Ухвала суду № 26384303, 04.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/27436/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський речовий ринок" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільський речовий ринок" (далі -ТОВ "Тернопільський речовий ринок") звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі -Тернопільської ОДПІ) в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у задоволенні позову ТОВ "Тернопільський речовий ринок" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Тернопільський речовий ринок" задоволено.

Скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Тернопільської ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Тернопільською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Тернопільський речовий ринок»узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.02.2010 року №944/15-01/21151424 яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, чим порушено п.п 5.3.1., п. 5.3. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»(далі -Закон України №2181) щодо термінів сплати податкового зобов'язання.

Тернопільською ОДПІ 04.03.2010 року на підставі акта перевірки за №944/15-01/21151424 від 15.02.2010 року, яким виявлено факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання при проведенні розрахунків з бюджетом по податку на прибуток прийнято податкові повідомлення-рішення за №0001051501/0/14381 та №0001061501/0/14382, згідно з якими на підставі п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток при затримці сплати від 31 до 90 календарних днів визначено штраф у розмірі 15003,61 грн. та більше 90 календарних днів штраф у розмірі 518568,39 грн.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Тернопільський речовий ринок»в адміністративному порядку, податкові повідомлення-рішення про сплату штрафу залишені без змін, а скарги залишені без задоволення.

З матеріалів справи вбачається , що ТОВ «Тернопільський речовий ринок»сплачувало кошти по платежах на погашення узгодженої суми податкового зобов'язання при проведенні розрахунків з бюджетом по податку на прибуток за конкретні періоди, а Тернопільська ОДПІ зараховувала кошти в погашення боргу та пені. Окрім цього дана обставина підтверджується копіями зворотному боці облікової картки платника.

Наслідком зазначеного порушення працівниками Тернопільської ОДПІ положень Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України 11.06.2003 року за №290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 року за №522/7843 стало неправомірне зарахування відповідачем сплачених ТОВ «Тернопільський речовий ринок» коштів в рахунок погашення пені в загальній сумі 217039,99 грн.

П.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181 передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Таким чином, Грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

П.6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»встановлено, що Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

П. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті Затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76 передбачено, що кошти з рахунків клієнтів, банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

П. 3.8 зазначеної Інструкції вказано, що реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Зміна податковим органом призначення платежу, визначеного платником податків, призвело до виникнення факту несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по періодах за які позивач здійснював оплату та встановленого в акті перевірки від 15.02.2010 року.

Вказані дії Тернопільської ОДПІ призвели до введення платника податків в оману щодо реального стану заборгованості, а також унеможливлення правильного обліку ТОВ «Тернопільський речовий ринок»сплачених ним коштів, і як наслідок, неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Дана позиція також підтверджується практикою вирішення зазначеної категорії спорів Вищим адміністративним судом України та Верховним судом України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров