Ухвала суду № 26378793, 26.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/15149/11

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Смілянець Е. С.

судді: Полотнянко Ю.П. Сторчак В. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом прокурора м.Нетішин в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин до науково-виробничого обєднання "Інтеграл" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року прокурор м. Нетішина в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до НВО "Інтеграл" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на те, що перевіркою встановлено наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 3 534 грн. 57 коп., яка підлягає стягненню.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 23.01.2012 року вказаний позовні вимоги Пенсійного органу в частині стягнення заборгованості в розмірі 6 481,24 грн., яка виникла за період з січня 2010 року по квітень 2011 року, залишив без розгляду .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали та залишаючи адміністративний позов без розгляду виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6 481,24 грн., яка виникла за період з січня 2010 року по квітень 2011 року. При цьому, у даному випадку суд першої інстанції керувався положеннями ч.2 ст.99 КАС України, яка передбачає шестимісячний строк звернення до суду.

Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В силу статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що дана норма є аналогією норм матеріального права, а строки є альтернативними, оскільки можуть бути передбачені іншими законами.

Так, спеціальним законом, який визначає порядок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Страховими внесками, відповідно до положень ст.1 Закону України №1058-XV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке було раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до цього Закону.

З огляду на положення ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-XV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На момент набрання чинності Закону № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників цього збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, порядок компенсації зазначених витрат ПФУ не змінився у зв'язку з набранням Закону України № 1058-XV чинності з 1 січня 2004 року.

Згідно з приписами Закону України №1058-XV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та (або) не сплачені страхувальниками у передбачені Законом строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Водночас, статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб за виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків.

При цьому, вимогами ч.15 статті 106 Закону України №1058-XV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено норму, відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, оскільки як встановлено під час апеляційного розгляду, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 в сумі 3 534 грн. 57 коп. є за своєю суттю страховими внесками, зазначена норма є спеціальною по відношенню до норми ч.2 ст. 99 КАС України, а приписи ч.1 ст. 99 КАС України встановлюють можливість визначення строків звернення до суду також іншими законами, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 99, 100 КАС України щодо наслідків порушення строку звернення до адміністративного суду.

Слід зауважити, що зазначені висновки колегії суддів апеляційного суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній, зокрема, в ухвалі суду від 19.07.2012 року у справі №К-21710/10.

Згідно ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду (п. 3 ч. 1 ст. 199).

При цьому, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 204 КАС).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувана ухвала Вінницького окружного адміністративного суду підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин Хмельницької області задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом прокурора м.Нетішин в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин до науково-виробничого обєднання "Інтеграл" про стягнення заборгованості, скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П.

Сторчак В. Ю.