1139/23 та направлення на продовження терміну перевірки від 07.05.2009 року №1270/23, службовими особами ДПІ в Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Палтеск»з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем серед іншого вимог п.п 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого ним було занижено податок з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18000,00 грн..

За результатами проведеної перевірки ДПІ в Оболонському районі м. Києва складено акт від 20.05.2009 року №285/23-6-33347030, на підставі якого останнім було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2009 року №0000701702/0 про визначення ТОВ «Палтеск»податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18000,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 36000,00 грн., а всього на загальну суму 54000,00 грн..

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 01.06.2009 року №0000701702/0, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги позивача від 10.06.2009 року №116, ДПІ в Оболонському районі м. Києва прийняла рішення від 02.07.2009 року №13681/10/25-008, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.06.2009 року №0000701702/0 - без змін.

Внаслідок цього, ДПІ в Оболонському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 року №0000701702/1, за яким ТОВ «Палтеск»було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18000,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 36000,00 грн..

За результатами розгляду повторної скарги позивача від 14.07.2009 року №137, ДПА у місті Києві прийняла рішення від 14.09.2009 року №3782/10/25-214, яким повторну скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 01.06.2009 року №0000701702/0 та від 21.07.2009 року №0000701702/1 - без змін.

За результатами розгляду послідуючої скарги позивача від 25.09.2009 року №193, ДПА України прийняла рішення від 24.11.2009 року №12053/6/25-0315, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 01.06.2009 року №0000701702/0 та рішення ДПА у м. Києві від 14.09.2009 року №3782/10/25-214, прийняте за результатом розгляду повторної скарги позивача - без змін.

П. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-IV передбачено що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

П.п 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону зазначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього ж Закону.

Положенням п.п «є»п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України.

П.п 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між громадянкою ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ «Палтеск»(Покупець) було укладено договір наміру від 16 жовтня 2008 року (без номеру), за умовами якого Продавець зобов'язувався у строк до 16 жовтня 2009 року укласти з Покупцем договір купівлі-продажу автозаправної станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передати її у власність Покупця, а Покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти і оплати вартість даної АЗС.

П. 6 вказаного Договору, Покупець зобов'язувався після укладення договору наміру сплатити Продавцеві передоплату у вигляді авансу в безготівковій формі в розмірі 120000,00 грн. без ПДВ.

П. 8 зазначеного Договору було встановлено, що у випадку відмови Продавця від продажу АЗС без поважної причини у строк, встановлений цим Договором, Продавець змушений буде провернути Покупцеві суму одержаного від нього авансу, протягом 5 банківських днів, тобто до 23 жовтня 2009 року та сплатити штрафні санкції на користь Покупця у визначеному законом порядку та розмірі

Ст. 635 Цивільного кодексу України передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Згідно абз. «а»п. 19.2. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

П.п 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податок підлягає сплаті (перерахуванню)до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно абз. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у випадку виплати платнику податку інших оподатковуваних доходів (у вигляді іншому, ніж заробітна плата) з джерелом їх походження з України нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку покладено на податкового агента.

При цьому п.п 20.3.2 п.20.3 ст. 20 цього Закону передбачено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Позивач повинен був сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб у звітному податковому періоді за умови отримання ним доходу від виконання в майбутньому договору купівлі-продажу АЗС.

Також в матеріалах справи наявність копії платіжного доручення де зазначено про повернення ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 120000,00 грн. на відповідний розрахунковий рахунок ТОВ «Палтеск».

На підставі вищезазначеного можна дійти до висновку про невиконання сторонами договірних зобов'язань за договором наміру від 16 жовтня 2008 року (без номеру), тому визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18000,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36000,00 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

Колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до вірного висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров