Ухвала суду № 26378583, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3277/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби та Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року адміністративний позов ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Крім того, з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, до суду звернувся позивач.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23 листопада 2011 року № 0008322308 ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 299 901, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 299 900, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 02 листопада 2011 року № 2315/2308/02573533 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «ГК "Либідь»(код ЄДРПОУ 02573533) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за травень 2011 року».

В Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2011 року на 299 900, 00 грн.

Зазначені порушення відповідач мотивує нікчемністю правочинів, укладених між ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»та його контрагентами: ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «Астана К», ТОВ «Монтарія», ТОВ «Компанія Авертус»та ТОВ «РІП», оскільки останні здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та мають ознаки фіктивності.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Як вбачається з матеріал ва справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04 травня 2011 року між ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»(замовник) та ТОВ «Компанія Авертус»(виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №133, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень, об'єктом дослідження є «Управління потужностями і попитом фірми».

Відповідно до пункту 4.2 договору виконавець надає результати досліджень у письмовому вигляді.

Сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року, а постачальником послуг виписано на адресу позивача податкову накладну від 31 травня 2011 року № 370 на загальну суму 360 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 60 000, 00 грн.

06 травня 2011 року між ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»(замовник) та ТОВ «Укртурпром ВС»(виконавець) укладено договір № 29, відповідно до виконавець надає послуги з організації та проведення рекламної кампанії готельного комплексу «Либідь»; способом проведення рекламної кампанії є: розповсюдження листівок та рекламних проспектів, а також голосова реклама в масових публічних місцях, яка розповсюджується шляхом оповіщення усіх присутніх та перехожих певною рекламною інформацією на залізничних вокзалах Києва, Центральному автовокзалі та ін.

Сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року, а постачальником послуг виписано на адресу позивача податкову накладну від 31 травня 2011 року № 212 на загальну суму 354 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 59 000, 00 грн.

05 травня 2011 року між ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»(замовник) та ТОВ «Монтарія»(виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг № 16, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень, об'єктом дослідження є «Комплекс послуг підприємств харчування і його роль в туризмі».

Відповідно до пункту 4.2 договору виконавець надає результати досліджень у письмовому вигляді.

Сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року, а постачальником послуг виписано на адресу позивача податкову накладну від 31 травня 2011 року № 137 на загальну суму 357 600, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 59 600, 00 грн.

06 травня 2011 року між ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»(замовник) та ТОВ «РІП»(підрядник) укладено договір № 24, відповідно до підрядник приймає на себе обов'язок власними силами та засобами виконати поточні ремонтні роботи літньої тераси, дрібні ремонтні роботи в приміщенні готельного комплексу «Либідь»згідно кошторису та договірної ціни.

Сторонами підписано акт прийому виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, а підрядником виписано на адресу позивача податкову накладну від 31 травня 2011 року № 443 на загальну суму 361 800, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 60 300, 00 грн.

05 травня 2011 року між ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»(замовник) та ТОВ «Астана К»(виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг № 77, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень, об'єктом дослідження є «Готельний комплекс і його структура».

Відповідно до пункту 4.2 договору виконавець надає результати досліджень у письмовому вигляді.

Сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року, а постачальником послуг виписано на адресу позивача податкову накладну від 31 травня 2011 року № 458 на загальну суму 366 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 61 000, 00 грн.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм справи колегія суддів приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, зокрема, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «Астана К», ТОВ «Монтарія», ТОВ «Компанія Авертус», ТОВ «РІП», у зв'язку з придбанням робіт та послуг.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом п. 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 статті 201 ПК України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач здійснює готельну та ресторанну діяльність володіє готельним комплексом «Либідь», що знаходиться у м. Києві на площі Перемоги, 1.

На підтвердження реальності спірних операцій та використання їх у господарській діяльності позивач надав в матеріали справи рекламні проспекти з рекламування готельного комплексу «Либідь»та послуг, що ним надаються, які містять зображення будівлі та приміщень готелю; маркетингові дослідження у письмовому вигляді та копію ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 08 квітня 2011 року на право ТОВ «РІП»здійснювати господарську діяльність у будівництві.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що рекламні послуги у ТОВ «Укртурпром ВС» замовлялись позивачем з метою залучення клієнтів та доведення до їх відому про свої послуги; будівельні роботи, виконані ТОВ «РІП»з ремонту літньої тераси та дрібного ремонту приміщень готелю замовлялись у для підтримання готельного комплексу в належному стані відтак, є такими, що безпосередньо використані у господарській діяльності ВАТ «Готельний комплекс «Либідь».

Разом з тим, на думку суду, позивач не зміг довести, що послуги по наданню маркетингових досліджень з боку ТОВ «Астана К», ТОВ «Монтарія», ТОВ «Компанія Авертус»є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та придбавались для використання у господарській діяльності, оскільки: надані позивачем у матеріали справи маркетингові дослідження з об'єктів: «Управління потужностями і попитом фірми», «Комплекс послуг підприємств харчування і його роль в туризмі»та «Готельний комплекс і його структура»являють собою реферати на вказані теми, їх зміст не підтверджує здійснення будь-яких досліджень та не містить послуг, які зазначені в актах прийому-передачі наданих послуг.

Так, в акті прийому-передачі наданих послуг від 31 травня 2011 року, що складений ВАТ «Готельний комплекс «Либідь»та ТОВ «Монтарія», останнє здійснило, зокрема, наступні дослідження по об'єкту «Комплекс послуг підприємств харчування і його роль в туризмі»: типи і стандарти підприємств харчування, недоліки в якості швидкого харчування, ситуація на ресторанному ринку після фінансової кризи, Закон України «Про основи туристичної діяльності», однак, маркетингове дослідження на тему "Комплекс послуг підприємств харчування і його роль в туризмі", що міститься в матеріалах справи, не містить у собі вказаних позицій.

Крім того, позивач не зміг пояснити яким чином проведені маркетингові дослідження використано ним у господарській діяльності; надані суду маркетингові дослідження не дають змоги ідентифікувати особу, яка їх склала, а ціна за проведені маркетингові дослідження не відповідає рівню наданих послуг.

Судом встановлено, що по господарським операціям з ТОВ «Астана К», ТОВ «Монтарія», ТОВ «Компанія Авертус» відповідач збільшив позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 180 600, 00 грн.

З урахуванням викладеного, висновки Акта перевірки про порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 ПК України в частині заниження податку на додану вартість за травень 2011 року на 180 600, 00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, збільшення суми грошового зобов'язання та вказану суму є правомірним.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23 листопада 2011 року № 0008322308 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 119 300, 00 грн.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби та Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.