Постанова № 26383234, 09.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 2-а-3473/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Уланівського С.Є., Мірзахмедової Г.А.,

представника відповідача - Зеленіної С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" (далі - позивач, ТОВ "ТД "Термінал") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.04.2012 р. №№ 0002612200, 0002602200, від 07.07.2012 р. №№ 0005122200, 0005132200.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки акту перевірки грунтуються не на підставі фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТД "Термінал", а на припущеннях. Вказує на те, що перед початком перевірки 23.03.2012 р. директор ТОВ "ТД "Термінал" повідомила ДПІ у м.Херсоні про неможливість надати в повному обсязі документи, необхідні для проведення перевірки, у зв"язку з втратою, пошкодженням та вилученням правоохоронними органами та просила перенести терміни проведення перевірки в межах 90 календарних днів. Однак в порушення п.44.5 ст.44 ПК України терміни перевірки не були перенесені, що призвело до прийняття незаконних податкових повідомлень-рішень, які не грунтуються на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і пояснили, що спірні податкові повідомлення-рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин позивача з ТОВ "ТД "Палладіум" у квітні 2011 року, висновки відповідача про нікчемність угод з цим контрагентом зроблені з перевищенням повноважень та за неповного дослідження господарських операцій. Зазначили, що позивач придбав у ТОВ "ТД "Палладіум" дизельне пальне, яке в подальшому використано у господарській діяльності, що виключає "безтоварність" операцій з купівлі-продажу. ТОВ "ТД "Термінал" виконані всі вимоги Податкового кодексу України щодо відображення податку на додану вартість за вказаними операціями у складі податкового кредиту з ПДВ, а тому у відповідача не було підстав для виключення цих операцій з податкового кредиту та складання спірних податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, так як для формування податкового кредиту у перевіреному періоді позивач використав безтоварні операції з поставки дизельного пального від ТОВ "ТД "Палладіум". Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "ТД "Термінал" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Херсоні та є платником податку на додану вартість.

В період з 23.03.2012 р. по 26.03.2012 р. посадовою особою відповідача проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "ТД "Термінал" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Палладіум" та з контрагентами-покупцями за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.03.2012 р. № 310/22-6/31294401.

У висновку акту перевірки зазначено: "встановлено порушення:

1. ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених постачальником ТОВ "ТД "Палладіум";

2. п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за лютий-квітень 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України на суму 134100,54 грн. у квітні 2011 року;

3. п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 154215,62 грн., у тому числі по податковим періодам:

- за ІІ квартал 2011 року у сумі 154215,62 грн.".

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 17.04.2012 р.:

- № 0002612200 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 231323,43 грн., з яких за основним платежем - на 154215,62 грн., за штрафними санкціями - на 77107,81 грн.;

- № 0002602200, яким позивачу збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість на 201150,81 грн., з яких за основним платежем - на 134100,54 грн., за штрафними санкціями - на 67050,27 грн.

ТОВ "ТД "Термінал" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС у Херсонській області. Рішенням ДПС у Херсонській області від 04.07.2012 р. № 3618/10/10-206 частково скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.04.2012 р. №№ 0002612200, 0002602200 в частині застосування штрафних санкцій.

За наслідками вказаного рішення ДПІ у м.Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.07.2012 р.:

- № 0005132200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 154215,62 грн. за основним платежем;

- № 0005122200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 134101,54 грн., в тому числі за основним платежем - на 134100,54 грн., за штрафними санкціями - на 1 грн.

Під час проведення перевірки ревізором досліджувалися господарські відносини між ТОВ "ТД "Термінал" та ТОВ "ТД "Палладіум" у квітні 2011 року. Відповідачем встановлено, що позивач у квітні 2011 року завищив задекларовані валові витрати на суму 670507,50 грн. та податковий кредит з ПДВ на 134100,54 грн. по відносинах з вказаним контрагентом. Такий висновок ДПІ у м.Херсоні зроблено у зв"язку з тим, що у ТОВ "ТД "Палладіум" відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарських операцій, не підтверджено рух товару від ТОВ "ТД "Палладіум" до ТОВ "ТД "Термінал".

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ПК України).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 04.03.2012 р. між ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "ТД "Термінал" укладено договір поставки нафтопродуктів № 04/03-1. Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов"язується передати у власність покупця в обумовлені строки товар (нафтопродукти) згідно із замовленнями, які узгоджуються сторонами в накладних, які є невід"ємною частиною договору, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену даним договором, або супровідними документами (накладними) грошову суму.

Відповідно до цього договору позивач придбав у квітні 2011 року у ТОВ "ТД "Палладіум" дизельне пальне загальною вартістю 804609 грн., з яких ПДВ - 134101,50 грн.

Факт отримання дизельного пального підтверджується видатковими накладними № РН-0000021 від 05.04.2011 р., № РН-0000019 від 05.04.2011 р., № РН-0000018 від 01.04.2011 р., податковими накладними № 3 від 05.04.2011 р., № 2 від 05.04.2011 р., № 1 від 01.04.2011 р.

Позивач повністю розрахувався з ТОВ "ТД "Палладіум" за поставлене дизельне пальне у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Транспортування дизельного пального підтверджено товарно-транспортними накладними № 05/04-1 від 05.04.2011 р., № 05/04-2 від 05.04.2011 р., № 01/04-1 від 01.04.2011 р., актами приймання-передачі нафтопродуктів № 12 від 05.04.2011 р., № 11 від 05.04.2011 р., № 9 від 01.04.2011 р. з додатками про результати виміру в резервуарі після зливу з автоцистерни.

Придбане дизельне пальне в подальшому реалізоване споживачам, про що свідчать видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання нафтопродуктів.

У акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Крім того, суд також звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Недекларування постачальником товарів та послуг трудового та матеріального потенціалу або орендних відносин може свідчити про заниження ним об'єктів оподаткування, що не спростовано та не з'ясовано відповідачем під час складання акту перевірки.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ДПІ у м.Херсоні вже перевіряла правові відносини між ТОВ "ТД "Термінал" та ТОВ "ТД "Палладіум" за квітень 2011 року, про що була складена довідка від 05.08.2011 р. № 163/23-6/31294401, згідно якої не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ "ТД "Палладіум", та встановлено відображення у податковому обліку результатів господарських відносин.

Як вбачається з вказаної довідки ТОВ "ТД "Термінал" підтверджено податковий кредит, сформований за результатами господарських відносин з ТОВ "ТД "Палладіум" у квітні 2011 року. При цьому ДПІ у м.Херсоні надавалися всі первинні документи, в тому числі і платіжні доручення та товарно-транспортні накладні, на відсутність яких вказується у акті перевірки від 30.03.2012 р. № 310/22-6/31294401.

Щодо ненадання платіжних доручень та товарно-транспортних накладних, то необхідно зазначити, що директор ТОВ "ТД "Термінал" 22.03.2012 р. зверталася до ДПІ у м.Херсоні із заявою щодо перенесення термінів проведення перевірки у зв"язку з частковою втратою та вилученням документів правоохоронними органами. Вказану заяву отримано відповідачем 23.03.2012 р.

Згідно п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Між тим, в порушення вказаної статті терміни перевірки відповідачем не були перенесені, що призвело до неповного з"ясування обставин господарських відносин позивача з ТОВ "ТД "Палладіум" за квітень 2011 року.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м.Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "ТД "Термінал" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2012 р. №№ 0005132200, 0005122200 обгрунтованими.

Що ж стосується позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2012 р. №№ 0002612200, 0002602200, то в цій частині відсутні підстави для їх задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом, на підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 17.04.2012 р. № 0002612200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 231323,43 грн., з яких за основним платежем - на 154215,62 грн., за штрафними санкціями - на 77107,81 грн., та № 0002602200, яким позивачу збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість на 201150,81 грн., з яких за основним платежем - на 134100,54 грн., за штрафними санкціями - на 67050,27 грн. ТОВ "ТД "Термінал" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС у Херсонській області. Рішенням ДПС у Херсонській області від 04.07.2012 р. № 3618/10/10-206 частково скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.04.2012 р. №№ 0002612200, 0002602200 в частині застосування штрафних санкцій. За наслідками вказаного рішення ДПІ у м.Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. № 0005132200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 154215,62 грн. за основним платежем, та № 0005122200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 134101,54 грн., в тому числі за основним платежем - на 134100,54 грн., за штрафними санкціями - на 1 грн.

Відповідно до п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 р. № 985, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Згідно розділу V даного Порядку (пп.5.1.1, 5.1.2 п.5.1) податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо: орган державної податкової служби скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання; орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 5.2, 5.3 передбачено, що у випадках, визначених підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття органом державної податкової служби рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення. У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що оскільки за результатами адміністративного оскарження ДПС у Херсонській області частково задовольнила скаргу позивача і ДПІ у м.Херсоні винесено нові податкові повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. №№ 0005132200, 0005122200, яким зменшено суми грошового зобов"язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення від 17.04.2012 р. №№ 0002602200, 0002612200 вважаються відкликаними.

Тому позовні вимоги ТОВ "ТД "Термінал" в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 17.04.2012 р. №№ 0002612200, 0002602200 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 07.07.2012 р. №№ 0005132200, 0005122200.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 17.04.2012 р. №№ 0002612200, 0002602200 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Термінал" (м.Херсон, вул.І.Вазова, буд.1, код ЄДРПОУ 31294401) судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 жовтня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.6