Постанова № 26382387, 24.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6340/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Студенников С.В.,

від першого відповідача: Назаренко Н.О.,

від другого відповідача: Ямщікова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Слав-Агро» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000252360 та №0000262360 від 03 серпня 2012 року,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000252360 та №0000262360 від 03 серпня 2012 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

Ленінською міжрайонною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби в період з 11.07.2012 по 17.07.2012 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Слав-Агро» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт від 20.07.0212 р. № 331/15-411/37234384.

При проведенні перевірки Ленінська МДПІ дійшла висновку про порушення позивачем

п. 200.4 та п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме : завищення в податковій декларації заявленої суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок за квітень 2012 року на суму 150220 гривень. Крім того, Ленінська МДПІ при проведенні перевірки дійшла висновку про заниження у податкових деклараціях заявленої суми бюджетного відшкодування за такі періоди: за 09.2011 - на суму 57144 грн.; за 10.2011 -на суму 58588грн.; за 12.2011 - на суму 34396 грн.; за 01.2012-на суму 92 грн.

Позивач вважає такі дії відповідача стосовно завищення розміру відшкодування ПДВ за квітень 2012 року та заниження розміру відшкодування ПДВ за інші періоди протиправними з наступних підстав.

Податковий кодекс України, не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування межами одного певного податкового періоду та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, а саме: тільки періодом, що наступає за звітним періодом, у якому виникло право на податковий кредит.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України встановлено період, раніше якого не можна декларувати бюджетне відшкодування, а не пізніше.

Відповідачем не враховано, що тільки у квітні 2012 року наступили необхідні для декларування відшкодування обставини, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а саме: наявність остаточно сплаченого постачальникам ПДВ; наявність від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту; прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку.

ТОВ «Донбасс-Слав-Агро» не мало можливості заявити бюджетне відшкодування за 2011, оскільки право на бюджетне відшкодування виникло лише через рік з моменту реєстрації товариства як платника податку на додану вартість, тобто лише у листопаді 2011 року.

Посилається на норму ст. 102.5 Податкового кодеку України, відповідно до якої заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Також позивач не згоден з доводами відповідача з посилання на порушення порядку заповнення податкової декларації як на перешкоду для застосування товариством права на відшкодування ПДВ, зазначаючи, що документальне оформлення є лише формою надання інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника. А відтак, на думку позивача, самі по собі дефекти у заповненні окремих граф декларацій, за умови доведеності факту експорту товару платником не можуть бути підставою для позбавлення такого платника права на податкову вигоду у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ.

Відвідно до п. 2.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звітного періоду, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання. Аналогічна норма міститься у ст. 58 Податкового кодексу України. Такий розрахунок позивачу не був наданий.

Просить визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС щодо визначення заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 150220 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 150220 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 03 серпня 2012 року №0000252360 про зменшення суми бюджетного відкодування ПДВ на 150 220 грн., застосовання штрафних санкцій у розмірі 37555 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В2» від 03 серпня 2012 року №0000262360 про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 150 220 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення викладені у адміністративному позові, просив вимоги задовольнити повністю.

Представник першого відповідача - Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Луганської області ДПС в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення на адміністративний позов в яких зазначив, що з доводами, викладеними позивачем у позові не згоден з огляду на наступне.

ТОВ «Дондасс-Слав-Агро» надано 20.05.12 до Ленінінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року (вх. № 9026813346 від 14.05.2012) з необхідними додатками за квітень 2012 року: додаток №1 - розрахунок коригування сум ПДВ, додаток №2 - довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, додаток №3 - розрахунок бюджетного відшкодування, додаток №4 - заява про поверненні суми бюджетного відшкодування та додаток №5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно до п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу право на бюджетне відшкодування ТОВ «Донбасс-Слав-Агро» має з листопада 2011 року, оскільки зареєстрований, як платник ПДВ більш ніж 12 місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.10.2010 №100306565, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську.

Згідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України передбачено надання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобо'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, не пізніше 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В ході перевірки встановлено, що відповідно до додатку 2 податкової декларації з ПДВ позивачем включено залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів фактично сплачені, як в періоді виникнення від'ємного значення (податкового кредиту) так і в попередніх податкових періодах. Так, за вересень 2011 року фактично оплату здійснено у вересні; за жовтень 2011 року - у жовтні та листопаді; за грудень 2011 року - у листопаді, грудні 2011 року та січні 2012 року; за січень 2012 року - у січні 2012 року.

Податковим кодексом України не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на така відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати бюджетне відшкодування ПДВ з використанням зазначених сум податку.

На порушення п. 200.4 ст. 200 та п. 200.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ТОВ «Донбасс-Слав-Агро» було занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на поточний рахунок за квітень 2012 року.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник другого відовідача - управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення на адміністративний позов, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на положення ст. 200 Податкового кодексу України відповідно, відповідно до якої, видача платнику податку зазначеної у висновку відповідного органу державної податкової служби суми бюджетного відшкодування проводиться шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти дннів пясля отримання відповідного висновку. Та повідомив, що Ленінською МДПІ в м. Луганську по ТОВ «Донбасс-Слав-Агро» висновок про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на заявлену суму до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не надавався, тому відшкодування подаку на додану вартість не провадилось.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Слав-Агро» є юридичною особою та зареєстрований як платник податку на додану вартість 21.10.2010, про що свідчить свідоцтво №100306565.(а.с.23).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до 75.1.2 ст. 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальних позапланових перевірок врегульовані статтею 78,79 Податкового кодексу України(далі -ПК України).

Однією з підстав для проведення документальних позапланових перевірок є підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який закріпив таку обставину.

Платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.(п.п 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 11.07.2012 по 17.07.2012 уповноваженою особою на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п.п 200.11 ст. 200 ПК України, п. 5, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до наказу Ленініської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 09.07.2012 №430 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 20.07.2012 р. № 331/15-411/37234384, відповідно до висновків якого перевіркою підтверджено відображене у декларації за квітень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 28583 грн. На порушення п. 200.4 ст. 200 та п.200.14 Подактового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на поточний рахунок за квітень 2012 року на суму 150220 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування за такі періоди: за 09.2011 - на суму 57144 грн., за 10.2011 - на суму 58588 грн., за 12.2011 - на суму 34396 грн., за 01.2012 - на суму 92 грн.(а.с.24-33).

Вищезазначений висновок вмотивований тим, що податковим кодексом України не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, ввжається, що ним прийнято рішення не формувати бюджетне відшкодування ПДВ з використанням зазначених сум податку.

На підставі акту перевірки від 20.07.2012 р. № 331/15-411/37234384, Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000252360 від 03.08.2012р., згідно якого було встановлено завищеня суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 150220 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 37555(а.с.50) та податкове повідомлення-рішення форми «В2» №0000262360 від 03 серпня 2012 року, згідно якого виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податкові декларації та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 150220 грн.(а.с.51).

З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.

Предметом спору у даному випадку є протиправність дій Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС щодо визначення заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 150220 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 150220 грн.; скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 03 серпня 2012 року №0000252360 про зменшення суми бюджетного відкодування ПДВ на 150 220 грн., застосовання штрафних санкцій у розмірі 37555 грн.; скасування податкового повідомлення-рішення форми «В2» від 03 серпня 2012 року №0000262360 про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 150 220 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, згідно з наданими ТОВ «ДОНБАСС-СЛАВ-АГРО» до Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС подано декларацію з ПДВ за квітень 2012 року від 14.05.2010. Відповідно до додатку 2 по декларації з ПДВ « Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» вказаний залишок від'ємного значення у розмірі 178803 грн.

Під час розгляду справи сторнами не оскаржувались показники від'ємного значення за період вересень, жовтень, грудень 2011 року, сучень-квітень 2012 року, що знайшло свого відображення у акті перевірки від 20.07.2012 № 331/15-411/37234384.

Оскільки, відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, станом на квітень 2012 року позивач не мав права відображувати суму від'ємного значення за вересень, жовтень, грудень 2011 р., січень, лютий, березень 2012 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначає ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

З аналізу п.200.4, п.200.6 ст. 200 ПК України вбачається, що позивач у разі ненадання заяви про відшкодування від'ємного значення, повинен був у наступному звітному періоді при поданні декларації зазначити суму від'ємного значення непред'явлену до відшкодування, що тягне за собою перерахування цих сум в наступних звітних періодах.

Як вбачається зі змісту декларації за жовтень 2011 року, позивачем у рядку 23 (Д3) «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначено суму - 59 595 грн.

Зі змісту декларацій за період : вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень 2012 року, позивачем у рядку 23 (Д3) «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» взагалі не зазначено суми бюджетного рішення зарахування від'ємного значення в рахунок зменшення податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, відображений у податковій звітності залишок від'ємного значення є підставою для виникнення у платника податків права на бюджетне відшкодування.

З аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу, вбачається, що строки давності, визначені ст. 102 ПК України, застосовуються при відображенні, залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду не залежно від того, чи скористався платник податків правом на бюджетного відшкодування.

Оскільки під час розгляду справи достовірно встановлено, що позивачем не було зазначено рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань у наступному звітному періоді, суд дійшов висновку про правомірність висновку відповідача щодо визначення заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 150220 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 150220 грн., а тому податкові повідомлення-рішення від 03 серпня 2012 року №№0000252360, 0000262360 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАСУ розмір судового збору та порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.1 ст. 106 КАСУ у позовній заяві зазначаються у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору тощо.

Відповідно до ч.5 ст. 94 КАСУ у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Оскільки позивач не звільнений від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, то суд у визначеному законом порядку, стягує з позивача на користь Державного бюджету України судові витрати, пов'язані з поданням адміністративного позову до суду.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Слав-Агро» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000252360 та №0000262360 від 03 серпня 2012 року- відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Слав-Агро» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1788 ( однієї тисячі сімсот вісімдесят восьми) грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 28 вересня 2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова