Постанова № 26378796, 25.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. справа № 2а/0470/1366/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1366/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17.01.2012р. позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська про визнаня дій першого заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Васильковської І. Г. неправомірними; скасування рішень №1074 від 05.12.2011р., №1088 від 05.12.2011р., №1089 від 05.12.2011р., №1090 від 05.12.2011р., №1091 від 05.12.2011р., №1092 від 05.12.2011р., №1093 від 05.12.2011р.; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська надати довідку про відсутність заборгованості у позивача перед Пенсійним фондом України.

Позов обґрунтовано тим, що Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2007р. підприємницька діяльність позивача була припинена. Підприємницької діяльності після прийняття рішення не здійснював. Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська для отримання довідки про відсутність заборгованості, на що отримав відповідь про необхідність подання звіту про нараховані суми єдиного внеску та копії акту перевірки державної податкової служби та надано рішення про нарахування штрафу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012р. позовні вимоги задоволені частково. Скасовані оскаржені рішення відповідача. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що саме державний реєстратор був зобовязаний повідомити Пенсійний фонд України про внесення запису щодо припинення підприємницької діяльності як фізичної особи підприємця позивача, а тому звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з цього часу вже не повинні були подаватися припиненою фізичною особою, а позивач в свою чергу перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська з 2007 року через бездіяльність державного реєстратора. Також нараховані санкції підлягають списанню.

Відповідач на вказане рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Скарга обгрунтована тим, що позивач знаходився на обліку в Управлінні відповідача. Оскільки до моменту внесення запису до ЄДРПОУ щодо припинення підприємницької діяльності позивача, останній є платником обов'язкових внесків, у тому числі і до Пенсійного Фонду.

Позивач та Відповідач (представники) до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалам справи, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2007 р. припинено підприємницьку діяльність субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (позивача). 08.08.2007 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, що не повязано з її банкрутством (а.с. 41-43). Відомості щодо припинення підприємницької діяльності позивача у довідці з ЄДРПОУ, що знаходиться в матеріалах справи, відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»позивач зобов'язаний був щорічно надавати звітність до Управління відповідача.

Згідно норм ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(із змінами, внесеними згідно із Законом України № 3609-VI від 07.07.2011 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України») строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідачем в свою чергу складені акти про виявлення факту порушення позивачем законодавства з питань надання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, на підставі яких прийняті оскаржені рішення (а.с. 8-15, 30-35).

Таким чином колегія суду прийшла до всиновку, що судом першої інстанції безпідставно задоволені позовні вимоги.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню, згідно ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», колегія суду зазначає наступне.

Так позивач не надає доказів, що ним здійснювалась підприємницька діяльність, у період визначений у актах перевірки відповідача, із застосуванням спрощеної системи оподаткування. Такі докази відсутні і в матеріалах справи, тому суд першої інстанції безпідставно послався на вказану норму законодавсва.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення -скасуванню, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська задовольнити.

Постанову Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1366/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та скасування рішень -скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 10 жовтня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко