Постанова № 26381471, 04.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/10361/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поповій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський»

до Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року № 0000062300

за участю представників:

від позивача: Соловйової Н.В., Корневої О.В., Баікіна А.В. - за дов.

від відповідача: Чирікіної Н.В., Краснова В.Я., Поскрьобишевої Н.В., Вишинської О.В. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» заявлено позов до Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року № 0000062300 на суму 11548258 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням, та зазначає, що позивачем правомірно було віднесено доходи та витрати, що виникли у ході проведення діяльності з вироблення та реалізації електричної енергії з енергії вітру у зв'язку з операційними курсовими різницями, на окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами підпункту «в» пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 1 квітня 2012 року).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на неврахування позивачем в складі інших доходів позитивного значення курсових різниць та неврахування у складі інших витрат від'ємного значення курсових різниць в порушення статей 135, 138, 153 Податкового кодексу України, що спричинило заниження позивачем податку на прибуток.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ 30 квітня 2010 року за номером 36717412, знаходиться на податковому обліку в Новоазовській міжрайонній державній податковій інспекції Державної податкової служби.

З 26 березня 2012 року по 23 квітня 2012 року відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 5 травня 2010 року по 31 грудня 2011 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 24 квітня 2012 року № 63/22-011-1/36717412 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 11 травня 2012 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 0000062300, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 11548258 грн., в тому числі за основним платежем 11548217 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41 грн. У спірному податковому повідомленні-рішенні зазначено про порушення позивачем абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.2.9 пункту 5.2 статті 5, підпунктів 7.3.3, 7.3.5 пункту 7.3 статті 7, пункту 5.9 статті 5, підпунктів 4.1.3, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, абзацу 6 пункту 153.8 статті 153, пунктів 138.1, 138.8, підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138, абзацу 6 підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153, пункту 152.11 статті 152 та абзацу «в» пункту 17 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем в порушення підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 та підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України занижено дохід за 2-4 квартали 2011 року на суму 85690157 грн. Позивачем при формуванні інших доходів податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року враховувалося позитивне значення курсових різниць, яке виникло по рахунках бухгалтерського обліку - 312 «поточні рахунки в іноземній валюті», 334 «грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» та 506 «інші довготермінові позики в іноземній валюті». В порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України підприємство в податковому обліку не врахувало в складі інших доходів позитивне значення курсових різниць, яке виникло по рахунках бухгалтерського обліку 632 «розрахунки з іноземними постачальниками» та 6842 «розрахунки по нарахованим процентам» (стор. 13 акту). Відповідач також зазначає, що в порушення підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України позивачем занижено витрати за 2-4 квартали 2011 року на суму 61237292 грн. Позивачем при формуванні інших витрат в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року враховувалося від'ємне значення курсових різниць, яке виникало по рахунках бухгалтерського обліку - 312 «поточні рахунки в іноземній валюті», 334 «грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» та 506 «інші довготермінові позики в іноземній валюті». В порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України підприємство в податковому обліку не врахувало в складі інших витрат від'ємне значення курсових різниць, яке виникло по рахунках бухгалтерського обліку 632 «розрахунки з іноземними постачальниками» та 6842 «розрахунки по нарахованим процентам» (стор. 26 акту). В акті (стор. 38 акту) відповідач зазначає, що позивачем при розрахунку суми по рядку 09 «прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» неправомірно звільнений від оподаткування прибуток, отриманий як: - різниця між доходами за 2 квартал 2011 року, які задекларовані підприємством в сумі 1738880 грн. та які в подальшому включені до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року, зменшеними на суму порушень, описаних в акті перевірки, у загальній сумі 4501719 грн. та які в подальшому включені до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року; - різниця між іншими доходами, які задекларовані підприємством у загальній сумі за 3-4 квартали 2011 року (період, за який підприємством здійснювався продаж електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії) 70619698 грн., в тому числі 22239 грн. отримані проценти, 70473959 грн. позитивне значення курсових різниць, яке відображено підприємством, 7514 грн. сума отриманого відшкодування лікарняних, 115986 грн. позитивна різниця між доходом від продажу іноземної валюти та балансової вартості такої валюти, та іншими витратами у загальній сумі за 3-4 квартал 2011 року 38130561 грн., в тому числі 36256807 грн. від'ємне значення курсових різниць, яке відображено підприємством та адміністративними витратами за 3-4 квартали 2011 року в сумі 1873754 грн. За висновком акту перевірки (стор. 80 акту), позивачем занижено податок на прибуток, що звільняється від оподаткування за 2-4 квартали 2011 року на суму 6837049 грн. та занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року в сумі 12470567 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 164 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 12470403 грн. 4 травня 2012 року позивачем були подані заперечення до акту перевірки. Згідно з висновком (пункт 3) про результати розгляду заперечень до акту перевірки від 11 травня 2012 року № 2 при визначенні об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за період 2-4 квартали 2011 року - рядок 07 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, позивачем помилково не враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду 1 квартал 2011 року у розмірі 4010219 грн., яке підтверджене проведеною перевіркою, у зв'язку з чим податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду 1 квартал 2011 року у розмірі 4010219 грн. у бік зменшення донарахувань по акту перевірки з податку на прибуток в сумі 922350 грн. Стосовно встановлених відповідачем інших порушень, викладених в акті перевірки, крім неврахування позивачем в складі інших доходів позитивного значення курсових різниць та неврахування у складі інших витрат від'ємного значення курсових різниць, суд зазначає, що на донарахування податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням дані порушення не вплинули, оскільки, у періоді, що перевірявся, позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2010 року в сумі 123824 грн. за рахунок відсутності доходів від фінансово-господарської діяльності підприємства, за 1 квартал 2011 року в сумі 4010219 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 16032554 грн. за рахунок коливання курсу іноземних валют, що призвело до від'ємного значення курсових різниць по фінансових кредитах (стор. 37 акту). Таким чином, за відсутності порушення щодо формування позивачем доходів та витрат за курсовими різницями, відповідачем не було б прийняте податкове повідомлення-рішення з урахуванням наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток як у 2010 році, так і у 2011 році.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача з моменту заснування є виробництво та продаж електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, а саме з енергії вітру (код 40.11.0 КВЕД), що підтверджується Статутом підприємства та довідкою ЄДРПОУ. Будь-яких інших видів діяльності позивач за перевіряємий період не здійснював, що не заперечувалося відповідачем. 7 вересня 2010 року позивачем був укладений договір поставки № WPN 07092010 обладнання - вітроенергетичні установки (турбіни) у кількості 23 шт. загальною вартістю 80500000 євро (включаючи послуги по їх тестуванню) для організації виробництва електричної енергії з енергії вітру. Поставка товару підтверджується вантажними митними деклараціями, копії яких долучені до матеріалів справи. З метою оплати вартості вітроустановок протягом 2010-2011 років позивач уклав декілька договорів позики та фінансової допомоги на загальну суму близько 58930000 грн., які для погашення заборгованості переводилися позивачем у євро за курсом НБУ на час конвертації, зокрема, договори позики від 7 квітня 2011 року, 25 березня 2011 року, від 26 травня 2011 року, від 14 лютого 2011 року, від 6 грудня 2010 року. Також позивачем був укладений договір відкриття кредитної лінії з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» від 14 жовтня 2011 року № 20-2813/2-1 на суму 64000000 євро, у пункті 2.3 якого у якості цільового призначення кредиту передбачено рефінансування заборгованості за вітротурбіни (вітроустановки). Отже, отримані кошти за вищенаведеними договорами позики та фінансової допомоги витрачалися позивачем на придбання та встановлення обладнання, необхідного для початку процесу виробництва електроенергії з енергії вітру.

Відповідно до підпункту «в» пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції до 1 квітня 2011 року) тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування прибуток підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005) від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії. Підпункт 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що відновлювальні джерела енергії - джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. визначається відповідно до статті 138 Податкового кодексу України, згідно з пунктом 138.1 якої витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначає, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Таким чином, з урахуванням положень підпункту «в» пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції до 1 квітня 2011 року), прибуток, отриманий позивачем від здійснення єдиного виду діяльності - виробництва та продажу електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, а саме з енергії вітру, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Як було зазначено судом вище, погашення заборгованості за позиками, які були отримані позивачем з метою оплати вартості вітроустановок, здійснювалося позивачем у євро за курсом НБУ на час конвертації. В результаті коливання курсів валют, визначених НБУ, у позивача під час конвертації виникали доходи та витрати від операційної курсової різниці. Відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку. Відповідно до пункту 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 у статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): доход від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття) тощо. Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в рядку 03 «інші доходи» відображена загальна сума доходів у розмірі 72348811 грн. На формування даного показника вплинуло позитивне значення курсових різниць в сумі 72112646 грн. Відповідно до рядка 06.5 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартами 2011 року «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» позивачем було відображено показник у загальній сумі 39439010 грн., на формування якого вплинуло від'ємне значення курсових різниць в сумі 39388091 грн.

Відповідно до пункту 152.11 статті 152 Податкового кодексу України платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому: до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку); сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

Суд зазначає, що дохід (витрати) пов'язані із курсовими різницями є такими, що прямо пов'язані з виробництвом та (або) придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Як вже зазначалося судом вище, дохід та витрати від курсових різниць виникли у зв'язку із погашенням позивачем позик, які, в свою чергу, були отримані для оплати придбаних підприємством вітроустановок, за допомогою яких позивач здійснює виробництво електроенергії з енергії вітру.

Проаналізувавши вищенаведені норми Податкового кодексу України та з урахуванням того, що позивач здійснює лише один вид економічної діяльності щодо вироблення та реалізації електричної енергії з енергії вітру, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено доходи та витрати, що виникли в ході проведення зазначеної діяльності у зв'язку із операційними курсовими різницями, на окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з підпунктом «в» пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції до 1 квітня 2011 року).

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Спірні правовідносини регулюють законодавчі норми, які мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків, внаслідок чого в межах даної справи може бути застосований пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Суд не приймає посилання відповідача на постанови Новоазовського районного суду Донецької області від 7 серпня 2012 року та від 20 липня 2012 року, якими директор та головний бухгалтер підприємства (позивача) притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку відповідно до частини 1 статті 163-1 КУпАП, у зв'язку із тим, що дані постанови були скасовані постановами Апеляційного суду Донецької області від 25 та 28 вересня 2012 року та провадження у справах закриті у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях посадових осіб підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України. Оскільки за нормами діючого законодавства з оподаткування рішення податкового органу визнаються недійсними, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним з урахуванням частини 2 статті 11 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» до Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року № 0000062300 на суму 11548258 грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 11 травня 2012 року № 0000062300, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 11548258 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Новоазовський» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 жовтня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 9 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.