Постанова № 2637853, 17.11.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2008 № 2/102(12/194/8/4)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Авдєєва П.В.

Коршун Н.М.

За участю представників:

від позивача: Грищенюк Д.І. – представник за довіреністю,

від відповідача: Корнєва О.В. – представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2008

у справі № 2/102(12/194/8/4) (Михайлюк С.І.)

за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

про стягнення 2920010,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2005 року Дочірня компанія „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” звернулась з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” 1755552,43 грн. заборгованості за Договором №11-37 на транспортування природного газу від 03.01.2002р. у 2004 р., 441050,23 грн. - пені, 91975,50 грн. – 3% річних, 214609,53 грн. – 7% штрафу, 416822,54 грн. – інфляційних та судових витрат.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, змінював предмет позову та збільшував розмір позовних вимог.

Згідно з заявою про уточнення позовних вимог від 21.09.2007р. (т. З, а.с. 24-25) позивач просив стягнути з відповідача 1023624,41 грн. основного боргу за послуги з транспортування газу, надані позивачем відповідачу у 2004р., 387 529,38 грн. пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг по транспортуванню газу у 2004 р., 609 646,52 грн. інфляційних збитків, нарахованих за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг по транспортуванню газу у 2004 р., 164 912,93 грн. 3% відсотків річних з простроченої суми, нарахованих за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг по транспортуванню газу у 2004 р., 71 653,71 грн. - 7% річних з простроченої суми, нарахованих за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг по транспортуванню газу у 2004 р., 42 114,10 грн. пені та 12 505,16 грн. -3% річних з простроченої суми, нарахованих за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг по транспортуванню газу у 2005 р., 78 258,02 грн. інфляційних збитків, нарахованих за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг по транспортуванню газу у 2005 р.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.09.2007р. позовні вимоги задоволені частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007р. рішення господарського суду Чернігівської області від 24.09.2007р. змінено, позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 1023624,41 грн. боргу, 609646,52 грн. інфляційних втрат та 164912,93 грн. 3% річних за прострочку оплати наданих в 2004 році послуг, 76725,49 інфляційних втрат та 12505,16 грн. 3% річних за прострочку оплати наданих в 2005 році послуг, 193764, 69 пені, 35826,86 грн. штрафу за 2004 рік, 21057,05 грн. пені за 2005 рік.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008р. касаційна скарга ВАТ "Чернігівгаз" задоволена частково, постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 24.09.2007р. скасовані в частині стягнення пені в сумі 387529,38 грн. за період з 01.03.04 р. по 04.09.07 р. та 71653,71 грн. штрафу в розмірі 7% за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати послуг, наданих в 2004 р. та пені в сумі 42114,10 грн. за період з 01.03.05 р. по 03.08.06р. за прострочку виконання зобов'язань щодо оплати вартості наданих в 2005 р. послуг, та в цій частині справа направлена до господарського суду Чернігівської області на новий розгляд.

04.06.2008р. позивач уточнив розрахунок штрафу (7%) у розмірі 71653,71 грн. з простроченої суми боргу за 2004 рік та розрахунок пені у розмірі 1703169,5 грн. за несвоєчасні розрахунки за послуги з транспортування природного газу за 2004 рік, при цьому фактично збільшивши розмір позовних вимог в частині стягнення пені з простроченої суми боргу за 2004 рік.

Заперечуючи проти вимог про стягнення штрафу та пені, відповідач зазначав, що заборгованість виникла у зв'язку з несвоєчасною оплатою населенням коштів за газ, тому його вина у простроченні оплати відсутня.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 15.07.2008р. позовні вимоги задоволені частково. Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 100 000 грн. пені за період з 01.03.04р. по 04.09.07р., та 10 000 грн. пені за період з 01.03.05р. по 03.08.06р. за прострочку виконання зобов”язань щодо оплати вартості наданих послуг в 2005р. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 15.07.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації „Чернігівгаз” 1 703 169,5 грн. 50 коп. пені за період з 01.03.2004р. по 04.09.2007р., 42 114,1 грн. 10 коп. пені за період з 01.03.2005р. по 03.08.2006р., 7% штрафу з простроченої суми боргу за 2004р. у розмірі 71 653,71 грн. 71 коп., посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що місцевим судом помилково застосовано ч.1 п.5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України при відмові у стягненні штрафу у розмірі 7% від суми боргу, оскільки суд пов”язує настання відповідальності за порушення зобов”язань по договору №1-37 від 03.01.2002р. з моментом укладення договору, а не з моментом порушення зобов”язання щодо оплати наданих послуг.

Окрім того, апелянт посилається на безпідставне зменшення місцевим судом розміру пені, оскільки вважає, що вона не є надмірно великою.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині стягнення пені; в решті частині рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008р. у справі №12/194/8/4 встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем 03.01.2002р. було укладено договір на транспортування природного газу № 11-37 з протоколом розбіжностей та додатковими угодами до договору.

Додатковими угодами № 1 від 24.12.2002 року, № 4 від 03.12.2003 року та № 6 від 06.12.2004 року договір на транспортування природного газу було остаточно продовжено строком дії до 31.12.2005 року.

За змістом пункту 1.1. договору позивач взяв на себе зобов'язання здійснити транспортування природного газу від пунктів прийому-передачі газу в систему магістральних газопроводів до газорозподільних станцій для потреб населення, а замовник зобов'язується оплатити послуги по транспортуванню природного газу.

Відповідно до п.6.2 узгодженої редакції договору (протокол розбіжностей до договору) відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату послуг з транспортування природного газу шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок позивача в порядку і в строки, встановлені Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим постановою НКРЕ від 12.07.2000 року №759. Остаточні розрахунки за фактично надані послуги з транспортування газу проводяться протягом місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

Рішенням суду встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за надані послуги з транспортування газу в 2004 році по договору № 11-37 від 03.01.2002 року своєчасно в повній сумі не розрахувався, заборгованість становить 1 023 624,41 грн., надані відповідачу послуги по транспортуванню газу в 2005 році були ним оплачені повністю, проте, з простроченням.

Окрім того, судовим рішенням встановлено, що відповідно до п.7.3 договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей сторони домовились, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу Замовник сплачує Виконавцю пеню згідно чинного законодавства України ( т.1, а.с. 17 ).

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За приписами ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектору економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

За змістом довідки з ЄДРПОУ № 17349/04 від 30.12.2004р. ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" є державною власністю. Згідно зі статутом засновником ДК „Укртрансгаз" є НАК „Нафтогаз України". Пунктом 1.2. статуту НАК „Нафтогаз України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р., визначено, що Компанія є державним акціонерним товариством відкритого типу. Про те, що позивач є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, також зазначає розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005р. № 64-р. ( Т.4, а.с.37, 28-47 ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував до сплати відповідачеві, у т.ч 1703169,5 грн. пені за несвоєчасні розрахунки за період з 01.03.2004р. по 04.09.2007р. з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення (т. 4 а.с.77), 42114,1 грн. пені - за період з 01.03.2005р. по 03.08.2006р. з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (т. 2 а.с. 194) та 71653,71 грн. - 7% штрафу з простроченої суми боргу за 2004 рік (т. 4 а.с. 76).

Предметом договору № 11-37 від 03.01.2002р. є транспортування природного газу для потреб населення. Згідно з довідкою від 03.06.2008р. (т. 4 а.с. 62) заборгованість населення за природний газ перед відповідачем за 2004 рік (станом на 01.01.2005р.) становила 8656561,11 грн., за 2005 рік (станом на 01.01.2006р.) - 5111280,34 грн. Нарахування пені населенню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (у т.ч. газ) заборонено Законом України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги".

Встановлено, що за договором оплата відповідачем послуг по транспортуванню газу не поставлена в залежність від сплати коштів за газ населенням.

Неможливість виконання третіми особами обов'язку щодо оплати коштів за спожитий газ не звільняє відповідача від обов'язку щодо вчасного виконання умов укладеного ним договору.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України відповідач не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по даному договору, якщо це невиконання сталося внаслідок дії непереборної сили (форс-мажор).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем взяте за договором зобов’язання мало бути виконано в лютому 2004 року, тому шість місяців, на протязі яких нараховується пеня, слід відраховувати з 01.03.2004р. по 01.09.2004р. та з 01.03.2005р. по 01.09.2005р..

Місцевим судом безпідставно здійснено нарахування пені за період, що перевищує шість місяців, напротязі яких здійснюється нарахування пені.

Тому, з огляду на ці обставини, та, враховуючи те, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, розмір неустойки не відповідає наслідкам порушення, транспортування газу здійснювалося для потреб населення, яке мало заборгованість перед відповідачем, з відповідача на користь позивача постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007р. стягнуто 1023624 грн. 41 коп. боргу, 609646,52 грн. інфляційних втрат та 164912,93 грн. 3% річних за прострочку оплати наданих в 2004 році послуг, 76725,49 грн. інфляційних втрат та 12505,16 грн. 3% річних за прострочку оплати наданих в 2005 році послуг, а також враховуючи положення ч.2 ст.233 ГК України, п.3, ч.1 ст. 83 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за період з 01.03.2004р. по 01.09.2004р. до 45 000 грн. та за період з 01.03.2005р. по 01.09.2005р. до 5 000 грн., і таким чином змінивши оскаржуване рішення в цій частині.

Щодо стягнення 71653,71 грн. - 1% штрафу колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 5, 1 Прикінцевих положень Господарського кодексу України положення цього Кодексу щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до 01.01.2004р.

Встановлено, що договір № 11-37 укладений 03.01.2002р., тобто до 01.01.2004р.

Умови даного договору передбачають лише обов’язок по сплаті пені за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що місцевим судом помилково застосовано ч.1 п.5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України при відмові у стягненні штрафу у розмірі 7% від суми боргу, колегія суддів зважає на те, що договір №11-37 на транспортування природного газу було укладено 03.01.2002р., тобто до набрання чинності Господарського кодексу України. Договір передбачає штрафні санкції у вигляді лише пені, тому штрафні санкції у вигляді 7%, передбачені Господарським кодексом України, у даному випадку не підлягають стягненню.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” підлягає задоволенню частково, рішення місцевого суду, яким частково задоволені позовні вимоги,- зміні в частині стягнення пені, в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії « Укртрансгаз» Національної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2008 року у справі № 2/102 (12/194/8/4) змінити та рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов в частині стягнення пені за період з 01.03.2004р. по 01.09.2004р., та пені за період з 01.03.2005р. по 01.09.2005р. за прострочку виконання зобов’язань щодо оплати вартості наданих в 2005р. послуг задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (01021, м.Київ, вул. Кловськийузвіз, 9/1, р/р № 260033011241826 в ОПЕРУ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Дочірньої компанії „Уктрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” ( 01021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, р/р 26007301015000 в дирекції УСБ, МФО 353014, ЄДРПОУ 03358104) 45 000 грн. пені за період з 01.03.2004р. по 01.09.2004р., та 5 000 грн. пені за період з 01.03.2005р. по 01.09.2005р. за прострочку виконання зобов’язань щодо оплати вартості наданих в 2005р. послуг, державне мито за подачу позову у розмірі 500,00 грн. та державне мито за подачу апеляційної скарги у розмірі 250, 00 грн..

В іншій частині позову відмовити.”

3.Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ .

4.Матеріали справи №2/102 (12/194/8/4) направити до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Корсак В.А.

Судді Авдєєв П.В.

Коршун Н.М.