Постанова № 2637989, 10.12.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.08

Справа №АС10/529-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді Малафеєвої І. В.

розглянувши справу

За позовом: Сумського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Суми

про зобов'язання вчинити певні дії

представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Зікратий А.В.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 06.11.2008р. до 10.12.2008р. до 11 год. 00 хв.

Суть спору: позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 006526/703/0/56761 від 05.08.2008 р. про застосування до нього штрафних санкцій в сумі 59,42 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самоходних машин та механізмів» .

Відповідач проти позову заперечує і просить суд відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ч.3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Податкове повідомлення-рішення від 5.08.2008р. №006526/703/0/56761 прийняте на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 30.07.2008р. № 6481/17/319/08269552.

Перевірка проводилась на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХП "Про державну податкову службу в Україні", де передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за І квартал 2008р. по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів узгодженого розрахунком №10748 від 29.02.2008р. та №32660 від 14.04.2008р. Термін сплати 14.04.2008р., фактично сплачено 23.04.2008р - 214,25 грн., 23.04.2008р. - 31,76 грн. Затримка сплати податку складає 9 календарних днів.

За вищевказане порушення передбачена відповідальність п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-Ш зі змінами та доповненнями : у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового борг.

Посилання позивача на те, що не були порушені граничні строки сплати податкових зобов'язань оскільки позивач платіжним дорученням № 36 від 14.04.2008р. перерахував кошти. в сумі 616,25 грн., на сплату податку з власників транспортних засобів за 1 квартал 2008р. та платіжними дорученнями № 31 від 236.04.2008р. та № 134 від 23.04.2008р. на загальну суму 1 273,33 грн., погасив податковий борг стягнутий відповідно до постанови господарського суду Сумської області від 23.07.2007р. по справі № АС 2/322-07 є безпідставним оскільки судом з’ясовано, що на особовому рахунку по податку з власників транспортних засобів, що ведеться ДПІ в м. Суми, у Сумського обласного військового комісаріату тривалий час рахувався податковий борг. З метою стягнення було подано позов до господарського суду Сумської області. який було задоволено постановою господарського суду Сумської області від 23.01.08 р. про стягнення суми боргу в сумі 1272,72 грн. По строку сплати податку 14.04.08 р. був нарахований податок з власників транспортних засобів за 1 квартал поточного року, який був сплачений 14.04.08 р. в сумі 616,25 грн. Враховуючи, що на дату сплати (14.04.08 р.) позивач мав борг в сумі 1272,72 грн., то відповідно до п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 - III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь які власні кошти. Податковий борг при цьому погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях (п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), тому сплачені кошти в сумі 616,25 грн. були зараховані в рахунок погашення податкового боргу, а кошти, сплачені 23.04.08 р. в сумі 1272,72 грн. були зараховані в рахунок нарахованого податку з власників транспортних засобів за 1 квартал 2008 року, при цьому була нарахована пеня.

Розподіл сплаченої суми податкового боргу здійснюється згідно з абзацом 2 пп. 16.3.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Також не може бути прийнято до уваги твердження відповідача про звільнення об'єктів власності Збройних сил України від сплати всіх видів податків з посиланням на Закони України «Про збройні сили України» та «Про правовий режим майна у збройних силах України».

Відповідно ж до ч.3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», ставки, механізм справляння податків та зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Таким чином відповідач діяв в межах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (м. Суми, вул. Кірова,30, і.к. 08269552) щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Суми № 006526/703/0/56761 від 05.08.2008р. про застосування штрафних санкцій в сумі 59,42 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самоходних машин та механізмів» - відмовити.

2. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 15.12.2008 р.